Хто насправді вирішує, де будувати малі ГЕС на Закарпатських річках: влада чи громада?

Хто насправді вирішує, де будувати малі ГЕС на Закарпатських річках: влада чи громада?

Навколо цієї теми точиться чимало розмов. Одні працюють над проектами, а інші – протестують, мовляв, хочуть уберегти свої річки від засихання та екологічної катастрофи. Протистояння влади та селян щодо будівництва міні-ГЕС трапляється вже не вперше. Так, за цим сценарієм розвивалися події у селі Тур’я-Поляна Перечинського району, де рішення про будівництво вже другої міні-ГЕС на території цього населеного пункту не прийнято і до сьогодні, а незаконність будівництва першої  вже визнано у суді. Нині ж цим переймаються і жителі села Богдан, що на Рахівщині, й сумніваються у доцільності та безпечності такого об’єкта. Позиції ж сторін, які опонують одна одній, якнайкраще проявилися на громадських слуханнях з приводу будівництва міні-ГЕС на річках Богдан та Щаул, які впадають у Білу Тису.

Перед їх початком кореспонденту «НЗ» вдалося поспілкуватися із богданцями. Так, Марія та Петро Морочили з осторогою ставляться до будівництва міні-ГЕС. Кажуть, що за останні роки вода у їхніх річках зміліла, русло звузилося на кілька метрів.

«Минулоріч під час літньої засухи у криницях зовсім зникла вода, нам доводилося брати її з річки. Знаєте, здається, що жителі села готові відмовитися від усіх благ цивілізації, аби лише уберегти свій край та свої річки від посягань», — запевняє пані Марія.

Натомість секретар сільської ради Наталія Бочкор переконана у протилежному. Жінка вважає, що такий об’єкт дуже потрібний і в їхньому селі, адже не несе жодної небезпеки, а співробітництво із фірмою, яка його будуватиме, гарантує соціально-економічний розвиток Богдана. Про це, зокрема, йдеться в угоді, укладеній з приватним підприємством «Комерцконсалт».

Та попри це громадські слухання у селі розпочалися досить нервово. Люди запевняли, що їх вводили в оману, постійно змінюючи дату та час проведення зібрання, а врешті вирішили скликати його тоді, коли більшість богданців на роботі.

Сперечалися довго, але рішення так і не було прийнято...

«У нашому селі не проводилося жодної роз’яснювальної роботи, — каже Юрій Процюк. – Якщо міні-ГЕС нічим не загрожують нашим річкам, то чому вся інформація про проведення громадських слухань та й про будівництво від нас приховувалася?».

Слова ж сільського голови Петра Ференца свідчать начебто про інше. Він запевняє, що у кінці квітня у Богдані проводилися сільські збори, де йшлося й про будівництво малих ГЕС. Більше того, каже, що жителі села позитивно відгукувалися на пропозицію збудувати їх на річках Богдан та Щаул.

«Повідомлення про проведення громадських слухань було опубліковано у районній газеті, розміщено на інформаційних стендах села, — наводить ще один аргумент Петро Ференц. – Спочатку і я був проти цього будівництва, але, зваживши всі «за» і «проти», вчитавшись у запропоновану нам фірмою-забудовником угоду про співробітництво, зрозумів, що не варто відмовлятися від цих пропозицій. Все потрібно вирішувати цивілізовано. Супротив богданців щодо будівництва малих ГЕС почав виявлятися лише півтора тижні тому. Думаю, що громада все ж прийме правильне рішення і ми підпишемо угоду про співробітництво з «Комерцконсалтом».

За словами сільського голови П.Фе­ренца, думка громади нині розділилася навпіл. Причину такої полярності він вбачає у тому, що, мовляв, громадські та екологічні організації краю залякують людей. А сам у будівництві міні-ГЕС не бачить жодної небезпеки.

Цікаво, що перед початком слухань богданці майже одноголосно доручили вести їх одному із жителів села, проте працівники сільської влади переконали громаду в тому, що «за законом, головою громадських слухань повинен бути сільський голова». Тому, попри невдоволення громади, «очолював процес» Петро Ференц.

«Гідроелектростанції, про які йдеться, були заплановані ще у 2006 році. Розроблено схему, де вони можуть бути розташовані на Рахівщині. Адже проблема перебійного електропостачання в районі назріла вже давно, її треба нагально вирішувати», — пояснював богданцям Дмитро Андріюк, голова Рахівської райдерж­адміністрації.

А заступник директора з питань будівництва приватного підприємства «Комерцконсалт» Юрій Королишин запевнив, що їхнє підприємство займається спорудженням об’єктів альтернативної енергетики і вже має досвід будівництва екологічно безпечної міні-ГЕС на річці Шипіт, що на території села Тур’я-Поляна.

