"Це прекрасна можливість для студентів відкрити для себе світ"

 "Це прекрасна можливість для студентів відкрити для себе світ"

Про програми міжнародних стажувань від молодіжної організації AIESEC ми вже писали. Набір на них відбувався ще восени і настав час поспілкуватись з кимось, хто вже повернувся з закордону і може поділитись свіжими емоціями. Учасницею волонтерського стажування у Чехії стала ужгородка Ніколетта Біба. Побувавши не тільки у Празі, а й у інших європейських столицях, вона отримала безцінний життєвий досвід та купу незабутніх вражень .  Отже, про особливості волонтерського стажування від AIESEC та життя у Європі читайте далі у нашому інтерв’ю.

Ніколетто, розкажи будь ласка чому ти вирішила взяти участь у програмі саме в Чехії?

Поїхати на стажування від AIESEC було для мене досить спонтанним рішенням. Після отримання диплома  магістра  англійської філології Ужгородського  національного університету я працювала імпорт менеджером понад рік. З часом я зрозуміла, що це не для мене, і не хочеться себе обмежувати, адже треба постійно розвиватись. Я дуже хотіла побачити світ, а особливо Чехію. Прага — це для мене місто номер один у Європі. Побувати у чеській столиці  як турист, тиждень чи трохи більше, для мене не було варіантом – я хотіла бути там довший період часу. Програма від AIESEC дала мені можливість пожити там 6 тижнів, що і стало основним поштовхом. Доля мені посміхнулася, бо саме на цей проект із багатьох  я дуже хотіла. Головна мета проекту «Edison Praha» — розвивати та мотивувати чеських учнів та студентів у напрямку їх бачення культур різних народів світу. Після того, як мені відповіли, відбулось онлайн-інтерв’ю з менеджером цього проекту, котрий відповідав за усіх стажерів. Уже під кінець  співбесіди мою кандидатуру затвердили, і я, звісно, була дуже щаслива. Тоді вже почались збори і власне подорож до Праги.

Чи важко було знайти спільну мову з представниками інших країн? Хто увійшов у міжнародну команду?

Стажери були з різних країн: України, Австралії, Нової Зеландії, Єгипту, Грузії, Бразилії, Індонезії, Китаю, Сербії та Італії. Загалом нас було 15 осіб. Наша команда всюди була разом – у школах, під час екскурсій, на прогулянках. Це, безперечно, нас дуже зблизило, тому що ми отримали можливість тісно поспілкуватись одне з одним. Дізнатись про кожну країну також допомогли презентації, котрі робив кожен волонтер. Я відкрила для себе дуже багато нового про різні екзотичні країни. Дізнатись про Бразилію, Австралію та Нову Зеландію було найцікавіше, адже ці країни знаходяться  далеко. Весь проект був спрямований на руйнування стереотипів – всі ми насправді дуже різні: за характером, віком, релігією тощо. Єднала нас не тільки програма, а й дух пригод. Всі разом ми багато подорожували Чехією, а коли стажування закінчилося ми вирушили у невеличкий тур Європою. Такі речі завжди об’єднують людей, отже стосунки у нас склались теплі та дружні.

Що конкретно входило у обов’язки волонтерів?

Основною метою нашого проекту є розвивати у чеських студентів бачення інших народностей та їх культур. Головним завданням кожного волонтера було представити свою країну – розповісти про географічне положення, освіту, традиції, звичаї, забобони. Оскільки ми проводили стажування як у початкових, так і в середніх, вищих школах та гімназіях (система освіти у Чехії відрізняється від української), вікові категорії студентів різнилися: від 6 до 22 років. Презентації ми проводили англійською, тому найцікавіше було зі студентами гімназій, котрі її знали  на належному рівні. Вони не тільки могли цілком розуміти, про що ми говоримо, а й спілкуватися з нами. З молодшими учнями нам допомагав перекладач.

Як ти презентувала Україну?

Зрозуміло, що я повинна була висвітлити життя на Україні тільки з кращого боку. Кожну презентацію я починала з запитання «Що ви знаєте про Україну?». Мене дуже здивувало та вразило те, що деякі студенти могли дати повноцінну відповідь: географічне положення, національна валюта, економічне становище, політичні факти, зокрема, хто зараз президент та у якому році ми здобули незалежність. Цікаво їм було дізнатись про культуру нашого народу, котра у нас дуже багата через те, що увібрала в себе особливості країн-сусідів. Особливо приємно було розповідати про різноманітність української кухні, яку представляють такі національні страви як голубці, вареники, борщ, сирники тощо. Сподобалась чехам наша традиція на Різдво ставити на стіл 12 страв. Все це допомогло створити гарне враження про Україну та показати її життя зсередини.

Чи правда, що Різдво у Європі дійсно настільки грандіозна подія, як ми звикли собі уявляти?

