Ужгородський викладач доносить до нас світові шедеври

Ужгородський викладач доносить до нас світові шедеври

Коли захоплення й робота взаємодоповнюються

Цікавий і водночас складний фах викладача іноземних мов обрав колись для себеВіктор Мотрук – доцент кафедри прикладної лінгвістики УжНУ. Та навчаючи чужих мов і культур, він знаходить час і для перекладацької роботи.

Художній переклад відіграє надзвичайно важливу роль у культурному житті людини як виховний засіб, як засіб духовного збагачення, переконаний Віктор Мотрук. Він має велике задоволення від перекладання шедеврів французької літератури на солов’їну українську. У його творчому доробку переклади поезій, поезій у прозі, оповідань, філософських есе, публіцистики, причому це твори, які раніше не перекладалися українською. А найновішу свою працю – «Ж.-П. Сартр і А. Камю: погляд із ХХІ ст. на трактування проблеми насильства / ненасильства» – він презентував 14 листопада у Закарпатській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. Ф. Потушняка.

За словами перекладача, філософський трактат про життєвий шлях і творчий доробок геніального французького письменника і філософа Ж.-П.Сартра надіслав йому для перекладу автор, з яким пан Віктор уже кілька років підтримує дружні стосунки. Це відомий письменник, есеїст, громадський діяч і соратник Жана-Поля Сартра у політичній боротьбі 60–70-их рр. ХХ ст. Жан-П’єр Бару. Він також долучив книжку про громадсько-політичні й філософські погляди іншого геніального французького митця – Альбера Камю, що належить перу марсельського знавця його творчості Лу Марена. 

«Оскільки твори обох французьких дослідників розвивають одну й ту ж головну тему – тему насильства у суспільному житті, яка є надзвичайно злободенною в наш час, то я вирішив об’єднати їх переклади в одну книжку, – розповідає Віктор Мотрук. – І Жан-П’єр мене в цьому підтримав». 

Хоч обсяг оригінальних французьких творів і не надто великий, процес перекладання був пов’язаний з певними труднощами, бо тлумачення наукових філософських текстів вимагає глибокого знання проблеми, а також понять і термінів, ужитих авторами.

«Тому, – продовжує пан Віктор, – довелося попорпатись у довідниках та енциклопедіях, щоб відновити призабуте мною від часу складання кандидатського іспиту з філософії. Начебто мені це вдалося, хоча й доводилося кілька разів додатково турбувати моїх колег – викладачів філософії». 

Cаме ці твориВіктор Петрович вибрав для перекладу, бо, пояснює, духовне зубожіння, падіння моралі в сучасному світі висувають на перший план проблему виходу з духовної кризи, що все більше набуває незворотного характеру.

«Насильство широко розповсюджене в переважній більшості суспільств, причому навіть у високорозвинених країнах. Ми в цьому переконуємося із засобів масової інформації – телебачення, радіо, газет, розповідей очевидців, – зазначає педагог. – Воно стало вже настільки звичним у нашому буденному житті, що часто й не вважаємо насильство таким, а це найстрашніше, що може бути в житті людини. Потрібно за всяку ціну зупинити його, протидіяти йому, а цього можна досягти лише, розвиваючи духовність, моральність, насамперед молоді, якій жити і творити у ХХІ столітті. Тут роботи – непочатий край, і всім, хто працює з молоддю – шкільною, студентською, – потрібно засукати рукави і включатися в цей процес відновлення духовності. Кожен з нас має зробити те, на що здатний, що в нього краще виходить. Вважаю, що, наближаючи до українського читача світову літературу гуманістичного спрямування, я тим самим вношу свій, нехай і скромний, але вклад у подолання бездуховності. Можливо, людина, котра прочитає цю книгу, почерпне з неї щось для себе, зрозуміє те, про що раніше навіть не замислювалася. Тим паче, що думки, які висвітлені у книзі, належать геніальним митцям, видатним мислителям ХХ ст. – Ж.-П.Сартру і А.Камю, чиїм головним і, власне, єдиним предметом роздумів є людина, її свідомість, її поведінка в різних життєвих ситуаціях, інколи вельми критичних. Їхні твори, які читають і знають в усьому світі, здійснюють величезний вплив на свідомість читацької аудиторії, тож варто сподіватися, що й українська не стане винятком».

Про книжку вже стало відомо завдяки Інтернету і в інших областях України, автору надійшли запрошення презентувати її у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, випускником якого є В. П. Мотрук, котрий уже кілька десятків років віддає свій талант і знання студентам Ужгородського університету.

 

                                                                                     Іннеса МАНЗУЛИЧ

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2017-09-21
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

І всі ці люди хочуть жити з Рабиновичем - гомосексуалізм розповсюджується з неімовірною швидкістю......
Гардистон (2017-09-21 16:20:40)
Дуже влучне порівняння, я якраз недавно прочитала про тюльпаноманію яка була в Європі, коли вперше зявилися ці квіти. А причина тюльпаноманії і біткоїноманії в одному і тому ж - існує дефіцит того і і ......
Natalia91 (2017-09-21 11:05:10)
Не было среди иудеев знаменитых полководцев, а иуды были......
Гардистон (2017-09-21 09:06:41)
Так хто ж боїться Рабіновича: Абрамович_ус, Бальцерович, Вальцман, Гросман, Дворецький...?!...
Веркблей (2017-09-21 09:04:35)
Оце так гешефт отримав кролик Сєня з проекту "Стіна" - вистачить щоб збудувати ще одну "стіну плачу" на його батьківщині в Ізраїлі......
Запорожець (2017-09-21 09:01:49)