Віктор Медведчук: Списки і умови обміну я погоджую тільки з президентом України (Фото) (Відео)

Віктор Медведчук: Списки і умови обміну я погоджую тільки з президентом України

 

Новина про черговий великий обмін полоненими між Україною і ОРДЛО стала несподіванкою. 14 місяців затишшя — і раптом по оба боки оголошують: міняємо 306 «їхніх» на 74 «наших». Чому не «всіх на всіх», як написано в Мінських угодах? Політологи і люди, які називають себе експертами, висувають свої версії і намагаються знайти підводні камені. Адже про обмін дізналися після звернення Віктора Медведчука до російського президента.

Як буде проходити цей обмін, чому в такому процентному співвідношенні і яку роль в цьому процесі відіграє президент України, ми вирішили дізнатися у одного з учасників Тристоронньої контактної групи на Мінських переговорах, лідера Громадського руху «Український вибір — Право народу» Віктора Медведчука.


Про ФОРМУЛУ ОБМІНУ

— Днями була досягнута домовленість про наймасштабніший обмін полоненими з початку конфлікту в Донбасі. Чи є точна дата, коли він відбудеться? Кажуть і про найближчі дні, і до новорічних свят …

— І перше, і друге говорив я (сміється) … Про Новий рік і різдвяні свята я заявляв, звертаючись з проханням до президента РФ. Можливо, представники ОРДО і ОРЛО будуть готові вже наступного тижня провести обмін. Українська сторона так швидко не встигне. По-перше, мова йде про велику кількість людей, по-друге, процесуальне очищення, згідно з українським законодавством, у нас набагато складніше. Але сьогодні робиться все можливе і неможливе, щоб провести обмін якмога швидше, щоб повернути людей додому, до їхніх сімей, щоб ці новорічні та різдвяні свята вони зустріли з рідними.

— Списки на обмін узгоджені вже остаточно?

— Так, відповідно до першого етапу обміну ми плануємо 74 людини повернути в Україну і 306 чоловік передати в ОРДО, ОРЛО.

— Чому саме таку кількість людей було вирішено обміняти?

— Як відомо, Мінські угоди передбачають обмін утримуваними особами в форматі «всіх на всіх». На сьогоднішній день встановлено 386 осіб, які утримуються на території України (їх розшукують ОРДО і ОРЛО). На території невизнаних республік встановлені і підтверджені 94 людини з 157 нами розшукуваних. Однак, з урахуванням чинного законодавства, Україна не може провести обмін в такому форматі. Тобто ми цих людей не можемо звільнити, а Донецьк — Луганськ хочуть отримати всіх, за кого вони запитують. Моє звернення до президента Російської Федерації як раз і було направлено на те, щоб вони (представники ОРДО, ОРЛО) погодилися на пропорційний обмін — як частину першого етапу обміну «всіх на всіх». Тому відповідно до цієї пропозиції, яку підтримали президент РФ Володимир Путін і патріарх Кирило, ми розраховуємо на звільнення Донецьком і Луганськом 74 осіб, а Україна, в свою чергу, готова звільнити 306 осіб. Таким чином, перший етап обміну пройде за формулою «306 на 74».

— З якими проблемами процесуального характеру стикається Україна при підготовці до обміну?

— З 80 осіб (386 встановлених без 306 беруть участь в першому етапі обміну) є ті, хто залучається за особливо тяжкі злочини. За чинним законодавством, ми не можемо звільнити сьогодні осіб, обвинувачених в скоєнні особливо тяжких злочинів, так як на них не поширюється навіть амністія (якби, скажімо, вона була прийнята).

Також є особи, які звинувачуються в скоєнні злочинів, не пов’язаних з конфліктом. Вони залишаються в Україні. Ми їх не звільняємо. Хочу на цьому наголосити, щоб не допустити спекуляцій надалі на цій темі. Саме тому ми пропорційно запропонували Донецьку і Луганську звільнити 74 людини з 94 встановлених.