Я була дуже щаслива провести католицьке Різдво саме у Європі. Це була просто казка – святкова атмосфера, усміхнені щасливі люди, будівлі та дерева повністю прикрашені різнокольоровими ліхтариками. Святковий, навіть магічний, дух висить у повітрі  — це не може не надихати та захоплювати. Вже з першого грудня на центральній площі міста встановлюють ялинки. Це урочиста подія, особливо для жителів столиці. Все це підкидує ще більше вугілля до вогнища, яке розпалюється ще дужче з наближенням святкової дати. Мені дуже сподобалося, що у цей час є безліч різдвяних ярмарків. Вони відрізняються від наших – це не кілька палаток з ялинковими прикрасами чи сувенірами. Тут можна купити національні страви, зокрема випічку, смачні гарячі напої, різдвяні прикраси, які просто вражають своєю різноманітністю, сувеніри ручної роботи, предмети з символікою Чехії для туристів. Ці ярмарки дійсно масштабні – багато довгих рядів, де є безліч цікавого. Найбільше нам сподобалась чеські традиційні різдвяні солодощі, зокрема «трдельник» — це ніби булочка у формі спіралі, посипана цукровою пудрою та обсмажена на вогні. Також дуже смачними є карловаровські вафлі, котрі печуть відразу на вулиці: вони бувають зі смаком нуги, горіхів, ванілі, шоколаду… Це дуже смачно.

Що найбільше тебе вразило під час твого перебування за кордоном?

Звісно, величні масштаби Європи — Чехія відповідає своєму статусу країни-учасниці Європейського союзу. Була зі мною одна історія. Ми звикли казати «тут в Європі», а одна дівчинка запитала мене під час презентації: «Чому ви весь час говорите «тут в Європі»? Але ж Україна територіально належить до Європи». Це було дуже хороше питання і я задумалась над ним. Я навіть на мить розгубилась і не знала, що відповісти. Так, Україна географічно належить Європі, але ментально ми років на 50 відстали від розвитку європейців: їх технологій, способу життя. Там все розвивається набагато швидше. Масивна архітектура, багато руху та людей, шум – усе це не додає дискомфорту, а навпаки підбурює розвиватись, дізнаватись що до чого, відкривати для себе щось нове.

Де крім Праги ти мала можливість побувати?

Після закінчення проекту ми зі стажерами вирішили влаштувати передноворічний євро-тур. Звісно не всі змогли бути присутні у зв’язку із закінченням візи, а деякі учасники проекту хотіли святкувати Різдво саме  вдома. Ті, хто все-таки зібрались побували у Відні, Берліні, Амстердамі та Брюсселі. Бельгія та Нідерланди зачаровують. Я настільки переповнена емоціями, словами це просто не передати. Ідучи вулицями ти не встигаєш дивитися і вражатися. Мені бракує слів, щоб описати усю ту красу. Люди в Європі дуже привітні і завжди готові допомогти. Майже всі вони володіють англійською мовою, отже, якщо запитати як кудись пройти, вони не тільки розкажуть, а й намалюють карту, запитають, як в тебе справи та побажають гарного дня. Дуже приємно, що до тебе не ставляться зверхньо та не ігнорують, адже туристів у Європі вистачає, а особливо на зимові свята. Щодо Німеччини, то вона не справила на мене очікуваного враження. Думаю це пов’язано з тим, що саме у Берліні ми провели найменше часу і ми ще не встигли відпочити після дороги. Німці більш консервативні та замкнені – це теж вплинуло на загальні враження про країну.

Через нестабільність розвитку України багато молодих людей переїжджають чи хочуть переїхати жити у Європу. Побачивши життя там зсередини, як думаєш, варто їхати чи краще залишатись вдома?

За кордоном у будь-якій країні ти – чужинець. Там ти завжди будеш ним залишатись. Наше походження говорить за себе і певні стереотипи, що склались про українців заважають. Чим приваблює людей життя за кордоном? Тим, що ці країни більш розвинені. Щодо мене, то я хочу принаймні спробувати пожити у Європі та відкрити її для себе ще більше. Хто не ризикує, той не п’є шампанського. Що я теж для себе винесла з цієї подорожі – треба менше планувати та приймати більше спонтанних рішень. Сон на мінімум – життя на максимум. Потрібно бути сміливими і не боятися помилятися, адже кожна помилка може не тільки навчити, а й змінити усе життя.

Коли перебування на проекті добігало кінця хотілося повертатись? Якими були останні враження?

Повертатися ніхто не хотів. Під кінець програми всі вже були трошки втомлені. Життя там було дуже насиченим – весь час нові люди, місця, враження… Для мене там було все нове. Ми не встигали відкритись чомусь новому, щоб його відчути, як з’являлось щось інше.  Коли час їхати додому наближався усі сумували, бо можливо з деким ми ніколи більше в житті не побачимось віч-на-віч. Те, що нам довелось пережити у Європі відкрило нас з іншого боку і важко це відпускати. Цей досвід змінив мене – я набагато більше відкрилась людям та життю. Я тепер мабуть буду сприймати все набагато легше та простіше. Все ж дуже хотілося побачити своїх рідних та друзів, поділитися враженнями, показати фотографії, подарувати сувеніри. Я впевнена, що це моє хоча і перше, але не останнє стажування. Це варте того. Така прекрасна можливість для студентів відкрити для себе світ має бути використана.

Отже життя у Європі має різні боки – залежить все від того під яким кутом ми на це подивимось. Участь у подібних проектах розвиває молодь та допомагає набути міжнародні зв’язки. Також це додатковий пункт у резюме під час майбутнього працевлаштування. Хто знає, може саме завдяки таким програмам щось зміниться у свідомості людей і ми створимо Європу вдома.


 

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-03
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)