Аномальний 2013-й, засухи й третє бабине літо

Аномальний 2013-й, засухи й третє бабине літо

Зміни клімату, навколо яких стільки суперечок, таки даються взнаки

Теплі зими, спекотне літо, рекордне зниження рівнів води в річках та всихання криниць, а ще катастрофічні повені – все це є наслідком зміни клімату, зазначають спеціалісти. І якщо окремі фахівці останнім часом почали заявляти, що речі на кшталт глобального потепління є вигадками, то наші експерти кажуть: не все так просто. І, відповідно, роблять власні дослідження, в тому числі прогнози на майбутнє. Тож чого чекати нашій області й кожному з нас через кліматичну непостійність – розпитувала у фахівців «Закарпатка».

Повені – одна з основних ознак зміни клімату

Власне, треба говорити не про самі повені, а про їхню частоту. Бо в минулому Закарпаття теж потерпало від великої води, масштабні катастрофи зафіксовані істориками в 1927 та 1948-му роках, і в обох випадках водою затопило численні населені пункти. Але ці НС, кажуть спеціалісти, ніщо в порівнянні з бідою, яка прийшла в грудні 1992 року: тоді загинуло 17 людей, 200 закарпатських сімей позбулися даху над головою, 4 тисячі будинків були частково зруйновані, затоплено 30 тис. га орних земель. Щоправда, наступні катастрофічні паводки перевершили попередній жахливий рекорд: повінь 1998-го забрала також 17 життів і завдала збитків на 500 млн. гривень; повінь 2001 року вразила підвищенням рівнів води в річках на 13 метрів. Наприкінці липня 2008-го руйнівну силу великої води Закарпаття відчуло вкотре, її рівень перевищив історичні позначки. 2010-й – знову паводок… З огляду на всі ці дані фахівці заявляють: якщо раніше повені були епізодичними фактами в житті Закарпаття, то їхня регулярність за останні роки вражає. І така частота є чи не найпоказовішим чинником змін клімату, вважає заступник начальника Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василина Блох. Вона розповідає, що ознаками змін клімату, крім паводків, є ще низка аномалій: «Інша ознака – незвичайно теплі зими. Починаючи з 2006 року, майже всі зими у нас тепліші за норму на 4-5 градусів. Спостерігаємо аномалії в температурному режимі осені: з 2007 року вона стала вкрай сухою, в 2011-му ми бачили такий сухий листопад, який не мали за всі роки спостережень, що ведемо в області, а це 67 років».

2013-й – суцільна аномалія

Проте якщо попередні роки дивували час від часу, то поточний, каже В. Блох, шокує спеціалістів аномаліями: «Перше – весни не було, березень мав зимову погоду (третя декада виявилася холоднішою на норму за 6–70). А за два тижні квітневої нормальної погоди ми вже мали справжнє літо: температура повітря піднялася до 32–330тепла. Подібного ми не бачили за весь період спостережень від 1945 року». Літо здивувало тим, що в горах синоптики зафіксували температуру, вищу за норму на 1–1,5 градуса, термометри показували 36–38 тепла. Через сухе літо спеціалісти зафіксували й рекордне зниження рівнів підземних вод. «Цього літа рівень водоносних шарів упав нижче за попередні роки на 10–15 см. І такого ми не фіксували теж понад півстоліття. Люди потерпали без води», – уточнила Василина Блох.  З її слів, нещодавно вчені Всесвіт­ньої метеорологічної асоціації заявили, що за останні 150 років температура земної кулі підвищилася на 0,4–0,70. А останні 25 років стали найтеплішими з тих 150. 

За 30 років на Закарпатті потеплішало на градус

Міжнародні експерти також роб­лять висновки, що кліматичні зміни відбуваються, але водночас говорять і про те, що регіон Центральної Європи знаходиться порівняно «в безпечній зоні», що означає відносно несуттєві зміни в кліматичних параметрах та менш загрозливі прогнози на майбутнє. Таких висновків дійшли фахівці тристороннього проекту «LOC-CLIM-ACT: Місцеві дії щодо впливу кліматичних змін», який реалізовують у рамках Програми сусідства і партнерства Євросоюзу організації України, Угорщини та Словаччини. Проект, що стартував торік і закінчиться в серпні 2014-го, вже дав певні результати. Так, внутрішній експерт проекту Наталія Волошина розповідає, що за основу досліджень на Закарпатті взяли певну температурну норму, у даному випадку це період часу від 1961 до 1990 року, порівняли його з 2010-м та зробили прогноз до 2050-го. Наталія каже: «Першим завданням ми поставили дослідити, чи зміни клімату справді відбуваються, чи це вигадка. До роботи в проекті залучили експерта Українського науково-дослідного гідрометеоінсти­туту Віру Балабух. На підставі даних метеостанцій, стоків води, опадів, температурних режимів тощо дійшли виснов­ків – зміни є. Так, на Закарпатті середньорічна температура за цей період – кліматична норма 30 років – змінилася на 0,7–0,80 (потеплішало), і для такого короткого періоду це немало. Тривалість теплого сезону змінилася – він став довшим на два тижні. Всі ці зміни також впливають на життєдіяльність людини – починаючи від сільськогосподарського виробництва й закінчуючи впливом на людський організм, погіршенням самопочуття, розладами серцево-судинної системи тощо».

