Ужгородський викладач доносить до нас світові шедеври

Ужгородський викладач доносить до нас світові шедеври

Коли захоплення й робота взаємодоповнюються

Цікавий і водночас складний фах викладача іноземних мов обрав колись для себеВіктор Мотрук – доцент кафедри прикладної лінгвістики УжНУ. Та навчаючи чужих мов і культур, він знаходить час і для перекладацької роботи.

Художній переклад відіграє надзвичайно важливу роль у культурному житті людини як виховний засіб, як засіб духовного збагачення, переконаний Віктор Мотрук. Він має велике задоволення від перекладання шедеврів французької літератури на солов’їну українську. У його творчому доробку переклади поезій, поезій у прозі, оповідань, філософських есе, публіцистики, причому це твори, які раніше не перекладалися українською. А найновішу свою працю – «Ж.-П. Сартр і А. Камю: погляд із ХХІ ст. на трактування проблеми насильства / ненасильства» – він презентував 14 листопада у Закарпатській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. Ф. Потушняка.

За словами перекладача, філософський трактат про життєвий шлях і творчий доробок геніального французького письменника і філософа Ж.-П.Сартра надіслав йому для перекладу автор, з яким пан Віктор уже кілька років підтримує дружні стосунки. Це відомий письменник, есеїст, громадський діяч і соратник Жана-Поля Сартра у політичній боротьбі 60–70-их рр. ХХ ст. Жан-П’єр Бару. Він також долучив книжку про громадсько-політичні й філософські погляди іншого геніального французького митця – Альбера Камю, що належить перу марсельського знавця його творчості Лу Марена. 

«Оскільки твори обох французьких дослідників розвивають одну й ту ж головну тему – тему насильства у суспільному житті, яка є надзвичайно злободенною в наш час, то я вирішив об’єднати їх переклади в одну книжку, – розповідає Віктор Мотрук. – І Жан-П’єр мене в цьому підтримав». 

Хоч обсяг оригінальних французьких творів і не надто великий, процес перекладання був пов’язаний з певними труднощами, бо тлумачення наукових філософських текстів вимагає глибокого знання проблеми, а також понять і термінів, ужитих авторами.

«Тому, – продовжує пан Віктор, – довелося попорпатись у довідниках та енциклопедіях, щоб відновити призабуте мною від часу складання кандидатського іспиту з філософії. Начебто мені це вдалося, хоча й доводилося кілька разів додатково турбувати моїх колег – викладачів філософії». 

Cаме ці твориВіктор Петрович вибрав для перекладу, бо, пояснює, духовне зубожіння, падіння моралі в сучасному світі висувають на перший план проблему виходу з духовної кризи, що все більше набуває незворотного характеру.

«Насильство широко розповсюджене в переважній більшості суспільств, причому навіть у високорозвинених країнах. Ми в цьому переконуємося із засобів масової інформації – телебачення, радіо, газет, розповідей очевидців, – зазначає педагог. – Воно стало вже настільки звичним у нашому буденному житті, що часто й не вважаємо насильство таким, а це найстрашніше, що може бути в житті людини. Потрібно за всяку ціну зупинити його, протидіяти йому, а цього можна досягти лише, розвиваючи духовність, моральність, насамперед молоді, якій жити і творити у ХХІ столітті. Тут роботи – непочатий край, і всім, хто працює з молоддю – шкільною, студентською, – потрібно засукати рукави і включатися в цей процес відновлення духовності. Кожен з нас має зробити те, на що здатний, що в нього краще виходить. Вважаю, що, наближаючи до українського читача світову літературу гуманістичного спрямування, я тим самим вношу свій, нехай і скромний, але вклад у подолання бездуховності. Можливо, людина, котра прочитає цю книгу, почерпне з неї щось для себе, зрозуміє те, про що раніше навіть не замислювалася. Тим паче, що думки, які висвітлені у книзі, належать геніальним митцям, видатним мислителям ХХ ст. – Ж.-П.Сартру і А.Камю, чиїм головним і, власне, єдиним предметом роздумів є людина, її свідомість, її поведінка в різних життєвих ситуаціях, інколи вельми критичних. Їхні твори, які читають і знають в усьому світі, здійснюють величезний вплив на свідомість читацької аудиторії, тож варто сподіватися, що й українська не стане винятком».

Про книжку вже стало відомо завдяки Інтернету і в інших областях України, автору надійшли запрошення презентувати її у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, випускником якого є В. П. Мотрук, котрий уже кілька десятків років віддає свій талант і знання студентам Ужгородського університету.

 

                                                                                     Іннеса МАНЗУЛИЧ

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Кому будет интересно нашёл отличный Торрент плеер с возможностью быстрого поиска любого торрент файла буквально за считанные секунды по всему ру-нету, а так же удобный и простой плеер для просмотра фи ......
JFXgoant (2017-07-26 18:34:28)
Есть кто-то, кто может назвать древних греков глупцами?В изначальной версии демократии право голоса имели только те, кто мог ответить за свой голос имуществом. То есть те, кому было что терять. Не Гор ......
Viktor (2017-07-26 12:35:18)
Судяться вони за хабарі,які свого часу роздали,щоб бути монополістом! У нас так весь "бізнес" працює,спочатку хабарі потім схеми і відкати. В автопромі не краще, спочатку лобіюють китайських ......
ХХХ (2017-07-26 12:01:15)
Пенсионер.Подерживаю. Пенсионер может избираться (ну если мудрость есть) но не может избирать. Да, имеет смысл ценз самообеспечения. "Идеальный" избирательный закон смысла не имеет - еще одн ......
Василий (2017-07-25 08:29:01)
И как тебя назвать после этого? Для тех кто тебя не знал ты умер так и не родившись. Очередной герой-нашим вашим за копейку спляшем....
прокуратор (2017-07-24 23:58:14)