ПОДІЇ В ЛУГАНСЬКУ НА ПЕРЕГОВОРИ НЕ ВПЛИНУТЬ

— За що затримані ті 306 чоловік, яких Україна збирається звільнити?

— За різні злочини. Це все обличчя, пов’язані з вчиненням злочинних дій в зоні конфлікту.

— Які складнощі з тими, хто входить в список з 306 осіб?

— Є три групи осіб. Перша група — це засуджені і відбувають покарання, цих осіб президент України повинен помилувати. Друга категорія — люди, відносно яких справи розглядаються в судах, тут треба прийняти рішення з приводу їх подальшої долі. Третя категорія — особи, кримінальні справи стосовно яких перебувають у стадії досудового слідства. Для того, щоб їх звільнити, необхідно дотримати норми чинного законодавства. А це вимагає часу.

— Спікер СБУ Олена Гітлянська виступила вже після озвучених домовленостей із заявою про необхідність дотримання принципу «всіх на всіх». Через що виникла роз’єднаність позицій?

— Саме цього ми сьогодні зробити і не можемо. Тому подібні заяви, крім обурення, нічого не викликають … Особливо у рідних і близьких. Скажу більше: подібні заяви заважають переговорному процесу. Посудіть самі: якщо там (в Донецьку та Луганську) готові звільнити 94 людини, то чому ми їх тоді не забираємо? Та тому, що Україна, виходячи з об’єктивних причин, не готова віддати 386 осіб. А це означає, що обмін в форматі «всіх на всіх», як мінімум сьогодні, на цьому етапі, неможливий.

— Як ви можете пояснити подібні заяви?

— Переговори зі звільнення наших громадян — це стратегічно важливе державне завдання, яким керує безпосередньо президент України. Я веду переговори з керівництвом РФ і керівництвом невизнаних республік за дорученням Петра Олексійовича Порошенка. І у мене немає часу, бажання брати участь в кулуарних інтригах, які постійно супроводжують тему обміну. Головне, що в результаті запланованого обміну будуть звільнені 74 наших громадянина.

— Ви говорите, що ситуація змінилася після вашого звернення до президента РФ і патріарха Кирила. Інших методів вплинути на ситуацію не було?

— Всі інші, як ви говорите, методи були неефективними протягом тривалого часу. Обмінів не було, як ви знаєте, 14 довгих місяців. А в цьому питанні фраза «зволікання смерті подібно» має буквальне значення. Адже мова йде про здоров’я, життя людей. Тому я звернувся до президента РФ з проханням посприяти в обміні. В цей же день Володимир Путін провів телефонні розмови з А. Захарченко та І. Плотницьким. Результат цих переговорів відомий: Донецьк і Луганськ дали згоду на запропонований варіант обміну.

— Останні події в Луганську можуть перешкодити обміну?

— Ні, не можуть.


ПРІЗВИЩА ТРИМАЮТЬ В СЕКРЕТІ

— А Мінськ, робота «мінського майданчика», хіба там можна було вирішити це питання?

— Мінська гуманітарна, як і інші підгрупи, працює з травня 2015 року. Величезне значення Мінської гуманітарної підгрупи в частині обміну полягає в тому, щоб здійснити підготовчу роботу — роботу, яка на стадії прийняття рішень може привести до позитивного результату, а саме: підготовка списків, уточнення анкетних даних, збір інформації, узгодження, верифікація, приведення списків в певну систему. Ось це завдання Мінської гуманітарної підгрупи. На «мінському майданчику», як і в перервах між засіданнями, здійснювалася чорнова робота, технічна робота з підготовки до обміну. Рішення про обмін в Мінську ніколи не приймалися і не могли прийматися, так як там немає тих, хто такі рішення приймає.

— Яка роль Української православної церкви в цьому обміні?

