Полум'яна українська патріотка Катерина Омельчак про непрості віхи в нашій історії

Полум'яна українська патріотка Катерина Омельчак про непрості віхи в нашій історії

 

Доволі часто на своєму шляху зустрічаю людину, яка є носієм інформації про певну історичну епоху, навколо якої точаться різноманітні дискусії із, як показує практика, політичним забарвленням.

Сьогодні зустріти істинного, а не вдаваного патріота своєї Батьківщини, досить непроста справа. Бо ж патріотами здебільшого стають тільки тоді, коли мають від цього якісь політичні дивіденди. А ще рідше знайти людину, яка кожною клітинкою своєї душі, цінує історичне минуле України, випромінюючи чистий, як кришталь, патріотизм.

         Така характеристика властива жінці, з якою я недавно мав нагоду спілкуватися. Це – Катерина Омельчак, уродженка містечка Збараж, що на Тернопільщині, жителька Ужгорода.

         Розмовляючи з нею, починаєш розуміти, що її життєвий шлях динамічний і насичений такими подіями і фактами, які не можуть не зацікавити сучасну історичну науку. І в авторській характеристиці, повірте, немає жодної крихти перебільшення. За своє життя Катерина Аполінаріївна була учасником національно-визвольної боротьби 1940-1945 рр., стояла у витоків створення хору організації Союзу українок. Цей перелік можна продовжити…

         З її спогадів випливає стільки цікавих фактів, що в одному матеріалі надто складно розповісти про все, що хотіла б залишити у нашій пам’яті полум’яна українська патріотка.

         Катерина Омельчак принесла цілі стоси історичної хроніки, нагороди, грамоти і дипломи, запрошення на різноманітні патріотичні заходи. Про кожну з цих речей веде особливу розмову, з ними її пов’язують спогади про людей, які близькі їх за духом і які разом з нею у непростий для України час виборювали для держави право на незалежність і самостійність.

         На початку нашої з нею розмови акцентує увагу на історії започаткування жіночого руху в Україні.

         – Зі створенням жіночого руху свідоме жіноцтво почало виборювати право за свої соціалістичні права, – розпочинає екскурс в історію Катерина Омельчак. – Такі жінки як Софія Русова, Наталя Кобринська, Мелена Рудницька несли ту просвітню свічечку, яка підносила нашу національну і духовну ідею до вершин української нації. За основну мету вони ставили відродження українських традицій, звичаїв, української пісні. Бо споконвіків великий український народ любив волю і пісню.

         Катерина Аполінаріївна говорить, що початок жіночого руху в Україні почався з кінця XVIII ст., коли у нашій державі панувала Австрійська імперія. «Це був досить цивілізований окупант, – вважає вона. – Вони не заважали роботі, яку проводили наші українські організації».

         Пані Катерина відзначає високу освіченість жіноцтва, про що засвідчують запрошення з боку Австрійського сейму взяти участь у його роботі. Там вони ставили питання про утворення українських шкіл, університетів. Також добивалися права, яке б гарантувало громадськості утворювати організації.

         Як наслідок, з’явилися «Сокіл», «Пласт», «Союз Українок», «Тризуб», організації студентів. 

         –Молодь дуже тягнулася до більш старшого і прогресивнішого у своїх ідеях покоління, яке прищеплювало їм почуття гордості і патріотизму до своєї держави. – зазначає Катерина Аполінаріївна. – Відтак у селах почали займатися організацією хорів, відкривати читальні, словом, спрямовували підростаюче покоління до підтримки і розвитку духовної і національної культури. Навчили розуміти: яка культура нації – така й держава!

         –А як, приміром, провадили роботу громадські організації при окупації Польщею, Росією? – цікавлюся в К.Омельчак. – Під гнітом якої з цих держав вони могли більш вільно працювати?

         –Для порівняння, за часів польської окупації організація «Союзу українок» не відчувала якихось перешкод у своїй діяльності. А уже 1939 р. з приходом російських військ на українську територію усі ці рухи були повністю заборонені. Ці часи характерні переслідуванням українського жіноцтва, що у підсумку призвело до тюремного ув’язнення багатьох із них.

         Найактивніше робота «Союзу українок» проводилася на Західній Україні. Але, як стверджує Катерина Омельчак, на Сході люди теж не дрімали: активність проявляли наскільки це дозволяла ситуація.

         Про активну громадсько-патріотичну позицію К.Омельчак свідчить те, що на Батьківщині – містечку Збараж Тернопільської області – вона домоглася створення пам'ятника січовим стрільцям, на якому викарбувані її ж слова:

Калиновий цвіт України,

Палкі патріоти!

Ми дух Ваш і край наш

Піднімем з руїни

І славу про Вас понесем у віки!

          Патріотизм Катерини Омельчак вселяє надію, що ще не все втрачено у нашому житті. Треба тільки всім серцем любити рідну Україну та пам’ятати тих, хто поклав своє життя за її самостійність і незалежність.

         Іван ТУПИЦЯ

 

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Сіоністи правлять Україною, а їм байдуже наскільки зубожіло населення України і скільки українців не доживуть до пенсії, бо вимруть від голоду і холоду... Сіоністам потрібна українська земля без украї ......
Веркблей (2017-04-22 18:08:23)
А гешефтники "саджають" тільки українців - крадії іншіих націй "нєпрікасаємиє"......
Гардистон (2017-04-22 17:41:34)
Проклятий Богом і людьми. Перший. Хто там в нас на черзі?...
Yevhen Horvat (2017-04-22 14:38:38)
Слухайте, панове журналісти, хто вас вчив так писати: "українська сторона має багато фактів, які бойовики застосовували до українців". Автор цих рядків сам собі уявляє, як можна проти когось ......
Yevhen Horvat (2017-04-22 14:27:08)
Знаєте, панове, це вже не смішно! Неназвані волонтери зафіксували докази розміщення в Криму якихось гвинтокрилів, які (ніби-то) можуть бути (а може й ні) застововані Росією для нападу на Україну. Ні д ......
Yevhen Horvat (2017-04-22 14:19:02)