Перший ужгородський інтернат

Перший ужгородський інтернат
Ішов 1958 рік, настала хрущовська «відлига». До 1980 року в СРСР мали побудувати комунізм, для чого потрібні були гідні будівники. У країні відкривалися школи-інтернати. На Закарпатті вже було 2 школи, третю відкрили в Ужгороді, у приміщенні колишнього монастиря на вулиці Жовтневій, 35.

Директором школи був призначений  молодий учитель історії, колишній форвард київського «Динамо» Георгій Михайлович Лавер. Вольовий, цілеспрямований, енергійний, працьовитий, справедливий, який любить дисципліну і дітей – таким мав бути керівник школи, в яку зібрали 210 дітей з усієї області. Діти були різні: сироти, напівсироти, з багатодітних сімей, а також із віддалених сіл області, де рівень навчання був недостатнім, а батьки хотіли, щоб їхні діти були освіченими (за їхнє перебування у школі батьки доплачували).

Молодому директорові найперше треба було сформувати педагогічний і виховательський колектив, що він успішно і зробив. У колективі працювали фахові спеціалісти, які фанатично любили свій предмет і дітей. Це були: Галас Василина Василівна, Карплєвська Нінель Іванівна, Маркуш Катерина Євгенівна, Коршунова Олександра Петрівна, Мандрик Михайло Дмитрович, Бедзір Саватій Юрійович, Ликович Іван Михайлович, Мощенко Сусанна Степанівна та інші. В майбутньому майже всі вони стали «заслуженими». Беззмінними помічниками директора були завуч школи Білей Павло Васильович, старші вихователі Біро Юлія Василівна і Плешинець Василь Ілліч, вихователі груп, нічні няні й інший персонал.

Завдяки бажанню, наполегливій праці, дисципліні, терплячості, любові до своєї роботи і дітей, непосидючі, невиховані, неслухняні дітки стали одним із найкращих учнівських колективів області. Педагоги пишалися своїми вихованцями – переможцями олімпіад із предметних дисциплін (фізика, математика, хімія – інші на той час не проводились), художньої самодіяльності та спорту. Зі школи вийшло 4 випуски одинадцятикласників (приблизно 100 учнів), потім школа стала семирічкою, а згодом школу розформували й учнів перевели в новозбудовану школу на вулиці Фізкультурній (там тепер ліцей).

І ось минуло 55 років, уже 50 років тому перші наші випускники закінчили школу. Багато що змінилося. На жаль, чимало наших улюблених учителів, вихователів та учнів відійшли у вічність. Та залишились добрі справи. Посіяне добре, вічне, мудре розквітло буйним цвітом: четверо наших колишніх учнів – наукові працівники, професори у вишах Ужгорода, Києва, Луганська, Москви; п'ятеро – лікарі; є директори шкіл, учителі, інженери, економісти, артисти, художники… Хіба перерахуєш успішних працівників у різних галузях господарства!

Педагогічний колектив школи виконав  свою функцію. Всі ми гордо несли  звання учня школи і не зганьбили  її. Кожен з нас знайшов свій шлях. Ми виросли достойними, чесними, працьовитими, відданими своїй професії людьми, які завжди прийдуть на допомогу іншому, не зрадять колектив і друга. Ми радо зустрічаємося з нашими шкільними друзями, точніше – братами і сестрами, бо протягом 5-8 років нашого шкільного життя ми були однією дружною, згуртованою сім'єю. І за ці щасливі, веселі роки ми дякуємо нашим учителям і вихователям, які, уриваючи час від своїх сімей, навіть позаробочі години проводили з нами. Тих, котрі вже відійшли від нас, ми згадуємо тільки добрими словами.

Ми, сивочолі учні нашої школи, низько вклоняємось нашому любому директорові, нашому капітану шкільної команди, нашому багатодітному батькові за те, що найкращі роки свого життя він віддав нам, дітям, які були для нього ближчими, ніж рідні (з нами він проводив більше часу). Це його ''всевидюще'' око стежило за роботою педагогічного і виховательського колективу, за навчально-виховним процесом, за дисципліною і порядком у класах, спальнях і особливо – у їдальні, бо добре пам'ятав наш любимий Георгій Михайлович напутні слова свого старого вчителя: ''Якщо ти вкрадеш на копійку – колектив крастиме без міри''.

За чесну і віддану працю  Бог дарує йому довгі роки життя, щоб потішився і своїм дітям, і внукам, і любимій дружині. А ми, його учні-діти, щиро радіємо, що він з нами на цьому прекрасному ювілеї. Бажаємо йому здоров'я і Божої благодаті.

Випускниця школиВіра Гонда (Гартнер), газета «Ужгород»

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-02
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)