— Починаючи з 2014 року УПЦ (МП) бере активну участь у звільненні людей і мирному врегулюванні конфлікту в Донбасі. Тому в питаннях, пов’язаних зі звільненням людей, роль патріарха Кирила і митрополита Онуфрія складно переоцінити. Я ще раз хочу висловити слова глибокої та щирої вдячності Української православної церкви Московського патріархату на чолі з Блаженнішим митрополитом Онуфрієм. Я сердечно вдячний Святішому Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу за те, що він підтримав ініціативу з обміну і звернувся до президента РФ з проханням допомогти цю ініціативу реалізувати, пам’ятаючи насамперед про людяність, гуманність, співчуття, великодушність …

— З ким складніше вести переговори щодо обміну полоненими — з Донецьком або Луганськом?

— Складнощі в переговорному процесі є завжди і всюди — як з представниками України, так і з представниками Донецька і Луганська, але про перипетії, нюанси переговорного процесу я не вважаю за необхідне говорити. Процес йде. Тому вкрай важливо не допускати оціночних суджень. Переговорний процес вкрай крихкий, будь-яке необережне слово, коментар можуть перекреслити все, що напрацьовувалось з такою працею. І ще в чому я твердо переконаний: не можна вести переговори з позицій ультиматумів, вимог, образ і звинувачень. Хотілося б, щоб це розуміли і ті, хто нібито веде переговори.

— Ви маєте на увазі Котенко, Тандіта?

— Я маю на увазі всіх тих, хто своїми або обнадійливими, або панічними, або безвідповідальними заявами відверто шкодить обміну. Для них обмін — це питання піару, політичних дивідендів. Не більше.

— Відомі прізвища в списках на обмін є? Наприклад, релігієзнавець Ігор Козловський?

— Чи є Козловський серед 94 осіб? Є. А більшого сказати зараз не можу. Вважаю, що називати прізвища поки не маю права.

— Ви особисто спілкуєтеся з родичами людей, які знаходяться зараз в полоні?

— Раніше зустрічався, потім припинив цю практику. Не хочу і не можу брехати, а говорити правду зазвичай не можемо. Як пояснювати родичам, що ми не можемо і чому не можемо повернути тих, хто їм такий дорогий?

— Була інформація, нібито раніше в списках з боку ОРДО була і Неля Штепа. Але від участі в обміні вона відмовилася. Таких відмовників, як Штепа, багато?

— Тих, кого хотіли отримати в якості звільнених осіб представники ОРДО і ОРЛО, було більш ніж на 100 осіб більше. Вони відмовилися повертатися на непідконтрольну територію.

— А в списках української сторони є люди, які також відмовилися повертатися з ОРДО, ОРЛО?

— За нашими даними, відмовилася одна людина.


«НЕ РОЗУМІЮ, ЧИМ НЕ ДОГОДИВ МІНСЬК?»

— Дайте оцінку ефективності Мінського процесу в цьому році. Наскільки він виявився результативним?

— У 2017 році поки результат незначний. Були якісь тимчасові успіхи, перемир’я: новорічне, різдвяне, пасхальне, хлібне, шкільне. Але вони все порушувалися. Причому порушувалися, на жаль, з двох сторін. І про це постійно інформують в моніторингах представники СММ ОБСЄ.

— Останнім часом в Україні все частіше звучать пропозиції про перенесення переговорного майданчика зі столиці Білорусі в іншу країну. Чи реально втілення таких ініціатив?

— Чим не догодила Білорусь разом з Мінськом? Це сусідня країна, поруч, летіти до Мінська 45 хвилин. Тим, хто робить такі пропозиції, потрібно розуміти, що рішення про перенесення майданчика в іншу країну, як і зміна формату, від України залежить тільки частково. Чи погодяться інші? Адже представники ОРДО і ОРЛО не поїдуть в будь-яку країну.

