Полум'яна українська патріотка Катерина Омельчак про непрості віхи в нашій історії

Полум'яна українська патріотка Катерина Омельчак про непрості віхи в нашій історії

 

Доволі часто на своєму шляху зустрічаю людину, яка є носієм інформації про певну історичну епоху, навколо якої точаться різноманітні дискусії із, як показує практика, політичним забарвленням.

Сьогодні зустріти істинного, а не вдаваного патріота своєї Батьківщини, досить непроста справа. Бо ж патріотами здебільшого стають тільки тоді, коли мають від цього якісь політичні дивіденди. А ще рідше знайти людину, яка кожною клітинкою своєї душі, цінує історичне минуле України, випромінюючи чистий, як кришталь, патріотизм.

         Така характеристика властива жінці, з якою я недавно мав нагоду спілкуватися. Це – Катерина Омельчак, уродженка містечка Збараж, що на Тернопільщині, жителька Ужгорода.

         Розмовляючи з нею, починаєш розуміти, що її життєвий шлях динамічний і насичений такими подіями і фактами, які не можуть не зацікавити сучасну історичну науку. І в авторській характеристиці, повірте, немає жодної крихти перебільшення. За своє життя Катерина Аполінаріївна була учасником національно-визвольної боротьби 1940-1945 рр., стояла у витоків створення хору організації Союзу українок. Цей перелік можна продовжити…

         З її спогадів випливає стільки цікавих фактів, що в одному матеріалі надто складно розповісти про все, що хотіла б залишити у нашій пам’яті полум’яна українська патріотка.

         Катерина Омельчак принесла цілі стоси історичної хроніки, нагороди, грамоти і дипломи, запрошення на різноманітні патріотичні заходи. Про кожну з цих речей веде особливу розмову, з ними її пов’язують спогади про людей, які близькі їх за духом і які разом з нею у непростий для України час виборювали для держави право на незалежність і самостійність.

         На початку нашої з нею розмови акцентує увагу на історії започаткування жіночого руху в Україні.

         – Зі створенням жіночого руху свідоме жіноцтво почало виборювати право за свої соціалістичні права, – розпочинає екскурс в історію Катерина Омельчак. – Такі жінки як Софія Русова, Наталя Кобринська, Мелена Рудницька несли ту просвітню свічечку, яка підносила нашу національну і духовну ідею до вершин української нації. За основну мету вони ставили відродження українських традицій, звичаїв, української пісні. Бо споконвіків великий український народ любив волю і пісню.

         Катерина Аполінаріївна говорить, що початок жіночого руху в Україні почався з кінця XVIII ст., коли у нашій державі панувала Австрійська імперія. «Це був досить цивілізований окупант, – вважає вона. – Вони не заважали роботі, яку проводили наші українські організації».

         Пані Катерина відзначає високу освіченість жіноцтва, про що засвідчують запрошення з боку Австрійського сейму взяти участь у його роботі. Там вони ставили питання про утворення українських шкіл, університетів. Також добивалися права, яке б гарантувало громадськості утворювати організації.

         Як наслідок, з’явилися «Сокіл», «Пласт», «Союз Українок», «Тризуб», організації студентів. 

         –Молодь дуже тягнулася до більш старшого і прогресивнішого у своїх ідеях покоління, яке прищеплювало їм почуття гордості і патріотизму до своєї держави. – зазначає Катерина Аполінаріївна. – Відтак у селах почали займатися організацією хорів, відкривати читальні, словом, спрямовували підростаюче покоління до підтримки і розвитку духовної і національної культури. Навчили розуміти: яка культура нації – така й держава!

         –А як, приміром, провадили роботу громадські організації при окупації Польщею, Росією? – цікавлюся в К.Омельчак. – Під гнітом якої з цих держав вони могли більш вільно працювати?

         –Для порівняння, за часів польської окупації організація «Союзу українок» не відчувала якихось перешкод у своїй діяльності. А уже 1939 р. з приходом російських військ на українську територію усі ці рухи були повністю заборонені. Ці часи характерні переслідуванням українського жіноцтва, що у підсумку призвело до тюремного ув’язнення багатьох із них.

         Найактивніше робота «Союзу українок» проводилася на Західній Україні. Але, як стверджує Катерина Омельчак, на Сході люди теж не дрімали: активність проявляли наскільки це дозволяла ситуація.

         Про активну громадсько-патріотичну позицію К.Омельчак свідчить те, що на Батьківщині – містечку Збараж Тернопільської області – вона домоглася створення пам'ятника січовим стрільцям, на якому викарбувані її ж слова:

Калиновий цвіт України,

Палкі патріоти!

Ми дух Ваш і край наш

Піднімем з руїни

І славу про Вас понесем у віки!

          Патріотизм Катерини Омельчак вселяє надію, що ще не все втрачено у нашому житті. Треба тільки всім серцем любити рідну Україну та пам’ятати тих, хто поклав своє життя за її самостійність і незалежність.

         Іван ТУПИЦЯ

 

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Щось нагадує? Так, протести в США! І,ЩО ЦЕ ЇМ ДАЛО? Цікаво, у нас теж будуть "карту" протестів розігрувати, коли нинішні "керОвники" програють,чи отримають менше запланованого?...
Ukr (2017-09-25 13:19:27)
Здравствуйте,Если вы деловой человек или женщина? Если вы испытываете какой-либо финансовый стресс или вам нужны средства, чтобы начать свой бизнес? Вы должны кредитовать погашение долга или оплату сч ......
mr scott (2017-09-23 16:49:26)
І всі ці люди хочуть жити з Рабиновичем - гомосексуалізм розповсюджується з неімовірною швидкістю......
Гардистон (2017-09-21 16:20:40)
Дуже влучне порівняння, я якраз недавно прочитала про тюльпаноманію яка була в Європі, коли вперше зявилися ці квіти. А причина тюльпаноманії і біткоїноманії в одному і тому ж - існує дефіцит того і і ......
Natalia91 (2017-09-21 11:05:10)
Не было среди иудеев знаменитых полководцев, а иуды были......
Гардистон (2017-09-21 09:06:41)