Учень хірурга Фединця, який 30 років очолював радіологічну науку Росії

Учень хірурга Фединця, який 30 років очолював радіологічну науку Росії

Анатолій Циб народився на Полтавщині, де його батьки були місцевими селянами. А дипломованим спеціалістом він став уже на Закарпатті, де закінчив медфак Ужгородського університету. Поштовхом до обрання професії стала для нього смерть батька, який помер на його очах від важкої хвороби. Тому вирішив, що як лікар зможе допомогти іншим.

Коли вперше приїхав в Ужгород, був приємно вражений його охайністю, чистотою, забудовою. Це тоді, не раз згадував, було справжнє європейське місто. Тут Анатолій Циб не тільки отримав диплом лікаря з відзнакою, а й закінчив клінічну ординатуру. А опісля впродовж двох років працював головним лікарем сільської дільничної лікарні у с. Середнє на Ужгородщині. Там же зустрів свою майбутню дружину, Тамару Семенівну, яка працювала інженером винрадгоспу.

У 1961 році молодий лікар вступив до аспірантури Інституту хірургії імені О.В.Вишневського, ще через три роки захистив кандидатську дисертацію, після чого був зарахований молодшим науковим співробітником в Інститут медичної радіології Академії медичних наук СРСР. Відтоді як не називалася далі ця установа, він назавжди зв’язав свою долю з радіологічним інститутом.

Саме тут у 1979 році став професором, в 1986-му був обраний членом-кореспондентом, в 1991-му — академіком Російської академії медичних наук по відділенню клінічної медицини, а з 2001 року — членом президії Російської академії медичних наук.

У грудні 1978 року після захисту докторської дисертації випускник медфаку УжДУ очолив Інститут медичної радіології Академії медичних наук СРСР, перетворений в 1992 році в Медичний радіологічний науковий центр РАМН. Посаду його директора Анатолій Федорович, до речі, займав більше 30 років!

♦ Анатолій Циб розповідає прем’єр-міністру Росії Д.Медведєву про специфіку роботи його центру.

Під його керівництвом у стінах інституту проводилися широкомасштабні дослідження в області ангіо- і лімфології, діагностичної та терапевтичної радіології й радіаційної епідеміології (ангіографія — рентгенологічне дослідження кровоносних і лімфатичних судин після введення рентгенконтрастної речовини. — Авт.), результатом яких стали фундаментальні розробки та узагальнення по рентгенологічному вивченню структури, функції та патології лімфатичної системи при різних захворюваннях. Спільно зі своїм учителем академіком Г.Зедгенідзе Анатолій Циб підготував монографію «Клінічна лімфографія», в якій детально описана рентгеносеміотика пухлинних запальних і дистрофічних уражень лімфатичних вузлів.

Він визначив і діагностичну значимість променевих методів та обгрунтував їх застосування при різних злоякісних новоутвореннях. Будучи вченим широкого профілю, активно працював у царині проблем променевої та комбінованої терапії злоякісних пухлин, зокрема за допомогою нейтронів.

Широку популярність отримали результати досліджень А.Циба в області ангіо- і лімфографічної оцінки місцевих променевих ушкоджень. Під його керівництвом були створені нові технології діагностики та лікування пухлинних захворювань. Вони засновані, зокрема, на застосуванні високоенергетичних прискорювачів, сучасних джерел іонізуючих випромінювань, а також на використанні фізичних і хімічних факторів, що підвищують радіочутливість злоякісних клітин.

Власне, онкологія — це збірне питання, яке вимагає комплексного підходу. Сьогодні в лікуванні онкологічних хвороб застосовуються три важливі методи — хірургічний, хіміотерапевтичний та радіологічний. А йдеться про сотні різновидів пухлин, до лікування кожної з яких повинен бути індивідуальний, диференційований підхід.

Саме в інституті А.Циба були розроблені та застосовуються високотехнологічні радіологічні методи діагностики й лікування хворих з онкологічними захворюваннями. Зокрема, фотодинамічна терапія. Спеціальна речовина, що відрізняє пухлинні тканини від здорових, введена у вену, надходить із кров’ю в пухлину і накопичується там. А далі опромінюють цю пухлину лазером. Фотодинамічний метод дозволяє лазерному випромінюванню проникнути у глибоко розташовані пухлини, що виникають у бронхах, стравоході чи у кишечнику, коли операція абсолютно протипоказана.

♦ Головний лікар Середнянської лікарні з господарями будинку, де винаймав житло.

Завдяки застосуванню різних методів не тільки зросла тривалість життя хворих, а й з’явилося таке поняття, як «виліковність ракового захворювання».

Зрозуміло, що, займаючись такою тематикою, Анатолій Федорович був дуже затребуваним у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Очолюваний ним колектив лікарів і вчених розробив профілактичні, діагностичні та лікувальні заходи, які сьогодні впроваджені у повсякденну практику в медустановах Росії, розташованих на забруднених радіонуклідами територіях. Він безпосередньо брав участь і в організації диспансерного обстеження дитячого та дорослого населення, у тому числі за допомогою виїзних бригад фахівців інституту, на базі якого було створено Російський державний медико-дозиметричний регістр. У ньому зібрана інформація про стан здоров’я понад  570 тисяч осіб, що зазнали радіаційного впливу в Росії. У їх числі — 170 тисяч ліквідаторів.

