Друга молодість або Нетипові пенсіонери

Друга молодість або Нетипові пенсіонери

Їм далеко не 20 і навіть уже й не 30. Але кожен з них може стати не тільки хорошим прикладом усім нам, але й такою людиною, що ненавмисно може й присоромити. Бо ж ми так часто любимо жалітися на здоров’я, вік, долю, сусідів… А вони – такі щирі, усміхнені, здорові та… молоді!

Від постійного лежання до перекидів і спарингів

Назустріч пришвидшеним кроком рухається жінка. Це Надія Падучак, яка ще 8 років тому практично нерухомо лежала. Цього місяця їй виповнюється 55. Історія колишньої вчительки початкових класів, а вірніше – її сила волі і жага бути здоровою, вражають. Надія розповіла «Унґвару», як стала інвалідом 1 групи, а потім змогла заново народитися.


«Мені тоді було 47. Перенесла інфаркт, а до того ще й мала остеопороз, внаслідок якого стався перелом чотирьох хребців. «Віднялися» ноги – лежала. Це захворювання ревматичне: пошкоджуються всі суглоби, м’язи, кістки. Як правило, при такому діагнозі людина поступово помирає.

Я лежала, було дуже погано: біль жахливий, а смерть не приходить. Тоді виникла думка: якщо не помирається, то треба щось із собою робити. Вирішила, що підійдуть фізичні вправи. Почала з тих, які можна було робити у такому стані. Потім, коли хребці зажили, почала потроху піднімати руки-ноги, повзати, ходити. Знайшла в інтернеті цигун. Там є вправи, які можна робити лежачи. Я вмикала відео і робила те, що казав тренер.

Отак потроху почала рухатися. Після того, як почала більш-менш ходити, пішла на заняття з ушу. Стало легше ходити. Уже тоді мені почало дуже подобатися айкідо. Але я знала, що у тому стані не зможу ним займатися. Та після тривалих занять з ушу, коли укріпила тіло, нормалізувала тиск і відчула себе достатньо сильною, попросилася на заняття з айкідо до Михайла Рогача. Він дозволив спробувати, і я втягнулася.

Міша дуже мудрий, займається як з малюками, так і з дорослими, тому одразу бачить, кому яке дати навантаження. Тож підібрав мені індивідуальні вправи. На першому ж занятті всі робили перекиди, а мені таке було фантастикою. Міша сказав, аби я просто лягла на спину і качалася. Лягла – все болить. Думаю: «Все, мені кінець. Завтра не те, що не прийду на тренування, а з ліжка не встану». Але, уявіть, зранку встаю, а у мене спина така легка! І зовсім не болить! Я зіскочила з ліжка і пішла! В ту мить зрозуміла, що мушу ходити на айкідо. Тепер я практично здорова.

Знайомі мого віку не поспішають займатися: не вірять, що здатні на щось. А мене, у першу чергу, стимулювало, що маю донечок, яких мушу виростити і потім підтримувати. Тепер я – інша. Помічаю, що навіть психологічно змінилася. До занять була дуже замкненою. А тут, коли робиш прийоми в парі, мусиш розкритися і допомагати партнеру. До речі, я стала добрішою щодо інших, спокійнішою. Зрозуміла, що треба поважати тих, хто поряд. Фізичний та емоційний стани – прекрасні: легкість у всьому тілі і чудовий настрій. Зараз можу дозволити собі робити такі речі, на які не завжди спроможна була у молодості».

З голим торсом у будь-яку пору року і… бігом

Поява Костянтина Гріненка на ранкових вулицях Ужгорода викликає в перехожих і неприховане здивування, і щире захоплення. Не дивно, адже побачити взимку чоловіка, що без особливих зусиль біжить напівроздягненим – ще та картина. Йому – 68 років. Пенсіонер розповідає, що проповідує затриманим у СІЗО, допомагає їм прийти до Бога і віднайти спасіння, яке «має отримати кожна людина на цій землі».


А спорт у житті Костянтина був із самого дитинства і дотепер: «Я завжди любив спорт, почав займатися із 12 років. В Ужгород приїхав у 1980-му році. Почав бігати. А до цього займався плаванням, бо ж в океані особливо не побігаєш (сміється – Авт.). Щоправда, іноді вдавалося лишати корабель і робити пробіжки, тож бігав і в Японії, і у Франції, і на Кубі. Чому саме біг? Навіть не знаю. Мені завжди хотілося мати міцне серце. Ну, наприклад, щоб я міг пробігти за автобусом і не впасти мертвим. Сьогодні пробіг 13 км за 1,5 години. І почуваю себе чудово! І фізично, й емоційно.

