На Закарпатті живе жінка, яка зцілює масажами

На Закарпатті живе жінка, яка зцілює масажами

Стою перед літньою кухнею, де цілителька масажує. Вийшла сучасна, доволі стильна, російськомовна парочка з Мукачева. Представилися Віктором і Надією. «У мене проблеми зі спиною – болить, дискомфорт. Масажем не вражений, мені здається, що це пурга, – висновковує чоловік після сеансу. – Вона просила прийти мене і вдруге. Не планую». Блондинка лише артистично усміхнулася…

На лавиці сидять бабка і жінка бальзаківського віку. «У моєї мами болять ноги. Ми  з Волівця. Родичі порадили, мовляв, їм масажі помогли», – каже донька, але назватися не наважується. Сфотографуватися – тим паче. Далі я познайомився з двома чоловіками, котрі приїхали із Середнього. Один – стоматолог, другий – бізнесмен. Обоє схвально відгукнулися про Марію Штулер: мовляв, не були б тут уп’яте чи вшосте, якби не було позитивних зрушень. Через годину і я дочекався своєї черги.

– Я туй ся родила, в Родниковій Гуті, лише мало нижче, на Иля (свято Іллі. – М.Ф.) 1933-го. Росла в батьків одна. Няньо, Іван, у лісі робив, мама, Анна, – на полях, трохи в колгоспі, – пригадує бабка, у котрої надзвичайно оригінальний голос. – Мама часто носила мене босу на плечах. Як пішла до школи, то почалася війна. Потім ми втекли від мадярів у ліс, кілька днів там ховалися. Люди радувалися приходу руських, бо можна було вертатися в свої хижі. Я закінчила місцеву семирічку. Друковане читати навчилася, а писане – слабше.

Моя баба Юла як повитуха також була затребуваною. Всюди її кликали, де виникали проблеми з вагітністю. Баба клала жону на спину і пальцями рук робила масаж живота – і  через якийсь час дитина ставала в потрібну позу. А я про свої здібності дізналася випадково й давно, тобто ще 13-річною. Моя подруга Анця сховзлася і вивернула ногу. Збіглися жони. А я так позераву (дивлюся. – М.Ф.) і вижу, звідки та кістка вискочила, розумію, що її можна поставити на місце. «А може би, я наладила», – уповіла’м. За це Анцина мама копачем мене тричі вдарила по гузиці. Я не заплакала, а просто сіла збоку, чекаючи, допоки жони розійдуться. А потім прийшла до подруги і кількома рухами вправила кістку на місце. «Мамо, я вже ходжу!» – гойкала Анця. Усі були дуже зачудувані. І відтоді до мене взялися водити людей чи з нашого села, чи з сусіднього. Згодом і з районів. Але я була простою дояркою в колгоспі, вівці пасла, тому костоправством займалася вранці або увечері. Ніде цього не навчалася, усе пізнавала самостійно. Мене колись один хірург переконував переїхати в Київ, обіцяв відкрити кабінет. Я відмовилася, бо своє село люблю, та й не заради грошей лікую. Хоч і не мала офіційного мужа, зате в 1969-му році народила сина Едуарда. Тоді це ім’я було в моді. А Михайло мене кинув. Він був гутницький.

До речі, спершу я виділа кустя (кістки. – М.Ф.), нині не вижу, бо зір слабий. Правда, я все чула й чую пальцями. Мушу пройтися руками по чоловікові, аби знати де і яка хиба. Звичайно, не завжди за один раз можна вилікувати недугу кісток – треба й кілька сеансів. Особливо коли хвороба задавнена і там закипілося. Приїжджають до мене з санаторіїв, Закарпаття, Києва. Але я ніколи не звідаюся, хто звідки, хіба що сам хоче признатися.

Я всіх і завжди приймаю, окрім неділі і релігійних празників. Тяжко повісти, скількох на день масажую. Коли двох-трьох, а коли й десятьох. Прикладів можу наводити безліч. Приміром, недавно до мене принесли киянку, якій під час походу в гори затиснуло нерв на хребті. Жінка не могла ходити. А після годинного масажу встала й пішла звідси самостійно. Щастю не було меж. Підкреслюю: я лем з кістками маю справу. Інші хвороби мені лікувати не до снаги. Крім масажу, мащу шкіру власноруч приготованою маззю. А саме корінь живокосту пропускаю через м’ясорубку і варю півгодини, додаючи свинячий жир. Цією сумішшю натираю вражену частину тіла. Вона швидко гоїть рани. Хотіла б свій дар передати внучкам Яночці або Наталочці, але, чи вийде, не знаю. Навряд! До речі, нині дівчатка мені роблять масаж: коли міняється погода, то мені кістки ламає, руки кривить.

До Марії Штулер прийшла з Родниківки її добра знайома – 63-річна Ірина Куштан. «Мене все і всюди болить – і ноги, і руки, і одна почка, – тяжко зітхає бабка. – Та після масажів Марії чуюся ліпше. Роками сюди ходжу». «Я вже трохи втомлена, та мушу її прийняти. Як інакше?!» – реагує на візит Марія Іванівна.

Хтось до нетрадиційної медицини ставиться скептично, хтось серйозно, хтось байдуже, хтось зацікавлено. Отже, й висновки в кожного будуть різними.

Михайло ФЕДИНИШИНЕЦЬ, «Старий Замок» фото автора

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-09
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)