«Я помирав 68 разів», – стверджує житель Кальника Юрій Федака

«Я помирав 68 разів», – стверджує житель Кальника Юрій Федака

Серце цього усміхненого чоловіка у 1996 році зупинялося 68 разів – такий собі рекорд обласного кардіодиспансеру. Найбільше тимчасових смертей пережив він у великодню ніч, однак зумів між ними з’їсти шматочок освяченої паски.

«Коли до скроні наливалося щось гаряче, натискав тривожну кнопку і… помирав»

«Народився я в Кальнику. Маю 61 рік, однак день народження святкую двічі: другою появою на світ вважаю 2 квітня – той день, коли цілих 4 хвилини у мене не билося серце», – починає розповідь Юрій Петрович Федака.

Робота в чоловіка була нервовою: 25 років працював водієм у міліції, тож довелося багато чого побачити. Нині згадує, що й в аварії ледь не потрапляв, і на небезпечні затримання міліціонерів возив. Одного разу сам міг стати жертвою злочинця, коли у 80-х у Виноградові міліціонери ловили військового, котрий з автомата застрелив свою коханку, впійману з іншим чоловіком. Саме через роботу, постійний стрес і недосипання, припускає Юрій Петрович, серце й підвело.

Пригадує, в останні дні березня 1996 року подався в ліс заготовляти дрова, а ввечері став погано почуватися: боліло в грудях. Зранку пішов у відомчу поліклініку, ще з тиждень його ганяли по різних лікарях, аж доки аналізи не показали, що в чоловіка передінфарктний стан. «Поклали мене у лікарню, призначили нітрогліцерин. Кажу медсестрам: дайте укол, бо груди аж розпирає. А вони: вам не положено. Може, якби персонал був уважніший, удару вдалося б уникнути. Але ні: таки стався обширний інфаркт. Тоді перевезли мене в обласний кардіодиспансер, кілька днів потримали. Медики були впевнені, що скоро зможу поїхати додому.

Та о 7-ій ранку 2 квітня я відчув сильний миттєвий приплив крові до скроні. Тієї хвилини в палаті якраз прибирала санітарка. Я з нею розмовляв – аж за мить «відключився». І бачиться мені, ніби виходжу з темного тунелю на галявину. Навкруг  – зелена-зелена трава, на ній – великі білі квіти. Небо  чисте, блакитне, білі голуби літають. І стежка веде кудись. Я по тій стежці йду, а на душі так спокійно, так легко! Нічого не боліло і страху не відчував. А ще за секунду я прийшов до тями в реанімації, побачив лікарів, монітори навкруги пищали. Кардіолог Володимир Шпонтак – спасибі йому велике, за все, що зробив, – сказав, що моє серце не працювало 4 хвилини».

Після першої дефібриляції Юрій Федака дихав недовго – незабаром його серце знову відмовило. І так 68 разів за 2 тижні! Чоловік уже навчився передбачати зупинку свого найважливішого органу. Коли відчував, що до скроні наливається щось гаряче, натискав тривожну кнопку і… помирав. Кардіологи спрацьовували миттєво, використовуючи зазвичай дефібрилятор. А одного разу, коли Юрій Петрович учергове прийшов до тями, відчув, що в нього дуже болять груди. Поскаржився на це медсестрі, а вона каже: це вас Олександр Анатолійович Сабінін, поки дефібрилятор заряджався, своїми ручками потис – сам серце запустив, без струму.

У Великодню суботу мене з того світу витягали 15 разів

«Моїх рятівників-кардіологів згадую добрим словом досі. Вони мені казали, що такої кількості зупинок серця в однієї людини не бачили ніколи. Найбільше їх сталося у великодню суботу – за цей день мене з того світу витягали десь 15 разів! Олександр Сабінін сидів поруч усю ніч. Вийшов лише паску посвятити й мені приніс шматочок. Так і ви́ходили потихеньку».

Родина Юрія Петровича теж не відходила від його ліжка. Нині чоловік згадує: коли 2 квітня в нього сталася перша зупинка серця, вагітна донька так рознервувалася, що народила раніше за визначений термін. Тепер Юрій Петрович святкує другий день народження разом з онучкою Яною. Каже: за святковим столом обов’язково згадує той страшний день і дякує Богові, що дав йому ще так багато часу для життя.    

Звичайно, наслідки інфаркту переслідували Юрія Федаку багато років. Без того, аби не випити ліків, він уже не уявляє свого дня. Потім почав все частіше непритомніти, а одного разу навіть упав на кухонну плиту й сильно  травмувався. Вердикт лікарів був однозначним: потрібно ставити кардіостимулятор, тож 4 роки тому Юрій Петрович переніс складну операцію.

За час, що минув відтоді, чоловіка не раз запрошували розповісти про те диво, яке з ним трапилося в житті. Одного разу кликали на з’їзд кардіологів у Москву, іншого – запрошували на ток-шоу до Дмитра Нагієва. Юрій Петрович на далеку дорогу не погодився. Запевняє: нині цінує й береже своє життя, як ніколи до цього.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, газета «Старий Замок „Паланок“.

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-03
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)