Як допомогти українським фермерам розрубати гордіїв вузол проблем та забезпечити продовольчу безпеку країни?

Як допомогти українським фермерам розрубати гордіїв вузол проблем та забезпечити продовольчу безпеку країни?

Нещодавно відбувся 24-й з’їзд Асоціації фермерів та приватних землевласників (АФЗУ). Його учасники в чергове гаряче обговорювали складну ситуацію, що склалася в країні та негативно позначається на їх бізнесі.

Це неправда, що все тече та все змінюється. На практиці бувають і застої. Наочний приклад цього – фермерський рух. Насправді впродовж кількох останніх років кількісно він нікуди не рухається.

Весь цей час кількість фермерських господарств залишається майже незмінною. Вона тримається на позначці 40 тис.

Це не означає, що кількість фермерських господарств зовсім не міняється. Щороку до роботи стають все нові. Та проблема полягає в тому, що така ж кількість фермерських господарств щороку перетворюється на банкрутів і тому залишають аграрний ринок.

На підтвердження цих слів президент АФЗУ Микола Миркевич навів наступні дані – за останні чотири роки 2 тис. фермерських господарств змушені були згорнути свою діяльність. Разом з їх господарями роботу втратили наймані та сезонні робітники. Таким чином, ситуація з безробіттям у сільській місцевості, яка в цей час і без того залишалася напруженою, ще більше погіршилася.

Було б наївно вважати, що позиції членів АФЗУ залишаються слабкими. Насправді, за офіційними даними, фермерські господарства обробляють 14% усіх сільгоспугідь. А це не так уже й мало, особливо, якщо врахувати, що всього в нашій країні щороку агрокультури вирощують на площі понад 40 млн. гектарів.

АФЗУ також відстоює інтереси понад 4 млн. одноосібних селянських господарств. По суті, за цією цифрою стоїть ще більша кількість наших співгромадян.

Розрахунок тут простий – в країні третина населення мешкає в селах. А це – майже 15 млн. чоловік і майже всі вони обробляють землю і виробляють інколи досить відчутні обсяги продукції, особливо, трудомісткої. За даними, озвученими під час фермерського з’їзду, особистий селянський сектор виробляє понад 90% картоплі, 85% молока, 75% яловичини, більшу частину свинини, овочів та фруктів.

На вирощуванні продуктів харчування, які входять до так званого борщового набору, спеціалізуються й фермери. Щоправда, на відміну від своїх колег-одноосібників, вони роблять ставку ще й на зернові та технічні культури, садівництво та виноградарство.

Здавалося б, за середніми та дрібними сільгоспвиробниками в усьому має залишатися якщо не перше слово, то, принаймні, й не останнє. Та проблема в тім ( і на цьому делегати з’їзду акцентували особливу увагу присутніх, в тому числі й представників Міністерства аграрної політики та продовольства України), що держава їх не чує.

Це можна було б взяти під сумнів, якби не численні факти. На один із них у своєму виступі послався віце-президент АФЗУ Іван Якуб. Він повідомив, що рівень держпідтримки, яку надають фермерським господарствам, останнім часом щороку падав. Дійшло до того, що торік він поступився відповідному показникові десятилітньої давнини.

Зовсім інакше держава поводиться у питаннях, які стосуються грошових відносин із нею. Щойно справа доходить до цього, вона одразу згадує про фермерські та особисті селянські господарства. В країні діє величезна кількість контролюючих та інспектуючи органів і всіх їх треба забезпечити роботою.

Як таке працевлаштування позначається на справах дрібних і середніх сільгоспвиробників, далі розповів Іван Якуб. З його слів, торік фермерам Київщини для того, щоб перегнати негабаритну техніку на відстань 200 кілометрів, довелося сплатити службам, які забезпечують це транспортування, 800 гривень.

Для когось ця сума видасться несуттєвою, та справа в тім, що вітчизняні фермери, а тим паче, одноосібники переважно на «мерседесах» та інших представницьких іномарках не їздять.