— Один з аргументів щодо перенесення переговорного майданчика пов’язаний з позицією Білорусі по кримському питанню, нібито керівництво цієї країни безпосередньо встало на сторону Росії …

— У Білорусі, як у самостійної, незалежної держави, може бути будь-яка позиція. Встала вона на сторону Росії чи не встала, вона надає майданчик для переговорного процесу, і Україна повинна бути за це їй вдячна.

— Про нові ініціативи щодо врегулювання ситуації на південному сході України ми все частіше дізнаємося із заяв представника Держдепу США, спеціального представника по Україні Курта Волкера. Ви особисто з ним знайомі?

— Ні.

— Він вважає, що конфлікт в Донбасі необхідно вирішувати в результаті переговорів України, Росії, країн Європи з залученням ОБСЄ, а лідери ОРДО, ОРЛО не повинні брати участі в переговорах. Що ви думаєте з цього приводу?

— Це він може припускати або пропонувати. У Волкера немає повноважень визначати міжнародний формат переговорів. У нього вузька технічна місія. Як представник Держдепу він веде переговори з Росією з питань врегулювання і встановлення миру в Донбасі. Його публічні міркування, на мій погляд, заважають переговорному процесу, і Держдепу, і взаєминам США і Росії, не кажучи вже про інтереси України.

 

Останній обмін був 17 вересня 2016 року. За безпосередньої участі президента України Петра Порошенка з полону повернули ПРО РОЛЬ МИРОТВОРЦІВ

 

— Зараз активно обговорюється питання про введення миротворчої місії. Камінь спотикання — контроль над кордоном. Ось і Леонід Кучма нещодавно заявив, що Росія пропонує фактично створити на лінії зіткнення на Донбасі новий кордон. Як повернути контроль над кордоном? Ви з ним згодні?

— Не згоден. Росія взагалі нічого не пропонує. Була відповідь президента РФ Володимира Путіна на ініціативу України, яка прозвучала близько року тому, про те, що в Донбасі потрібна озброєна місія ОБСЄ. З огляду на, що таких прецедентів у практиці ОБСЄ не було, російський президент запропонував ввести миротворців з метою забезпечення безпеки місії ОБСЄ.

На будь-які заяви з приводу того, що ця місія повинна виходити на кордон України і Росії і забезпечувати її контроль, російська сторона відповідає посиланням на резолюцію Ради Безпеки, якою затверджені Мінські угоди. У ній говориться: відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання, а саме — проведення конституційної реформи в Україні в частині особливого статусу Донбасу.

— Як введення миротворчої місії позначиться на ситуації на Донбасі?

— Миротворча місія буде означати законсервований конфлікт на сході України. Я вважаю, що при владі України є всі можливості домовитися і вирішити проблему встановлення миру в Донбасі відповідно до Мінських угод, які визнаються безальтернативними в усьому світі. З цим не згодна тільки «партія війни» в Україні. Ці угоди підтримані і «нормандської четвіркою», і, головне, резолюцією Ради Безпеки ООН. Якщо є політична воля і політичний ресурс, буде мир. А все інше, на мій погляд, від лукавого.

— Днями Леонід Данилович також заявив (цитую дослівно): «Все, що відбувається в Донбасі, і всі перспективи розвитку подій в Донбасі залежать від Господа Бога і Путіна. Господа Бога немає, але Путін є: захотів — зробив». Ви згодні з цим твердженням?

— Леоніду Даниловичу видніше … з урахуванням його життєвого, професійного і державного досвіду. Не буду з ним сперечатися на цю тему.

— Але, як ви вважаєте, з ким потрібно вести переговори по врегулюванню конфлікту?

— Ми добре розуміємо, навіть без висловлювань шановного Леоніда Даниловича, що багато що залежить від Росії. Але виключати прямий діалог з Донецьком і Луганськом було помилковим з самого початку. У своїй країні ми повинні самі домовитися і самі навести порядок.