Люди інколи дивуються, що я з голим торсом. Насправді причина – дуже пітнію. Узимку, коли на мені футболка та нейлонова куртка, за кілька хвилин стану зовсім мокрий. А як мороз і крижаний вітер, уявляєте? Це дуже неприємно. Тоді вирішив, що взимку 10 хвилин біжу у футболці, а потім роздягаюся. Перехожі питають, чи не холодно. Але це не дуже розумне питання. Якби змерз, хіба б я не одягнувся?

Я би міг порадити ужгородцям кілька речей. По-перше, прийти до Бога. І він дасть розуміння того, чим треба займатися. А, по-друге, треба полюбити рух, бо це – життя. Чим відрізняються рухи здорової людини від молодої? Людина у віці «зажата», рухається з осторогою. Рух же дасть друге життя, коли ти, здається, вже «розкис» і нічого змінити нібито не можна».

У 52 – на мостик!

Що робить середньостатистична жінка «за п’ятдесят», коли приходить з роботи? Готує вечерю і сідає за перегляд серіалів. Та Наталію Молнар, вчителя англійської мови у початковій школі, до цієї когорти зараховувати аж ніяк не можна. У свої 52 вона жваво підстрибує разом з дівчатами на заняттях з тай-бо і відпрацьовує удари.


«Тай-бо – фітнес-программа, в основі якої прийоми східних єдиноборств (тайський бокс, карате, тхеквондо), елементи аеробіки, силові вправи і розтяжка. Я за натурою емоційна. У молодості була досить активною: займалася і танцями, і спортом, тому «тема рухів» мені близька. Потім були діти, які виросли, і активно бігати уже не було за ким. Трохи розслабилася. А з роками стала відчувати руки-ноги, ставало все важче ходити. Та й кожна жінка хоче виглядати гарно, незважаючи на вік. Тому треба чимось займатися. Особливо гріх не ходити на тренування, коли їх проводить рідна дочка! (сміється – Авт.). Вона мені спуску не дає і поблажок не робить. Ну, якщо я у 52 роки можу мостик зробити, то, мабуть, не дарма. Ті жінки, які нічим не займаються, багато втрачають. Я теж іноді лінуюся, але змушую себе, хоч і вдома щось зробити треба, і серіал подивитися можна було б… Але потім беру себе в руки і йду. Тож іще й треную силу волі», – розповіла пані Наталія.

Стиль життя у 65 – велосипед, рух, емоції і спілкування

З Геннадієм Вєдєрніковим у місті вітаються всі: від чоловіків у ділових костюмах до людей без місця проживання. Привітний дядя Гена, такий собі енерджайзер, зустрічається зі мною о 9 ранку і повідомляє, що вже скупався у річці. На ньому – яскравий червоний светр і сандалі на босу ногу. Його, у хорошому сенсі, скрізь багато, він усміхнений та щасливий. І хоча йому – 65, назвати пенсіонером язик аж ніяк не повернеться.


Геннадій, що дотепер працює стоматологом, розповів «Унґвару» таємниці походження своєї енергійності і позитиву: «У 8 років я був страшенно хворобливим, по 2 рази на рік лежав у лікарні: то з бронхітом, то із запаленням. Вирішив загартовуватися: вибіг взимку в трусах і ще більше захворів.

Тоді я жив у маленькому селі і був «забитим». Та хороші друзі навчили відчувати життя і любити його. Займався багато чим: велосипед, походи, бані, дайвінг, плавання, аквааеробіка, футбол, баскетбол, парашутний спорт, лижі, волейбол, «городки», латиноамериканські танці і спів! Кожен мій день активний: багато подій і зустрічей, щодня є чому дивуватися. Якщо коротко, то стиль мого життя – велосипед, рух, емоції і спілкування.

Моя бабуся завжди казала: «Живи так, щоб ти був щасливим, але не забувай, що живеш серед людей». Це моє кредо. Є люди, які кажуть, що я ненормальний. А я відповідаю, що дуже ненормальний. Для мене не існує норм і правил. У житті я лише керуюся бабусиним «бути щасливим не за рахунок інших людей». А ще я такий, бо усе життя кохаю і є коханим».

Марія Орлова, газета «Унґвар».

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-03
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)