До того ж на їх гроші постійно зазіхають численні хабарники. Виступаючі неодноразово нагадували, що без хабарів за вирішення тих чи інших питань можна навіть не братися. Особливо, якщо вони стосуються землі та орендних відносин.

За словами делегата з Полтавщини Віктора Галича, виходить, що лише 20% усіх фермерських відрахувань йде до бюджетів різних рівнів, а решта 80% осідають у кишенях хабарників.

Чимало критики припало й на Державну реєстраційну службу України. Її звинувачували в тому, що в багатьох регіонах реєстрація прав на земельні ділянки, розташовану на них нерухомість та договорів оренди відбувається вкрай повільно. Це завдає чимало клопоту власникам земельних паїв та орендаторам.

Зокрема, фермери не можуть використати у сільгоспвиробництві орендовані ними гектари доти, доки відповідний договір не буде зареєстрований представниками Державної реєстраційної служби України. Інакше вони увійдуть у протиріччя з чинним земельним та податковим законодавством.

Перший заступник голови Державної реєстраційної служби України Інна Завальна визнала правоту багатьох докорів, та при цьому послалася на те, що їх структура створилася недавно і тому їй доводиться стикатися з багатьма проблемами.

Одна з таких проблем стосується гострої нестачі кадрів у реєстраційних офісах. Запит на їх послуги перевищив усі сподівання. Тому й виникли довгі черги з числа землевласників та землекористувачів.

Інна Завальна повідомила, що багато питань, в тому числі, й кадрових, вирішується. Зокрема, штат Державної реєстраційної служби України поповнився 1200 співробітниками, спрощуються реєстраційні процедури. Все це повинно прискорити процес реєстрації земельної та неземельної нерухомості, договорів оренди.

Як очікувані зміни позначаться на аграрній економіці – покаже час, а наразі доводиться констатувати, що не стільки держава допомагає аграріям, скільки аграрії допомагають державі. За наявною у президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка інформацією, за останні 5 років із села було вимито суму, що перевищує 30 млрд. гривень. Це набагато більше, ніж АПК потребує для розвитку.

Гроші пішли з села за різними причинами. Одна з них – невиправдана дешевизна сільгосппродукції. За словами заступника керівника Проекту USAID«АгроІнвест» Олександра Каліберди, це пов’язано з тим, що держава нав’язує АПК непритаманну йому функцію соціального захисту населення через штучне стримування цін на продукти харчування. Безумовно, благородно думати про малозабезпечених співгромадян, але чому це слід робити за рахунок сільгоспвиробників? Цим повинні займатися органи соціального забезпечення, а не Міністерство аграрної політики та продовольства, адже таке регулювання цін вступає в протиріччя з принципами ринкової економіки та негативно позначається на розвитку бізнесу тих же фермерів.

Ще одна причина вимивання грошей з аграрної економіки – невиправдана дорожнеча промислової продукції. Приміром, останнім часом подорожчали мінеральні добрива. Подібне з ними та з паливно-мастильними матеріалами відбувається щороку перед весняними польовими роботами. Проблема посилюється відсутністю у фермерів обігових коштів.

Учасники з’їзду відзначали, що на рекордному торішньому врожаї, що перевищив 60 млн. тонн зернових, вони майже нічого не заробили.

Експерти пояснюють це низькими закупівельними цінами на хліб, які встановилися як в Україні, так і за її межами, та з ними не погоджується Леонід Козаченко. Посилаючись на американські джерела, він сказав, що фермери США завершили 2013 рік з найбільшим за останні 50 років прибутком. І це притому, що торгують своїм зерном на тих же світових ринках, що й ми.

Чому так відбувається? Це не єдине запитання, що пролунало на з’їзді. Сподіватимемося, що новий уряд повернеться обличчям до фермерів. Від цього виграє не лише багатомільйонна армія дрібних та середніх сільгоспвиробників, але й кожен українець.

 Максим НАЗАРЕНКО, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань.

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)