ПРО ПАТРІОТІВ І НАЦІОНАЛІСТІВ

— Володимир Путін на прямій лінії назвав вас українським націоналістом і при цьому додав, що вам цей вислів не подобається. Чому?

— Тому що я не вважаю себе націоналістом в тому трактуванні, яке прийнято в Україні.

— А патріотом?

— Людина, яка вважає себе патріотом, про це не говорить.

— З ким ви частіше зустрічаєтеся — з Петром Порошенко або Володимиром Путіним?

— Це занадто особисте питання (сміється). Скажу так: у міру необхідності.

— Петро Олексійович сприяє процесу переговорів щодо обміну полоненими? У його виступах дуже багато войовничої риторики …

— Позиція ультиматумів, погроз або вимог в переговорному процесі не сприймається. По відношенню до будь-якій країні. Тим більше, коли мова йде про Росію. Ми отримаємо зворотну реакцію, причому в геометричній прогресії.

— Яка роль президента України в підготовці обміну?

— Ключова. Президент України бере безпосередню участь. Я виконую його доручення і погоджую всі питання — списки, умови обміну — тільки з ним, більше ні з ким. Всі інші служби виконують підготовчу роботу, а рішення приймає президент.

— Зараз на порядку денному закон про реінтеграцію Донбасу. Наскільки він наблизить країну до миру?

— Я вважаю, що цей закон проти мирного врегулювання ситуації в Донбасі — з боку тих, хто буде голосувати за цей закон. Цей закон ставить хрест на Мінських угодах, на реінтеграції і робить все, щоб Донбас не повернувся в Україну, а Україна не повернулася в Донбас.

— Виходячи з настроїв в Донецьку, ми розуміємо, що повернути його в тому вигляді, в якому він був в Україні до початку військових дій, вже неможливо.

— Ми повинні дати людям, які там перебувають, гарантії безпеки. Захистити їх, а не кидати. Сьогодні ми самі подовжуємо шлях до мирного вирішення ситуації. І з кожним роком це зробити буде все складніше.

— З іншого боку, і тут, в Києві, є політичні настрої, мовляв, не варто повертати Донецьк, Луганськ.

— Такі настрої є, але це ворожа по відношенню до України позиція. Ми повинні зробити все, щоб відновити територіальну цілісність. У президента України пана Порошенка є політична воля повернути людей, території. Але у нього, на жаль, в даний час немає політичного ресурсу. Політикум, представлений в парламенті, політичні сили поза парламентом, націонал-радикали, «партія війни» — вони сьогодні роблять все, щоб перешкодити реалізації політичної волі президента.

Восени 2014 го, коли були підписані перші Мінські угоди, ми могли вирішити все. Навіть внести зміни до Конституції. Але тим складом Верховної Ради, а не новим. Ми постійно втрачаємо шанси.

— Ви говорите, що у президента немає політичного ресурсу. Україні потрібні дострокові парламентські вибори?

— Звичайно, з політичної точки зору повинно щось змінитися. Але говорити про дострокові вибори — це бажати зла нашій країні.

— Майбутній обмін деякі експерти вважають початком великої вашої політичної кар’єри. Ви збираєтеся повернутися в політику?

— Я з неї не йшов. Так склалося моє життя. Пізно щось міняти.

«ЗА САВЧЕНКО ГОЛОСУВАТИ НЕ БУДУ»

— Але з вашим ім’ям пов’язують деякі політичні проекти …

— Багато хто зі мною щось пов’язує. Я їм за це вдячний. А мій проект або проект, в якому я безпосередньо беру участь, називається Громадсько-політичний рух «Український вибір — Право народу».

— Тим не менше політики приходять до вас …

— Чому ні?

— А вони приходять?

— Так, приходять. Я лідер громадського руху, у якого є своя програма, є цілі, своє бачення. Мене все влаштовує. А то, що люди приходять, так я майже всіх знаю, крім … унікумів якихось від політики.