Прогнози на майбутнє: далі – ще тепліше

Наталія Волошина каже, тенденції, зафіксовані в попередні десятиліття, в майбутніх так само триватимуть. За наступні 35 років експерти очікують збільшення температури приблизно також на 1 градус. «При збалансованому розвитку суспільст­ва в регіоні можна очікувати подальше підвищення як середньої, так і максимальної та мінімальної температури протягом усього року. Значне зростання температури повітря в перехідні сезони може зумовити збільшення тривалості літнього сезону. Суттєво (на 17 днів) може збільшитися тривалість періоду вегетації холодолюбивих культур та на 22 дні – теплолюбивих. Ранній початок періоду вегетації рослин може створити загрозу їхнього пошкодження пізніми весняними заморозками. Підвищення максимальної та мінімальної температури повітря взимку, зменшення кількості морозних днів приведуть до зменшення тривалості зими та її суворості», – йдеться в офіційних висновках проекту.
При цьому, каже Наталія, ми й самі відчуваємо кліматичні зміни. Ба більше, нещодавно Віра Балабух опублікувала статтю, в якій прогнозувала цієї осені три бабині літа – так воно і було! Подібна незвична ситуація теж свідчить про зміни клімату. 

Хто винен і що робити? 

Хто винен – питання риторичне, бо очевидно, що за цим стоїть комплекс причин. Василина Блох пояснює, що зміни клімату спричинила сукупність факторів: дія космосу, океанів, океанічних течій, вулканів, землетрусів, але хто б і що не говорив, техногенний вплив людини відіграє в цьому питанні величезну роль. Найбільша проблема – забруднення як атмосфери, так і ґрунтів, накопичення відходів, засмічення світового океану. Так, в останні роки чимало країн приділяють проблемам змін клімату увагу, але очевидно, що цього замало. Напевно, заходи повинні бути жорсткішими, контроль – суворішим, а кожен має усвідомити, що починати слід самому з себе. 
Експерти ж проекту «LOC-CLIM-ACT» кажуть, що на дослідженнях не зупиняться. На основі зібраної інформації розроблять пілотну стратегію з адаптації щодо змін клімату. «Для цього в рамках проекту ми плануємо провести спеціальні навчан­ня для журналістів, викладачів, учителів, громадськості, держслужбовців і розповісти їм про те, що проблема є, і що в кожній ситуації конкретний фахівець може зменшити негативний вплив на клімат», – додає Наталя Волошина.
Спеціалісти кажуть: на Закарпатті пілотним для втілення стратегії стане Рахівський район. «Ми маємо намір зібрати робочу групу з представників дотичних владних структур, екологів, лісівни­ків, водників тощо, аби кожен у своїй сфері поглянув на проблему і запропонував заходи, які, на його думку, могли б допомогти відреагувати на зміни клімату. Бо загалом є низка заходів, які можна застосувати, і вони не потребують значних зусиль», – каже експерт проекту. Вона додає: «Коли ми проводили опитування, чи можуть державні службовці впливати на зміни клімату, вони казали, що не можуть. Але насправді це в їхніх силах: наприклад, коли підписують документи про виділення земельної ділянки під те чи інше будівництво, вони здатні проаналізувати, чи торкнеться це питання повеней, що станеться, якщо буде засуха. Є моменти, які можна враховувати, головне – усвідомлювати це».

Наталія ПЕТЕРВАРІ, газета «Закарпатська правда».

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-05
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:03:13)
Надо расследовать схемы, по которым Ляшко стал миллионером и приобрел ряд элитных квартир и апартаментов! Какие олигархи и за что ему платили!?...
Гость (2016-12-05 21:01:32)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)