Через півтора року із закарпатських ринків може зникнути домашнє молоко та м’ясо

Через півтора року із закарпатських ринків може зникнути домашнє молоко та м’ясо
Хоч сьогодні власників домашньої худоби серед закарпатців стає все менше, понервувати через так званий «м’ясо-молочний» закон доведеться немалій частині наших фермерів. За задумом українських парламентарів, уже через півтора року чи не в кожному українському райцентрі мають з’явитися скотобійні та пункти прийому молока. Ідея начебто хороша, та до її втілення залишилося не так багато часу. Тож як готуються закарпатські фермери до заповітного 2015 року?

Валентин Назаренко серйозно розпочав займатися вирощуванням ВРХ не так давно – 3 роки тому. За цей період на обійсті фермера «назбиралося» понад вісімдесят голів. Молоко, м’ясо чоловік постачає переважно для місцевих шкіл та дитсадків. Про те, що після 2015 умови реалізації м’ясо-молочної продукції дещо зміняться, пан Валентин звичайно знає.

«Часу до реалізації закону залишилося небагато, а про скотобійні та пункти прийому молока, так нічого й не чути, — каже фермер. – Я вже й сам цікавився, якими є умови для утримання бійні. Виявилося, що все не так просто. По-перше, будівля має знаходитися на відстані кілометра від населеного пункту. По-друге – на таку ж відстань вона має бути віддаленою від господарства, на якому утримують худобу. Тож якби я й спробував побудувати скотобійню поблизу свого села, це мені не вдалося б. Єдина придатна за законодавством ділянка знаходиться на приватних паях. Думаю, більш реально знайти відповідну ділянку за межами міста».

Керівник Закарпатської асоціації фермерів і приватних землевласників Юлія Пелешкей зауважила, що у вирішенні проблеми не вистачає комплексності. Адже програма уряду щодо підтримки тваринництва у приватному секторі діє другий рік, виплачуються державні кошти з метою збільшення поголів’я тварин, і в той же час практично нічого не робиться в питаннях, які назрівають. Отже, перший крок державою зроблено, а про другий тільки розмовляємо. І в результаті може загостритися супе­речність між майбутніми тенденціями по збільшенню поголів’я (будемо надіятися) і відсутністю інфраструктури по забою й переробці.

Про перспективи «м’ясо-молочного» закону вдалося поговорити і з начальником управління агропромислового розвитку Рахівської РДА Дмитром Ігнатюком.

«Наскільки мені відомо, вступивши до Світової організації торгівлі, Україна, — каже посадовець, — зобов’язалася виконати певні умови перед організацією. Але, як бачите, постійно запевняємо, що хочемо до Європи, а виконувати умови вступу не дуже поспішаємо. Спочатку українські законотворці попросили відстрочку на рік – до 2011 року, а потім – ще на 4, до 2015-го».

Тягнути далі нема куди, каже чиновник.

До речі, поцікавилася у нього, як готується Рахівщина до 2015-го?

Так от, зі слів пана Ігнатюка, в районі вже знайшли кілька об’єктів, які планують перетворити на повноцінні скотобійні. Один із них — на стадії розбудови. Було б добре, зазначає посадовець, коли б такі установи можна було розміщувати через кожні 15—20 км. Аби селянам було зручно звозити свою продукцію.

Розповіла Д.Ігнатюку і про побоювання селян. Вони кажуть, що відсутністю скотобоєнь у 2015-му можуть скористатися перекупники. Мовляв, «липові» довідки на м’ясо та молоко, ті зможуть діставати все одно. І скуповуватимуть продукцію від селян за заниженими цінами. Де правда, а де ні в цих чутках, посадовець, однак, розібратися не допоміг.

Ситуацію, пов’зану з прийняттям закону, прокоментував для «Новин Закарпаття» і президент асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич:

«Грати за правилами — ось чого треба вимагати від українських політиків… Закон прийняли поспішно, не враховуючи реальної ситуації в державі. У 2011 році я був серед тих ініціаторів, які попросили «відстрочки» для фермерів. Але, як бачимо, 2015 рік наближається, а активних зрушень у цьому напрямку і досі нема. За такого стану справ закон може завести нашу галузь у глухий кут…».

Отже, виходить, що через півтора року на Закарпатті домашнє молоко та м’ясо опиниться поза законом.

Так само вимог вступу до СОТ може не пережити ціла закарпатська традиція — ремесло гентешів. А разом з нею і знаменитий фестиваль гентешів у селі Геча, що на Берегівщині.

Христина ГОРВАТ, Рахів—Хуст—Виноградів,газета «Новини Закарпаття».

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-09
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)