Ужгороду вже 1120 років. А він усе ще молодий…

Ужгороду вже 1120 років. А він усе ще молодий…

Ужгород має багатющу передісторію. Люди селилися тут здавна, оскільки терени між Потиссям і Карпатськими перевалами лежали на магістралі руху людських потоків. Місто виросте на перетині шляхів на перехресті Ужанської долини  і стику гір з рівниною. Для доісторичних часів говорити про якісь геополітичні вигоди недоречно. Але унікальність геоекономічного положення очевидна. Тут перехрещувалися потоки товарного обміну ще принаймні з бронзової доби.  Тож не дивно, що тут виникали спершу тимчасові поселення, згодом постійні, а відтак і місто.

Нехай ця дата досить умовна – такими є переважна більшість дат раннього і навіть зрілого середньовіччя. Те, що навколо дати народження Ужгорода кілька місяців тому навіть спалахнула суперечка у парламенті, з одного боку, радує, а з іншого – хай би такий ентузіазм у депутатів викликали питання не тільки суто академічні, а й найбільш животрепетні саме для нашої сучасності.

І все ж увагу до ужгородських іменин привернуто – і це добре. Історія українських міст і особливо обставини їх заснування тільки в останнє десятиліття постали як комплексна історична проблема. Щодо Ужгорода, то такий контекст повинен бути не тільки українським, а й загальнокарпатським: як вписується Ужгород у давню міську історію Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії, Молдови, а також Хорватії, Сербії, Болгарії тощо, не кажучи вже про наші Прикарпаття, Буковину, Галичину, Волинь. Подібні компаративістські студії тільки набирають обертів, і найближчими роками тут можемо чекати цікавих відкриттів.

Наразі більшість обласних центрів України, не кажучи вже про столицю, мають дискусійні дати заснування. Розкид думок різних істориків щодо Києва сягає кількох століть. Ще більшою мірою це стосується Чернігова. Щодо Львова, то називаються різні рубежі першої половини ХІІІ і навіть ХІІ століття. Не має загальновизнаної дати Луцьк. Щодо Чернівців, то  відома дата їх першої писемної згадки, але саме заснування датують за століття, а то й за два і більше до того. Більш-менш чіткі дати заснування мають тільки відносно молоді міста.

Ужгород на цьому тлі виглядає ще досить непогано. З одного боку, згадка про місто в угорському латинському рицарському романі “Геста гунгарорум” є для нас своєрідним дарунком і компліментом від його автора – Аноніма, магістра П., нотарія одного з чотирьох королів на ім’я Бейла. Там про це мовиться у контексті переходу угорців через Карпати до Панонії, хоч і не вказується точної дати. З іншого боку, давність і відносну безперервність людських поселень тут надійно засвідчує багатий археологічний матеріал.  

♦ Старе місто дихає історією...

Посилаючись на одні джерела, прихід угорців до Панонії датують 894 р., з інших випливає дата 896 р. Взагалі-то таких приходів була ціла серія, але йдеться саме про той, який став каталізатором для розпаду Великої Моравії. При цьому одні історики вважають, що перехід відбувся через Верецький перевал, інші доводять, що шлях пролягав значно південніше, треті виступають за компромісне поєднання обох можливих маршрутів. Дехто вважає, що наприкінці ІХ ст. мала місце  інфільтрація у Верхнє Потисся переважно печенігів, а угорці з’явилися вже через кілька десятиліть. Це все відбувається в рамках нормальної наукової дискусії, яка врешті-решт обов’язково завершиться встановленням істини.   
Тому й дата народження Ужгорода ще цілком може уточнюватися – або у бік омолодження на кілька десятиліть (нехай навіть цілого століття), або навіть у бік більшої древності (чом би й ні?). Проте це не значить, що дискусії, котрі можуть тривати як завгодно довго, у принципі забороняють відзначати щороку міські іменини. Адже ювілеї існують зовсім не задля пихи з приводу власної древності, а для критичного осмислення пройденого шляху, для відчуття грунту під ногами і намічання планів на майбутнє.  

Ужгород не є чимось зовсім унікальним. Бували епізоди у закарпатській історії, коли головну роль відігравали зовсім інші міста (і навіть селища чи села), але про них – у їхні ювілеї. Зараз же мова саме про нього.