Не дивно, що А.Циб — один з ініціаторів та координаторів міжнародної програми ВООЗ з вивчення медичних наслідків Чорнобильської аварії (IPHECA). Він відіграв провідну роль у реалізації таких проектів першої черги, як «Щитоподібна залоза», «Гематологія», «Епідеміологічний регістр». Це дозволило уточнити дози опромінених осіб за допомогою сучасних методів фізичної і біологічної дозиметрії.

На підставі концепції, розробленої А.Цибом, у Росії нині функціонує програма соціального захисту та реабілітації людей, які постраждали через радіаційні аварії. Створити її йому допоміг багатий досвід, набутий під час радіоекологічної та медичної експертизи радіаційної обстановки та стану здоров’я населення в районі Семипалатинського випробувального ядерного полігона і ПО «Маяк» у Челябінській області.

Його діяльність з часом отримала світову популярність. За останні 30 років він брав участь у багатьох міжнародних форумах з радіології і радіобіології, біофізики та генетики. Багато його наукових праць перекладено на іноземні мови і видано за кордоном. А він, до речі, є автором і співавтором понад 500 наукових робіт, у тому числі 29 монографій з медичної радіології та радіаційної медицини. А ще підготував 29 докторів і 38 кандидатів медичних наук.

Анатолій Федорович більше 20 років очолював Російську наукову комісію з радіаційного захисту населення, був головним редактором бюлетеня Російського державного медико-дозиметричного регістру «Радіація і ризик», заступником головного редактора журналу «Медична радіологія». Великою є його заслуга і у збереженні Інституту радіології та його кадрів. Бо в 1993 році ця установа була на межі закриття — повністю припинилося її фінансування. Не було коштів на закупівлю ліків, харчування хворих, оплату комунальних послуг, не виплачувалася заробітна плата тощо.

За збереження інституту виступили не тільки його працівники, але й хворі, їхні  родичі та ряд відомих вчених. І тільки за сприяння Президента Росії Б.Єльцина вдалося зберегти інститут.

У 2000 році на його території за ініціативи Анатолія Федоровича була побудована церква  як символ віри, єдності духовного та матеріального. Впродовж п’яти років збиралися кошти на будівництво храму: надходили благодійні пожертви, працівники інституту із своєї зарплати відраховували певну суму грошей, а Анатолій Циб у фонд перераховував свою зарплату академіка. Храм було названо на честь православного святого, святителя та сповідника ХХ століття, єпископа Луки.

Держава достойно оцінила працю Анатолія Циба. Він є лауреатом Державної премії СРСР та лауреатом премії уряду Російської Федерації у галузі науки і техніки, заслуженим діячем науки Російської Федерації, нагороджений орденами Пошани, Мужності та «Заслуги перед вітчизною» ІІІ і IV ступенів, медаллю «За заслуги перед вітчизняною охороною здоров’я», а також удостоєний іменної медалі до 100-річчя видатного російського генетика Н.Тимофєєва-Ресовського. Є лауреатом Меморіальної премії миру доктора Т.Нагаї, заснованої містом Нагасакі (Японія).

Ніколи не забував Анатолій Федорович і про Закарпаття. У вересні 2009 року він приїздив  на зустріч із своїми однокурсниками. Пройшло більше 50 років! Багатьох із них, на жаль, уже не було серед живих. Анатолій Федорович побував в університеті, виступив з лекцією перед студентами медичного факультету, зустрівся з професорсько-викладацьким складом. Тоді ж вченою радою УжНУ йому було присвоєно звання «Почесний професор Ужгородського університету».

Зі щемливим відчуттям у душі Анатолій Федорович згадував роки, прожиті на Закарпатті: «Я можу сказати, що мені дуже пощастило. Я народився на сході країни, на Полтавщині, відтак опинився на самому заході — в Ужгороді. Це було колосальне зрушення у моєму житті, тому вважаю другою батьківщиною Ужгород і Закарпаття. Я навіть не протиставляю рідні місця. Ужгород дав мені дуже багато. Але і в Росії я пройшов багато чого.

Досі з повагою згадую і наших викладачів. Приміром, хірург Фединець у моєму житті зіграв колосальну роль… Блискучий хірург, чуйна, душевна людина.

Більшу частину життя я прожив і творив там (в Обнінську. — Авт.), але ніколи не забував про Україну. Коли до нашого центру приходили хворі чи з Закарпаття, чи з Полтавщини, я всіх радо приймав, і лікували цих людей безкоштовно»

Життєвим кредо Анатолія Федоровича, до речі, було: «Ніколи нікому не відмовляти у допомозі». Практично майже щотижня хтось із Закарпаття звертався до нього за допомогою. І не було випадку, щоб він відмовив хворому. Багатьом врятував життя у буквальному розумінні.  Пов’язували Анатолія Федоровича із Закарпаттям і родинні стосунки. В Ужгороді проживає його рідна сестра.

Незважаючи на час і прожиті роки, він  завжди був оптимістом. Коли його питали, що б він собі бажав, то відповідав:  «Бути свідком перемоги над раком».
Але не судилося…

8 листопада 2013 року Анатолій Циб відійшов у вічність, недоживши декілька місяців до свого 80-річчя. Саме стільки йому виповнилося б 21 січня…

Михайло ФАТУЛА, доктор медичних наук, професор, газета «Новини Закарпаття».

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)