Як росіяни бачать події на Закарпатті

Як росіяни бачать події на Закарпатті

Ще в 2012 році в Києві не говорили про Крим, у Києві говорили, що якщо розпад України почнеться, то він почнеться на Закарпатті. Ще з радянських часів Закарпатська область займала особливе місце серед інших областей України. Завдяки стратегічному положенню на кордоні з чотирма державами, Закарпаття тісно було пов'язано з Москвою (у радянський час! — ред.), а не з Києвом, і у місцевої політичної еліти виробилася звичка до дуже високого ступеня самостійності. У Києві закарпатське керівництво звинувачували в «регіональному сепаратизмі», а в місцевих сім'ях розповідали не тільки про те, як діди боролися за незалежну Карпатську Україну навесні 1939 -го, але і згадували про австрійський концтабір Талерхоф, куди під час Першої світової війни жителів Закарпаття звозили як «російських», які потенційно симпатизують ворогові.

Винайшли велосипед

Євромайдан на Закарпатті почався з велосипеда. Тут його навіть називають по-європейськи: «біціглі». Десятки ужгородських студентів 28 листопада на «біціглях» вирушили до кордону зі Словаччиною: до неї від центру Ужгорода, столиці області, не більше 5 км. Молодь на велосипедах, «європейському транспорті», показала своє бажання слідувати шляху до Європи.

Стриманими в області були і протестувальники, і влада: у політичних заявах, у порівнянні з сусідами, закарпатські чиновники відставали на кілька кроків. На початку грудня закарпатська влада були єдиною на Західній Україні, хто не приєднався до закликів Євромайдану. Облрада не голосувала ні за відставку уряду Азарова, ні за загальнонаціональний страйк.

Населення теж було спокійне. Щоправда, на вулицях були і захоплення адміністративних будівель, і «ленінопад», і блокпости на території області, але все стримано: не було ні «ночі гніву» на зразок львівської, ні захоплення міліції або військових частин. Міліція спокійно переходила «на бік народу», місцевий «Беркут» повернувся з Києва, а існуючий з радянських часів торговий центр «Беркут» (птах — один із символів Карпатських гір) вирішив вибрати нове ім'я, бо не міг «далі працювати під назвою, яку повністю зганьбила і заплямувала кров'ю однойменна структура».

Але вже на першому пленарному засіданні закарпатської облради після зміни влади у Києві, яке пройшло 26 лютого, закарпатські депутати забули про колишню стриманість і вирішили стати більшими католиками, ніж папа римський. Зал на ура прийняв звернення до Верховної Ради України c вимогою прискорити роботи з підписання угоди про асоціацію з ЄС. Депутати переважною більшістю заборонили діяльність громадської організації «Український вибір» в Закарпатській області («Український вибір» Віктора Медведчука багато хто сприймає як руку Путіна). Після цього обранці зажадали узгодження кандидатур керівників різних структур і відомств краю, які призначаються з Києва. Якщо перші два рішення вказували новій владі в Києві, мовляв, «ми з вами», то в останній вимозі прозвучало бажання закарпатських керівників повернути області колишню самостійність.

Обранці закарпатського народу

Розстановка політичних сил на Закарпатті ніколи не вписувалася у відомі на решті території України схеми. Коли інші українські регіони послідовно ставали «помаранчевими» чи «біло -блакитними», електоральна карта Закарпаття нагадувала прогноз астролога напідпитку.

У грудні 2004 року область підтримала Віктора Ющенка — хоча і мляво, в порівнянні з галицькими сусідами. Але вже на парламентських виборах 2007-го Закарпаття було єдиним регіоном України, який підтримав ющенківську «Нашу Україну» — це тоді, коли галичани вже плювалися лише від імені тодішнього президента і голосували за партію Тимошенко. Коли в 2012 році у всіх областях Центру і Заходу України перемогла «Батьківщина», а на Львівщині націоналістична «Свобода», Закарпаття взагалі підтримала Партію регіонів: за неї проголосувало в процентному відношенні приблизно стільки ж виборців, скільки на Дніпропетровщині.

Цей клубок політичних уподобань виглядає надзвичайно заплутаним, але все стає набагато зрозуміліше, якщо подивитися на місцеву політику на рівні конкретних особистостей. На Закарпатті немає алергії на партії Сходу чи Заходу, як у Львові чи Донецьку. Зате місцеві регіональні лідери постійно змінюють партійну приналежність.

Закарпатський кооператив

Називається цей кооператив — ТОВ «Барва», у нього кілька дочірніх підприємств. «Барва» розправила крила в другій половині 1990 -х, її очолював Віктор Балога. Коли Балога пішов у велику політику, «Барвою» стали займалися його брати.

У 1998 році в український парламент пройшла Соціал-демократична партія України (об'єднана) — її очолював згаданий уже путінський кум Віктор Медведчук. П'яту частину своїх голосів партія набрала саме в Закарпатській області, де керівником виборчого штабу був Віктор Балога. Через кілька років, у 2004 році, соціал -демократи підтримали Віктора Януковича. Але Балога не погодився зі своїми товаришами по партії і став довіреною особою Ющенка на Закарпатті.