Ужгород має багатющу передісторію. Люди селилися тут здавна, оскільки терени між Потиссям і Карпатськими перевалами лежали на магістралі руху людських потоків. Місто виросте на перетині шляхів, на перехресті Ужанської долини і стику гір з рівниною. Для доісторичних часів говорити про якісь геополітичні вигоди недоречно. Але унікальність геоекономічного положення очевидна. Тут перехрещувалися потоки товарообміну ще принаймні з бронзової доби. Тож не дивно, що тут виникали спершу тимчасові поселення, згодом постійні, а відтак і місто.

♦ Ужгород минулого (нині площа Шандора Петефі).

Час, коли життя на теренах сучасного Ужгорода переросло у нову якість і дало початок уже безперечно урбаністичним процесам, і понині лишається предметом гарячих дискусій. Можливо, самий кінець IX ст. (традиційна дата), а може, і трохи раніше. Можливо, вже Х ст., коли з’являється цілий ряд міст у сусідній Галичині. Але у ХІ ст. місто було вже дуже значним центром, завдяки чому і потрапило через століття на знамениту карту аль-Ідрисі (близько 1154 р.). Ясно, що настільки масштабним місто стає не за десятиліття і не за два після свого виникнення, а мінімум після зміни кількох поколінь городян, коли слава про нього докотилася до Сицилії, де жив і творив знаменитий арабський географ і звідки (так збіглося) походив рід майбутніх володарів Ужгорода Другетів.

У пізньому середньовіччі Ужгород був приватновласницьким, графським містом. Це нібито менш престижно, ніж бути містом самоврядним чи королівським. Але це якраз і підтверджує його древність. Королі засновували міста на новоосвоюваних територіях, а згодом жалували їм різні вольності для швидшого розвитку. Давні ж і цілком розвинуті центри дарувалися васалам, як і сталося з Ужгородом.

Місто здавна було не тільки адміністративним і економічним, а й культурним центром. Здавалося б, фольклор народжується на селі. Але останнім часом вважається, що це все-таки міське породження, де інтенсивність людських зв’язків і кількість вільного часу завжди була вищою, ніж на селі. Інша справа, що в сільській місцевості фольклор довше зберігався, але зароджувалося більшість творів, схоже, таки у місті.  

У перші роки XVIII ст. місто перетворюється на один з вузлів тогочасної європейської політики. В умовах війни Ф.Ракоці, який близько року перебував в Ужгородському замку, воно було на перетині інтересів Угорщини, Австрії, Польщі, Туреччини, Росії, Франції, не рахуючи дрібніших гравців.

У 1770-х Ужгород стає духовним центром величезного краю – Мукачівської єпархії. Тільки на перший погляд це сталося тому, що саме тут знайшлася достатня кількість приміщень – саме тоді втратив військове значення замок, інтенсивно забудовувалася Капітульна. Та більш важливо, що Ужгород на той час не тільки матеріально, а й внутрішньо, духовно був готовий до такої відповідальної місії. Без Ужгорода був неможливий феномен будительства. Більшість наших просвітителів саме тут остаточно формувалися як особистості, громадсько-політичні діячі.

Перехід від статусу казенного міста до самоврядного засвідчив нові життєві сили, що нуртували в середовищі городян, дав потужний поштовх комунальному розвитку (замощення вулиць, регуляція Ужа, гасове, а згодом електричне освітлення). А від революції 1848 р. починає формуватися неповторне політичне обличчя Ужгорода. На короткий час після революції місто стає центром Руського округу. Хай це було зовсім недовго, але послужило чітким орієнтиром для майбутніх поколінь.

Також Ужгород стає експериментальним майданчиком технічного прогресу. Тут здійснюються великі гідротехнічні роботи, будуються млини і лісопилки, прокладається залізниця, зароджується переробна промисловість. Місто було трансформатором інновацій.

Роль Ужгорода у Першій світовій (чи як її звали сучасники – Великій війні) і досі не з’ясовано належним чином, хоча наближається вже столітній ювілей тієї доленосної епопеї, який безсумнівно активізує студії. Певний час місто було прифронтовим, госпітальним, прийняло на себе усі болі того лихоліття.  

