«Примітивізм» ужгородки Каті Малько виходить на міжнародний рівень

«Примітивізм» ужгородки Каті Малько виходить на міжнародний рівень

Здається, цю дівчину я знаю все життя. І все життя вона в творчості. Ужгородська художниця Катерина Малько працює дизайнером у видавництві, але поза роботою не забуває про улюблене малювання. Приводом для нашої зустрічі стала участь Катерини в київській імпрезі. Дві її роботи обрали для виставки «Українська мова», яку організував Фонд розвитку і підтримки молодого мистецтва Слави Фролової. Причому твори сучасних митців виставлять разом із полотнами відомої художниці початку 20 століття Марії Приймаченко. Виставку відкриють у столиці вже 25 січня.

Овочі оживають на папері

– Скільки тебе знаю, ти завжди малювала. Звідки потяг до творчості?

– Так, малювала з дитинства, завжди був інтерес. Батьки помітили, тож спочатку в ПАДІЮН ходила, потім у студію Золтана Баконія. Пізніше перевели до школи мистецтв, бо це ближче до мого дому.

– Звідки ці дивовижні чу­дер­­нацькі створіння (на фото), які з’явилися серед твоїх робіт?

– У цій серії я використала овочеву тематику. «Час хвалитися врожаєм» – так вона називається. Хотілося, щоб усі овочі перепліталися і формували якісь зображення. Для мене це своєрідні тренувальні вправи для мозку, бо треба було зробити такі плавні переходи, щоб усе це зв’язати, аби воно грало. Мені цікаво, коли лінії переходять одна в одну.

– З чого починалася ця серія?

– Хотілося застосувати овочі й зробити з них живі образи, додавши очі, рот, руки, ноги…

– …ти хотіла «олюднити» їх!

– Так. Не знаю, чому саме овочева тематика. Зараз є ідея зробити щось подібне з музичними інструментами. Уже навіть кілька ескізів готові. Але цю тему ще треба розвинути.

Пікассо захоплювався примітивізмом Марії Приймаченко

– Як ти сама визначаєш техніку, в якій працюєш?

– Я би назвала це сучасним примітивізмом. Відомі роботи Марії Приймаченко написані в цій манері. Це різні чудернацькі тваринки, квіти. А сучасний, бо там є такі елементи, як дуля, наприклад (посміхається. – Авт.)

– Днями стало відомо, що твої малюнки обрали для виставки у Києві, де поряд із роботами молодих митців експонують і твори Марії Приймаченко. Як ти стала учасницею цього проекту?

– Я підписана в соціальній мережі Фейсбук на SLAVA FROLOVA – GROUP. Це об’єднання, яке допомагає молодим художникам. Отримала повідомлення про те, що буде така виставка і можна запропонувати свої роботи. Ось і надіслала 16 із уже згадуваної серії «Час хвалитися врожаєм». Днями мені сказали, що дві мої роботи відібрали. Загалом там буде представлено 49 учасників із усієї України.

– Які були вимоги?

– Власне, вимога примітивізму. Нарешті я потрапила на те, що є моїм. Бо виставки в такій тематиці влаштовують зрідка. До речі, у проекті з Марією Приймаченко є цікавий момент. За підсумками проекту з-поміж робіт оберуть і ту, яку викладуть мозаїкою на одному з будинків Києва, а точніше – на Андріївському узвозі. Це було б дуже класно.

– Що для тебе означає участь у подібних проектах?

– Це стимулює до саморозвитку, бо я знаю: те, що малюю, комусь потрібне. Творити в шухляду нецікаво. Треба аналізувати свої роботи, порівнювати з іншими. Мені здається, більше для аналізу: хто виграв, чому він виграв. Такі саморозмірковування…

– Ти любиш у собі творчо копирсатися?

– Треба шукати теми, зачіпки в житті. Бо існувати за графіком дуже нудно. Коли береш участь у конкурсах, то вже розмірковуєш про це. Творчість – це віддушина. Інколи слід зробити над собою зусилля, чесно кажучи, щоб взятися за малювання (посміхається. – Авт.), знайти вільний час і сили.