Балога кілька років очолював секретаріат Ющенка, коли той був президентом України. Водночас його брати зміцнювали свої позиції в області. Незабаром дороги закарпатського політика і Ющенка розійшлися — Балога створив партію «Єдиний центр», потягнувши за собою ряд ющенківських політиків українського парламенту. «Єдиний центр» не пройшов на виборах до Верховної Ради, зате став «закарпатською партією». Сім'я Балог повернулася на регіональний рівень. Царювали недовго: сім'я Януковича, що отримала владу в Києві, взялася за регіональних лідерів. І за їхній бізнес. Незадоволені тоді були у всіх регіонах, рятувалися по-різному. Балоги розіграли русинську карту.

«Підкарпатські русини, залиште глибокий сон»

«Русин» — багатозначне слово. До Другої світової війни «русинами» називало себе більшість населення Західної України зі східнослов'янськими коренями. Таке самовизначення ніяк не виключало приналежність до українського народу. Для тих, хто все ще не заплутався: прикметник від «русин» — «руський». Вулиця Руська у польському Львові, румунських Чернівцях чи чехословацькому Ужгороді ніяк не належала до Росії, а утримання більшості «російських» русинів у концтаборі в Талерхофе можна вважати філологічної помилкою австрійців ціною в тисячі зламаних життів.

На Галичині завдяки діяльності національних організацій у міжвоєнний період, а потім і радянської влади визначення «русин» було повністю витіснено визначенням «українець». А от на Закарпатті, в Південній Польщі і в Східній Словаччині самоназва залишилася. Через відмінності місцевої мови від української літературної норми в діаспорі виникла теорія про четвертий східнослов'янський народ — русинів. У 1990-ті з-за океану цей погляд прийшов на «рідні землі». Виникло безліч русинських організацій, найбільше у Словаччині та на Закарпатті.

Однак шляхи русинів з країн Європи незабаром розійшлися із закарпатськими: поки помірковані лідери зі Словаччини, Польщі та Сербії думали над систематизацією правопису, намагаючись об'єднати варіанти своєї мови, русини Закарпаття поставили собі більш амбітне завдання: державність. Так виник закарпатський сепаратизм. За ним в регіоні бачать руку Росії, хоча набагато більше це схоже на гру «місцевих».

Русини Закарпаття прокинулися при Ющенку. «Підкарпатські русини, залиште глибокий сон», — це була перша строфа гімну області, прийнятого незабаром після створення Балогою «Єдиного центру» і конфлікту з Ющенком. Перед цим місцева влада визнала існування національності «русин», незважаючи на заперечення Києва та Львова: там панічно боялися цього слова, хоча офіційно русинів у Закарпатті проживає всього 10 тисяч чоловік, менше 1% населення регіону.

Судити про закарпатський сепаратизм почали вже при Януковичі. У березні 2012 року до двох років в'язниці умовно засудили одного із засновників русинського руху Закарпаття священика Московського патріархату о. Димитрія Сидора. Його організація « Сойм підкарпатських русинів » постійно підкреслює неправомірність включення Закарпаття в 1945 році до складу Української РСР (Крим не нагадує?), оскільки «Сен- Жерменський мирний договір 1918 зобов'язав Чехословаччину надати Підкарпатської Русі автономію». Отець Сидор навіть вручав паспорти Підкарпатської Русі в Москві, а в Мінську в грудні 2008-го проголосив незалежність «Республіки Підкарпатська Русь». У результаті проти священика порушили кримінальну справу.

Кредит української ідентичності

Утім, розігруючи русинську карту, місцева еліта навряд чи розраховувала додати собі голосів на виборах. «Русинський рух» — це, швидше, ідеологічна зброя, в яку можна вкласти і порох із Кремля, і локальний патріотизм.

Для Києва Закарпаття — як квадратура кола. Закарпаття не вибухнуло разом з Кримом тільки тому, що нинішня обстановка в столиці припала по душі більшості місцевих політиків: із євроінтеграторами їм по дорозі. Однак локальна еліта буде вимагати особливого ставлення до області — хоч би для того, щоб домовитися всередині Закарпаття.

І ось тут Києву доведеться непросто. Якщо на інших територіях України відомий закон про мови нацменшин — це політична гра російською і українською, то в Закарпатті — це реальна необхідність. Половина угорського населення області (близько 70 тисяч чоловік) не знає жодної слов'янської мови, те ж саме можна сказати про румунів. Уявлення нової влади в Києві про те, що таке Україна, поки не годяться для територій культурного пограниччя — а Закарпаття саме така територія. Русинами тут стають тому, що більшість населення області просто не потрапляє під існуючий в сусідньому Львові канон українця.

Але надія для Києва та Львова є. Два головних центри української культури потроху виростають з вузьконаціонального розуміння України: акції типу «дня розмови російською мовою» — тому підтвердження. З іншого боку, в самому Закарпатті дається взнаки зачарування перемогою революції. Один мій знайомий, ужгородський музикант, після трьох місяців Майдану виписав себе з русинів і назвав українцем. Престиж української ідентичності на Закарпатті виріс. Хоча для Києва, що понад 20 років прагне до легкої централізації і простої українізації, це кредит довіри під великий відсоток.

slon.ru

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-09
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)