У революційну епоху 1918—1919 рр. Ужгород відіграв роль реаліста і приземлювала захмарних мрій. Саме тут зародилась і почала реалізовуватися ідея автономізму – спершу в рамках Угорщини, далі – Чехословаччини. І хоч боротися за реалізацію цієї ідеї довелось дуже довго, саме Ужгород перебував на гребені цієї боротьби.

За чехословацької доби місто зробило небачений ривок, розширилося територіально і зросло якісно. Саме тоді зароджується комунальний транспорт, розбудовуються житлові квартали, з’являються нові пам’ятки архітектури, на принципово новий рівень виходить господарське і культурне життя. Неспростовна роль Ужгорода у становленні закарпатської школи живопису, а також нашої літератури і театру. Тоді ж місту довелося поборотися за свій центральний статус в рамках усього краю (1926—1928), що й було успішно захищено. Здавалося б, немає в історії Ужгорода більш дослідженої доби, ніж чехословацька. Якоюсь мірою це справді так: десятки дисертацій і монографій, сотні ґрунтовних статей. Але при цьому виявляється, що навіть у тому двадцятилітті білих плям поки більше, ніж твердо встановленого фактажу.

Надзвичайна роль Ужгорода у подіях Карпатської України. Саме тут було сформовано перший і другий автономний уряди, тут намічалися і починали виконуватися перші державотворчі плани. І хоча після горезвісного Віденського арбітражу Ужгород відрізано від решти закарпатських земель, закладений звідси потенціал продовжував реалізовуватися у діяльності А.Волошина і його команди.  

1944 р. імпульси воз­з’єд­нання поширювалися зі сходу на захід. Але саме досягнувши Ужгорода, вони отримали найвищої сили. Саме Ужгородський народний комітет став ініціатором історичного з’їзду, який прийняв Маніфест 26 листопада 1944 р. В Ужгороді працювала Народна Рада Закарпатської України – і досі до кінця не оцінений феномен нашої історії, що визначає розвиток краю на цілі десятиліття.

Ужгород – вже скоро 70 років центр Закарпатської області. Він також стає університетським містом та індустріальним центром усього Закарпаття. Наприкінці 80-х років ХХ ст. тут працювало 21 потужне промислове підприємство. Зараз стоїть завдання відродження усього, що можливо, тільки вже на принципово новій, сучасній основі.

З Ужгорода ішли головні імпульси у бурхливу епоху державотворення 1989—1991 рр. Він стає одним з осередків зародження закарпатського Руху. Тут відбуваються перші мітинги, на яких звучать тоді ще зовсім крамольні ідеї української незалежності, що буквально з кожним місяцем стають усе реальнішими. Тут підіймаються синьо-жовті прапори і звучить “Ще не вмерла...” задовго до того, як вони стали офіційними державними символами. Відновлюються історичні назви вулиць і скинуті колись пам’ятники. 19 серпня 1991 р. Ужгородська міськрада одна з небагатьох по всій Україні рішуче засудила спробу державного перевороту і висловилася за продовження перебудовних процесів (на той момент – вже фактично українського державотворення).

Після історичного 24 серпня 1991 р. тут уперше відбувається демонтаж старих структур і традицій, у важких пошуках здійснюється становлення нового. Вже звідси апробоване Ужгородом поширюється на ціле Закарпаття. Місто першим пережило усі новації таких суперечливих і неоднозначних 90-х років. Багато чого, на жаль, Ужгород втратив, але ще більше, до його честі, зберіг. На порозі ХХІ ст. місто переживає певне відродження – разом з усім краєм і Україною в цілому. З’явився ряд нових потужних підприємств, забудовуються практично всі пустирі, місто досягає своїх природних меж, тож доречно думати вже не про екстенсивний, а інтенсивний шлях розвитку.

♦ Ужгород з висоти пташиного польоту.

Нині Ужгород, що є воротами до України з Євросоюзу, відіграє нову, але ще важливішу роль, ніж у попередні віки. Зростає притік туристів, активізується будівництво. Саме місто над Ужем знач­ною мірою формує імідж України в очах наших найближчих сусідів.

Одинадцять з лишком віків міської історії не минають даремно. Вони не так тягар, що висне на плечах, як крила, що проростають за спиною і несуть нас уперед.

Сергій ФЕДАКА, газета «Новини Закарпаття»

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)