Кошице пропонує і приємний відпочинок, і файні ціни на «бренди»

Кошице пропонує і приємний відпочинок, і файні ціни на «бренди»

Кошице, найбільше після Братислави місто Словаччини, відоме чи не всім закарпатцям віком за 30 років завдяки буремним 90-м, коли вся область постачала сусідів дешевим алкоголем та цигарками. Тоді місто, як і вся Словаччина, лише починало виходити із соцтаборівської кризи, тому запам’яталося сірим (хоч і з гарною архітектурою), непримітним, із втомленими, засмиканими людьми. Тобто нічим особливо не відрізнялося від українських міст.

Минули роки, закарпатці припинили горілчано-сигаретні вояжі за кордон, а Словаччина увійшла спочатку до ЄС, потім у Шенгенську зону і  віддалилася від Закарпаття.

Хто рано встає – на кордоні недовго чекає

Лише кілька років тому, коли сусіди трохи спростили процедуру видачі та почали видавати мультивізи на кілька років, закарпатці знову масово рушили до країни, зокрема й до Кошице. Тепер уже на екскурсії, прогулянки та шопінг. Спробував і автор «Унґвару». 

Звичайно, найкраще їхати на автомобілі. Від Ужгорода до Кошице лише близько 100 кілометрів – ближче, ніж, наприклад, до Хуста. Тобто на дорогу автомобілем зі стандартним двигуном 1,4-1,6 літра достатньо заправитися  гривень на двісті 95-м бензином. Тоді як за поїздку автобусом туди й назад треба заплатити 160 гривень із людини. Нескладно порахувати, що навіть двом поїздка машиною обійдеться дешевше.

На кордон ми приїхали о 9-й ранку в суботу – в цей час його перетинали лише кілька машин, тож чекати довелося відносно недовго – близько години. Зате вже за нашим авто створилася чимала черга. Як відомо, у вихідні перетин кордону може розтягнутися навіть на 3-4 години, тому краще виїжджати якомога раніше, щоб цього уникнути.

Дорога до Кошице, якщо дотримуватися правил дорожнього руху, триває досить довго – до півтори години. В населених пунктах рухатися можна зі швидкістю не більше 50 кілометрів, а села в цій частині країни розташовані одне за одним.

Центр – місце паломництва туристів

Кошице на вигляд здалеку – типове густонаселене місто з численними спальними районами, забудованими багатоповерхівками. Інша справа – старий центр. Це затишне місце з численними кафешками-ресторанчиками, де можна поїсти чи випити пиво за цінами ледве вищими, а подекуди й нижчими, ніж в Ужгороді. 

Центр Кошице насамперед цікавий своєю архітектурою, яку будували переважно угорці. Особливо запам’ятовується 60-метровий готичний собор святої Єлизавети, збудований у Середньовіччі. З його вершини можна роздивитися все місто. У храмі все ще триває реконструкція, яку фінансує Євросоюз – виділили на роботи майже 4 мільйони євро.

Центром ходять численні туристичні екскурсії і  почути можна будь-яку мову. Помітно, що потужна реклама туристичної Словаччини в інших країнах дає  свій результат.

Хоч за 10, хоч за 100 євро

Втім, архітектура архітектурою, а  їдуть наші співвітчизники до Словаччини ще й за одягом. У Кошице два гігантські торгівельні комплекси – в центрі міста та на околиці. Ось до них і течуть «потоки» закарпатців, які хочуть купити «брендові» речі за адекватну ціну.

Від різноманіття торгових марок у цих ТЦ очі реально розбігаються. В Ужгороді європейські виробники одягу, взуття, спорядження майже не представлені у фірмових магазинах. А «бренд» в універмазі завжди насторожує – чи не підробка? До того ж наші націнки просто не дозволяють придбати якісну продукцію. Інша справа – в Словаччині. Якість та оригінальність виробники гарантують власними вивісками, під якими торгують, а жорстка конкуренція змушує їх регулярно проводити акції, робити знижки за символічні суми, скидати неліквід, який застоявся на полицях. 

У словацьких ТЦ цілком реально купити хороше взуття від 15-20 і до 150 євро, куртки від 20-30 євро, джинси – від 10 й до 100-150 євро. Різні компанії орієнтуються на неоднакову купівельну спроможність клієнтів і відповідно формують цінову політику. Однак усі вони запевняють, що продукція якісна, і на підтвердження пропонують гарантію від року до двох.

На момент, коли до Кошице потрапив автор, не було власне сезону розпродажів, проте різні магазини пропонували знижки від 10% до 50% на ту чи іншу продукцію, чим і користувалися численні покупці. А вже в сезон, кажуть, ціни падають і до 90-95%. Тоді настає золота пора для любителів придбати фірмовий одяг практично «на шару».

То навіщо платити вдома?

Відверто кажучи, після словацького «шопінгу» не хочеться навіть заходити у вітчизняні магазини чи на ринок, де запропонують продукцію із захмарними цінами, а знижку не зроблять навіть тоді, коли товар пролежав кілька років. Ба більше – навіть в ужгородських стокових магазинах одяг і взуття подекуди дорожчі, ніж у Словаччині.

Хтось запитає: чому ж тоді самі словаки їдуть одягатися на ринок Краснодонців до Ужгорода? Очевидно, за найдешевшим одягом. Знайомий торговець із ринку пояснює: словаки люблять, щоб на одязі була «лейба» якогось всесвітньо відомого виробника і їх менше цікавить, підробка це чи ні. До того ж це можливість зекономити.

«У Кошице, як і загалом у Східній Словаччині, зарплати не дуже високі, –  розповідає Олександр із Івано-Франківська, який живе в цьому європейському  місті вже 10 років. – У середньому – 500 євро. Зарплата 700 євро вважається дуже пристойною. При цьому тут значно дорожча «комуналка», загалом більше, ніж в Україні, коштують харчі. Картопля та хліб – значно дорожчі. Молоко – дешевше, але це не таке молоко, до якого звикли в Україні, а якась незрозуміла молочна суміш. А ось одяг – набагато дешевший. Якщо добре пошукати, в Кошице є місця, де можна одягнутися за смішні за українськими мірками кошти».    

Мережа супермаркетів «Теско» та словацькі торгівельні центри давно вже стали для ужгородців популярними магазинами, де можна придбати продукцію за нижчими, ніж удома, цінами. І думати про підтримку вітчизняних підприємців у цій ситуації, коли щиро, не надто й хочеться.

Петро Симчера, Ужгород-Кошице, газета «Унґвар» 

Цінник. Дорога  – 200 гривень. Готель у Кошице – 20-30 євро за добу (включений сніданок). Кава – 1-1,2 євро. Пиво – 0,7-1,7 євро. Обід – 2-5 євро (у ТЦ є ресторани зі шведськими столами, які за визначену суму дозволяють їсти, скільки влізе і що завгодно).
Шопінг  – на скільки вистачить у гаманці

 





Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-05
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Кацапській мові не місце в Україні доки москалі оккуповують українську землю. На Донбасі і в Криму повністю заборонено українську мову та освіту. Треба відповідати ворогам, завезеним з рязанщини-моско ......
Іван (2016-12-06 03:21:12)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:03:13)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:01:32)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)