Богданці ж розчаровані сумним досвідом сусіднього Білина, де через міні-ГЕС люди лишилися без питної води. Чи не є безпідставними їхні побоювання тепер? На це питання намагалися відповісти заступник голови Громадської ради при Закарпатській облдержадміністрації, співорганізатор Форуму екологічного порятунку Закарпаття Олег Лукша і Оксана Станкевич, голова Регіонального молодіжного екологічного об’єднання «Екосфера» та співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття, котрі приїхали на громадські слухання на прохання жителів Богдана.

«Ми не виступаємо категорично проти будівництва міні-ГЕС. Але ратуємо за те, щоб їх зводили там, де це дозволено. Для цього були розроблені критерії розташування міні-ГЕС на гірських річках Карпат, — зауважив Олег Лукша. – До речі, фірма, яка нині презентує свої проекти, споруджувала міні-ГЕС у Тур’ї-Поляні. Та, на жаль, не в тому місці, де це можна з екологічних міркувань. Що ж до Богдана, то ми не займалися дослідженням тутешніх річок, але, як правило, за тими критеріями, які розроблено, у верхів’ях річок не слід будувати такі об’єкти з багатьох причин. До того ж проектні й будівельні роботи повинна випереджати екологічна експертиза, яка з незрозумілих причин не була проведена».

Як запевняє О.Лукша, через негативний досвід у будівництві міні-ГЕС у багатьох країнах відмовляються від такої гідроенергетики, тоді як у нас її починають запроваджувати, сподіваючись, що порятує область від енергетичної залежності. А відтак еколог згадує і нещодавній круглий стіл на тему «Мала гідроенергетика на Закарпатті: що і як за законом можна, а що – ні». Каже, там дійшли висновку, що дуже часто наша мала енергетика конфліктує із законом. Так, будівництво міні-ГЕС повинно бути закладено у детальних планах забудови району, які, у свою чергу, не можуть суперечити генеральній Схемі планування області. Однак більшості запланованих міні-ГЕС на цій схемі якраз немає»…

Коли ж громада просила до слова Оксану Станкевич, сільський голова чомусь відчайдушно захищав мікрофон, йому навіть вдалося вирвати його з рук жінки. Проте пані Станкевич усе ж висловила свою думку: «Богданцям пропонують вирішити питання, яке наразі не вивчене спеціалістами. Ми проти будівництва малих ГЕС у верхів’ях річок, оскільки там формуються стоки. Вважаємо, що краще робити дериваційні канали відкритого типу, коли вода контактує із грунтами, адже річкові та підземні води пов’язані між собою, тому будівництво міні-ГЕС призведе до зниження рівня води у колодязях».

Звучали й інші аргументи, але переважна більшість жителів села вже давно зробила для себе висновки. Проте сільський голова Петро Ференц наполіг на тому, щоб громадські слухання не закривати. І спирався на те, що виникла низка спірних питань, які можуть бути вирішені лише після детального вивчення. Богданці ж зараз побоюються того, щоб рішення про будівництво міні-ГЕС не було прийнято без їхньої участі.

«Прикро, що голова нашого села вкотре знехтував думкою більшості. Проте приємно, що мої односельчани не стоять осторонь, беруть активну участь у відстоюванні своїх інтере­сів. Свою думку щодо будівництва ГЕС я не змінив, тому буду захищати свою позицію і надалі», — каже Юрій Процюк.

А Марія Романюк зауважила: «Після проведення громадських слухань з’явилася надія, що при дослідженні наших річок будуть задіяні фахівці. Чесно кажучи, громада мало обізнана у цій сфері, тому для нас важлива думка екологів. Адже понад усе ми хочемо зберегти наше водне багатство».

Регламент громадських слухань був розрахований на півтори години, проте активні дискусії тривали більше трьох. У залі зібралося майже 250 осіб, було багато охочих висловитися.

«Власне, процедуру, яку ми спостерігали у Богдані, не можна назвати громадськими слуханнями, — вважає Олег Лукша. – Не розумію, як можна проводити голосування без лічильної комісії. Як можна говорити про те, що виключно сільський голова повинен вести громадські слухання, якщо громада виступає проти цього. Як можна казати, що люди, присутні на слуханні, не представляють громаду, — дивується пан Лукша. – Завершення громадського обговорення відбулося не з тим результатом, якого очікували районна і сільська влада та інвестори. Тому, коли вони зрозуміли, що ситуація надто загострилася, постаралися звести громадські слухання на ніщо. Та, зрештою, голосування процедурно все одно було б безглуздим, бо навмисно не було створено лічильної комісії, яка б зафіксувала результат. Тепер мешканці мають підстави самі ініціювати справжні громадські слухання у своєму селі», — каже заступник голови Громадської ради при Закарпатській ОДА.
До слова, нещодавно громадські слухання проходили і у селі Видричка Рахівського району, де події щодо міні-ГЕС розвиваються за подібним сценарієм.

Яна МИЙСАРОШ, газета «Новини Закарпаття».
Фото автора

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-04
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)