Як закарпатці фестивалили у русинів-українців Словаччини

Як закарпатці фестивалили у русинів-українців Словаччини

Над селом Пихні, що в п’яти кілометрах від східно-словацького містечка Сніни, проходить гірське пасмо. Тут кордон між Україною і Словаччиною зовсім поряд...

– Одразу за хребтом – наша область, унизу тече річка Уж, а знаходимося десь навпроти села Волосянка, – говорить завідувач сектору закордонних зв’язків і національних меншин Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Іван Тожеляк. – Маємо давні і міцні зв’язки з багатьма словацькими селами, нас часто запрошують на фестивалі. І ми не відмовляємо, адже це – наша підтримка русинам-українцям, які в складних умовах оберігають і свою культуру, і національну ідентичність. Є взаємні устремління один до одного, і нас тут чудово зустрічають.

Закарпатці приїхали на XVII фестиваль русинів-українців, що відбувається у селі Пихня. У його програмі – десять колективів. Вони виступали з обіду до пізнього вечора, і народу щоразу більшало. Спека не заважала, адже лавиці і сцена – в тіні дерев.

У складі закарпатської делегації – директор Будинку культури профспілок Ганна Табакович. Їй, як і більшості глядачів, дуже сподобався колектив із Гуменного – «Чоловічий гурт Мілана Рендоша». Група з двох десятків музикантів і співаків виконала з десяток народних пісень з драйвом і молодечим запалом.

Цього разу творчість закарпатців представила Перечинщина. Програму сформували працівники культури всього лише одного села Тур’я-Ремета. Її «зіткали» з молодіжного складу ансамблю «Тур’янська долина», яким керує відомий хореограф Іван Пастеляк, та вокального дуету «Радованка» на чолі з викладачем місцевої школи мистецтв Мироном Ролею.

Кілька разів посланці Закарпаття виходили на сцену – і щоразу їх супроводжували оплески. Найгарячіше зустрічали виступи дуетів – танцювального у складі Олександри Варфоломеєвої та Івана Легези, вокального Іванки Чорної та Лесі Керецман. Танцівники прихилили до себе серця закордонних одноплемінників гопаком, полькою і гуцулкою, вокалістки – в’язанкою словацьких народних пісень.

– Якщо люди багаті, то хочуть ся бавити. Наші забави – то народні співи й танці, – розповідав сільський староста Михайло Шестак. – Я вже 20 років старостую і впевнився в правдивості тих слів, що маєме ся так, як співаєме. Перші фестивалі були дуже скромними, тепер вони надто розширилися. До нас від самого початку приїздять закарпатські колективи. Мій найкращий друг – відомий у вас композитор і художній керівник Петро Рак. І наша «Пихнівчанка» також часто приїздить до вас – до Ужгорода, Середнього, Перечина…

Активно підтримують фест підприємці, чималу допомогу виділяє держава. Адже для кого стараються, як не для себе! У цей день півтисячне село Пихні приростає населенням удвічі й більше. З’їжджаються з усіх-усюд і молодь, і заробітчани з далеких мандрів, сусіди з десятків інших сіл. Є задля чого: тут і спортивні змагання, і велика концертна програма,  гарна сцена з глядацькими рядами (глядачі зручно сидять на спеціально споруджених лавицях), торгівля...

Авторові цих рядків довелося побувати на десятках фестів в Україні. Звичайно, є в нас багато вартого уваги та підтримки, але зараз хочеться сказати про те, чого нам бракує. Нам би повчитися від закордонних братів тієї поваги до своїх коренів і живого звучання рідної пісні, яка там культивується над усе і яку не витруюють сучасними ритмами, «фанерними» записами. І в нас звучать колективи, які співають свій фольклор, але це радше виняток; у словацьких русинів-українців – правило. Через це досі живе у чужому оточенні, несприятливому загалом середовищі мова, культура наших братів у Словаччині, що на сторожі коло неї – дідівська пісня. Побажаймо їм, щоб вона і надалі не стихала, щоб звучала на всіх фестивалях. А їх, дякувати Богу, у Східній Словаччині, де живуть наші, тепер має кожне село, кожна дядина.

Вже 11 серпня відбувся не менш цікавий фестиваль у селі Убля, де також виступили гості із Закарпаття, України…

Василь БЕДЗІР.
Словаччина—Ужгород.

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Есть кто-то, кто может назвать древних греков глупцами?В изначальной версии демократии право голоса имели только те, кто мог ответить за свой голос имуществом. То есть те, кому было что терять. Не Гор ......
Viktor (2017-07-26 12:35:18)
Судяться вони за хабарі,які свого часу роздали,щоб бути монополістом! У нас так весь "бізнес" працює,спочатку хабарі потім схеми і відкати. В автопромі не краще, спочатку лобіюють китайських ......
ХХХ (2017-07-26 12:01:15)
Пенсионер.Подерживаю. Пенсионер может избираться (ну если мудрость есть) но не может избирать. Да, имеет смысл ценз самообеспечения. "Идеальный" избирательный закон смысла не имеет - еще одн ......
Василий (2017-07-25 08:29:01)
И как тебя назвать после этого? Для тех кто тебя не знал ты умер так и не родившись. Очередной герой-нашим вашим за копейку спляшем....
прокуратор (2017-07-24 23:58:14)
Не пенсіонерів треба позбавляти голосу, а нормальний закон про вибори потрібно приймати, щоб ніякою "гречкою" не можна було вплинути на результати волевиявлення громадян.І "гречку" ......
Микола (2017-07-24 22:06:28)