— Юлія Тимошенко теж приходить?

— Ні, не приходить. Давно не зустрічалися.

— А з Надією Савченко?

— Ніколи не зустрічався. У неї є своя політична кар’єра, свої погляди і своє політичне життя.

— Успішне?

— Це до виборців. Я до її виборців не належу і за неї голосувати не збираюся.

«ДО КРИТИКИ СТАВЛЮСЯ ТВОРЧО»

— Особисте питання: читаю часто заяви в Facebook — Медведчука треба під суд, посадити. Ви якось на них реагуєте?

— Ставлюся творчо. Теж читаю. Як реагувати? Порадьте.

— Я б розбудовувалася …

— Я вийшов з того віку. Мій життєвий принцип: «Роби, що повинен — і буде, як буде».

— До речі, чим закінчилося розслідування нападу на ваш офіс?

— Нападів було чотири! І за всіма чотирма є кримінальні справи. Відмовлялися порушувати кримінальні справи і СБУ, і Нацполіція. Через суди ми їх змусили це зробити. Розслідування у справі триває. Звичайно, ніхто не притягнутий. Хоча відео- і фотодоказів досить. Мабуть, у правоохоронних органів інша точка зору з приводу правової системи в Україні — що до одних можна пред’являти претензії, а до інших не можна. «Друзям — все, ворогам — закон».

— У вас не опускаються руки, коли читаєте критичні і образливі зауваження?

— Я вибрав свій шлях і йду по ньому. У мене є цілі. Сьогодні є мета повернути людей додому, в сім’ї. Але головна мета — повернути мир в Україні.

— На території Росії теж знаходяться затримані громадяни України. Скільки їх? Чи не планується їх повернення додому, в Україну?

— Є прізвища, які на слуху. Це окремий переговорний процес, який не має відношення до Мінська. Загального тільки те, що я цим займаюся. В результаті вже були звільнені і Солошенко, і Афанасьєв, і та ж Савченко.

— Скільки від України хоче отримати своїх громадян російська сторона?

— Є люди. Якби не було інтересу, не було б переговорів …

— Затриманими в Криму теж ви займаєтеся?

— Ні. Таких доручень не було. Але хіба що якщо мова йде про Сенцова, Кольченко. Так, відповідно до першого етапу обміну ми плануємо 74 людини повернути в Україну і 306 чоловік передати в ОРДО, ОРЛО.


Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Додавання коментаря

Правила

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

(не обов'язково)
Коментар: *
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка лінкуВставка захищеного лінку Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлеру
Введіть слова, які показані на зображенні: *

Новини за темою

Останні новини

Новини партнерів

Останні коментарі

Вот вам очередное доказательство того, что никакая российская сборная, допущенная к олимпиаде, не остановит Северную Корею. Так что МОК может не обольщаться. https://www.obozrevatel.com/ukr/my/politi ......
Eva (2017-12-14 14:33:40)
КучМінські перемовини є зрадою України і це - безальтернативна оцінка, бо зраджують Україну саме ті люди, які плазували перед кремлівськими хазяями і продавали їм Україну....
Запорожець (2017-12-14 12:25:40)
Жаль, что сейчас не могу высказаться - тороплюсь на работу. Но вернусь - обязательно напишу что я думаю по этому вопросу. --- Я готов вам помочь, задавайте вопросы. скачать fifa, скачать фифа или скач ......
esexzen (2017-12-14 00:24:21)
Били запорожці ляхів та нажаль не добили... Підлий народ забув про козацькі забави запорожців у Польщі - то треба нагадати...
Гардистон (2017-12-13 14:11:41)
Це є доброю новиною для пересічних українців - ненажерливі гешефтники меньше вкрадуть, а нашим нащадкам беде меньше віддавати боргів....
Веркблей (2017-12-13 13:35:55)