– Як ти думаєш, чому примітивізм близький людям? Марія Приймаченко відома своїми роботами за межами України…

– Знаю, Пікассо захоплювався Марією Приймаченко та її манерою малювання. Очевидно, люди відчувають, що це щось таке казкове, дитяче, фантастичне. Можливо, це повертає їх до дитинства.

– Коли в твоїй творчості почався період примітивізму?

– Думаю, ще в школі. Тоді я намалювала корову, в якої замість хвоста була ще одна голова, така двостороння корова.

– Твої роботи завжди кольорові й насичені відтінками. В чорно-білій гамі не працюєш?

– Мені ближчі кольорові плями, яскраві фарби.

– Окрім виставок, ти нещодавно оформляла й підручник словацької мови, авторами якого є викладачі словацької філології УжНУ. Як потрапила в цей проект?

– До мене звернулася Світлана Пахомова (керівник кафедри. – Авт.) і запропонувала зробити малюнки до статей підручника. Він вийшов українською та російською мовами. Чесно кажучи, було страшнувато, бо це великий проект. Довелося вичитати текст, зрозуміти зміст, а потім малювати. Важко було. Мені завжди складно зробити перший крок. Але в результаті все вдалося.

– Чи обов’язково сучасному художнику володіти комп’ютерними програмами? У стереотипному розумінні, художник – це той, хто тримає олівця чи пензля, а не мишку комп’ютера.

– Я працюю дизайнером у видавництві, тому знання профільних комп’ютерних програм для мене обов’язкове. А загалом сучасні художники повинні мати про це бодай якесь поняття, бо й каталоги їхні верстаються і друкуються. Вони мають розуміти, що можна зробити на папері, а що ні. Думаю, сучасний світ вимагає знань комп’ютерних азів.

– Як ти виконуєш свої роботи?

– Малюю олівцем на білому папері, потім сканую і друкую його на форматі пастельного кольору. І вже потім розмальовую фарбами, останнім часом акриловими.

 Математична точність на полотнах

– Але найцікавіше, що ти випускниця фізичного факультету УжНУ! Тобто насправді творчість не єдине твоє захоплення. У школі ти відмінно складала точні науки!?

– Схильність до них, очевидно, передалася мені від батьків. Та й якось легко воно в школі давалося. Один художник навіть сказав колись, що мої малюнки математично чіткі. А сучасна манера виконання робіт – більш розмита. Мені подобається точність ліній на моїх малюнках. Однозначність, точність, конкретика – цьому симпатизую навіть у творчості.

– Ти мала досвід участі й у виставці плакатів, причому московській.

– Помічаю останнім часом, що мені подобаються різні плакатні роботи їхніми мінімалізмом і конкретикою. Це цікаво – якомога меншою кількістю деталей розкрити якусь тему. Якщо знаю про конкурси, стараюся брати в них участь. Ось один раз пощастило і мою роботу відібрали для московської виставки (плакат на фото).

– Кого ти можеш назвати своїм учителем у мистецтві?

– Емму Романівну Левадську, без сумніву. Вона не стільки вчитель, як педагог-натхненник. Я трохи скептична людина, а вона навпаки – завжди підтримує. Емма Романівна створила «Малий Лувер». У цій організації багато її учнів. Ми ніби вже виросли, але вона однаково нами опікується, дуже багато робить для молодих художників.

– Хто з класиків закарпатського живопису тобі подобається?

– Федір Манайло. У нього декоративна манера виконання, народні мотиви, кольорові роботи. Ось це мені близьке.

– Коли малюєш, у який час доби?

– Більше вечорами, коли світ готується до сну. Мені легше працюється ввечері, коли вже нема суєти. Це процес розслаблення… До речі, я малюю повільно – відпочиваю душею.

Тетяна Лешко.







Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)