Юрій Бідзіля: «Наш фільм визнано одним із кращих»

Юрій Бідзіля: «Наш фільм визнано одним із кращих»

Нещодавно у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні дослідження українських наукових шкіл у галузі соціальних комунікацій». Її учасниками стали представники 15 шкіл журналістики з усієї України. Ужгородську школу на науковому форумі представляв Юрій Михайлович Бідзіля – декан філологічного факультету, завідувач кафедри журналістики – фільмом «15 років за 15 хвилин», підготовленим студентами та викладачами відділення. Тож про те, як відбувалася Всеукраїнська конференція, які відгуки там отримало відділення журналістики УжНУ, питаємо у Юрія Михайловича. 

 • Юрію Михайловичу, у конференції брали участь лише запрошені школи журналістики чи таку можливість мали всі охочі? – У конференції, де мені пощастило побувати, брали участь лише ті школи, яким виповнилося 10 і більше років. Їм надали право презентувати себе як наукові школи журналістики. Інші, маю на увазі ті, в яких відбувається процес становлення, ще не вважаються готовими до подібних презентацій.
  • У якому форматі проходила конференція?
– У досить незвичному форматі, оскільки вперше представлення наукової школи відбувалася за допомогою презентації, створеної за допомогою «Power Point» або відеофільму. Було представлено кілька стрічок. Зокрема, Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Шевченка, факультету журналістики Львівського національного університету ім. І.Франка, відділень журналістики Ужгородського національного університету, Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича, факультету систем і засобів масової комунікації Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Бердянського державного педагогічного університету. 
  • Щодо нашого фільму: які відгуки довелося почути?
– Відгуки були позитивними, його визнали одним із кращих, адже фільм знятий професійно. Представляє не лише наукову школу, а й факультетське життя, зокрема, життя студентів. У відео показано пульс відділення загалом. І ще один плюс нашого фільму – те, що це справді 15 років за 15 хвилин. Деякі колеги запевняли, що їх фільми тривалістю 15 хвилин, а насправді цілих 30… 
  • Знаємо, що голова науково-методичної комісії, професор Володимир Різун дав рекомендації вивчати вплив сусідніх країн на наш інформаційний простір. Як плануєте працювати в цьому напрямку?
– Наша комплексна тема не потребує сильного коригування. Адже вона дуже широка, охоплює і мову засобів масової комунікації, й історію масової комунікації, і теорію соціальних комунікацій. Наші колеги значною мірою займаються дослідженням поліетнічного інформаційного простору у різних аспектах, тому будемо продовжувати. Врахуємо й дещо з того, що було рекомендовано. Нам справді варто вивчати і вплив сусідніх країн на наш інформаційний простір, на що ми звертали менше уваги. Думаю, ми це виправимо. Зазначу, що Володимир Тарасюк довго досліджував публіцистику Августина Волошина, Василь Путрашик досліджує Інтернет-простір нашого регіону, Василь Шаркань цікавиться місцевими регіональним виданнями на межі XIX-XX століть. Мої наукові інтереси пов’язані з розвитком поліетнічного інформаційного простору, міжкультурного комунікаційного впливу. В мене є публікації, що стосуються угорської, румунської преси на Закарпатті від початку її зародження до сучасності. Виступав з роботою про словацькомовну пресу, яка у нас найменше розвинута і досліджена. 
Таким чином, ми вже маємо певні напрацювання, і якщо доведеться що-небудь коригувати, то ми це зробимо. Ідея, яку нам запропонували на конференції, є хорошою, бо часто одними й тими ж темами займаються у різних наукових школах. Це подвійна праця, яка, в принципі, не дає високого результату і не варта затрачених сил. 
  • Які враження від поїздки?
– Поїздка була діловою. Такі наукові форуми – це завжди хороший досвід, бо якщо людина ефективно працює, але постійно знаходиться в одному місці, то вона не знатиме, чим займаються інші. Виникає питання, чи на правильному вона шляху. А завдяки таким зустрічам можна побачити, на якій стадії розвитку ми; чи працюємо краще, чи гірше. Це обмін і науковим досвідом, бо багато хороших ідей є в інших наукових школах. Наприклад, активно працює факультет журналістики Львівського національного університету, хороша робота й у відділення журналістики Таврійського національного університету. Тому багато чого можна було почерпнути зі спілкування з колегами-учасниками конференції.


Василь Третяк, студент відділення журналістики 
Фото для матеріалу надав Юрій Бідзіля
Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-07
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)