На прощу в Марія-Повчу. Містечко, в якому варто побувати

На прощу в Марія-Повчу. Містечко, в якому варто побувати

У суботу я вперше з паломницькою місією побувала у монастирі у містечку Марія-Повч, що в Угорщині. Одноденна поїздка туди, де є славна на всю Європу чудотворна ікона Божої Матері Повчанської і куди з’їжджаються християни з усього світу, була насиченою і багатою на цікаві факти. Але все по порядку.

Збиралися на 5.30.  Що здивувало, всі прийшли вчасно. Як тільки виїхали з Ужгорода, світський біритуал пан Мирослав (так себе представив) пояснив, що світським він є тому, бо не священик, а біритуал, бо церква, в яку ходить на території францисканського монастиря, є  екуменічною. Так от цей наш гід  одразу наголосив, що, напевно, кожен із паломників визначив для себе, з якою метою їде в монастир. Зокрема, він, щоб молитися за Україну, за єдність і благополуччя. Закликав усіх приєднатися. А по дорозі до пункту пропуску Чоп—Загонь ми молилися за вдалу поїздку та за… душі митників і прикордонників, аби якнайшвидше перетнути кордон. З українського боку пункту все пройшло швидко. А от з угорського застрягли, бо потрапили на перезмінку. Якщо раніше прикордонники заходили в автобус і збирали паспорти для проставлення штампа, то зараз кожен повинен подати особисто документ у відповідне віконце. А коли це близько 50 осіб, то часу займає дай боже. Документ про малий прикордонний рух наші сусіди називають «маленька віза».

♦ Головний храм св.Михайла.

Як результат, на місці, що за 50 км від кордону, ми були аж о 10.50 (!). І жодного дороговказа, куди їхати на Марія-Повчу, на трасі не виявилося. Добре, що водій знав дорогу, а хто їде вперше за кермом, тому не позаздриш. Лише в самому місті біля монастиря є інформаційна таблиця, яка й інформує вас, що ви приїхали, куди треба.

Маленьке затишне містечко зустріло сонцем,  спокоєм і охайністю. У центрі зосереджені всі важливі будівлі – школа, монастир, поліцейський відділок. Вас зустрічає погруддя тутешнього єпископа Міклоша Дудаша. А вже інше — це невелика територія із церквою, стиль якої схожий на ужгородський Хрестовоздвиженський греко-католицький собор, приміщенням, де мешкають брати, музеєм та дерев’яною церквою. До речі,  це все входило колись до Мукачівської греко-католицької єпархії. Головне тут сама атмосфера і, звісно, чудотворна ікона Божої Матері Повчанської. Саме через цю святиню це місце вже давно є паломницьким, сюди їдуть з усіх куточків світу. Про що свідчить таблиця з зображеннями прапорів дев’яти країн і відповідно заклики, серед яких є не тільки італійське «benvenuto» та французьке «bienvenue», але й, що вельми порадувало, українське «Ласкаво просимо».

Сама ж ікона знаходиться у храмі св. Михаїла. І це щось неймовірне. Описати словами важко. Можна навіть підійти ближче, піднявшись і спустившись східцями, які схожі на місток. Кажуть, якщо ти щось попросиш у Матері Божої, то воно обов’язково збудеться. Відчуття під час перебування у храмі теж не передати. Тебе огортає неймовірна благодать. Додалася до цього й служба Божа, яку тут відслужили отець-францисканець Ян-Віанней. А прислужував хлопчик, який приїхав із нами. Тут можна також запалити свічку за здорових чи померлих (100 форинтів).

♦ Ікона Божої Матері Повчанської.

Є і крамнички із сувенірами – листівками, брелоками із зображенням Діви Марії, невеликими її статуями. Все стартує від 50 форинтів. Ми ж прямуємо у дерев’яний храм, який почорнів від старості. Нас зацікавив хрест на даху, бо незвичний – великий із малими хрестиками, а знизу — півмісяць (символ мусульманства). Брат пояснив, що це християнство перемагає мусульманство. Всередині є дуже оригінальні розписи й іконостас. Саме ця церква діяла спочатку і саме тут була ікона Божої Матері. Нині ж у храмі залишилася її копія. А оригінал тієї першої ікони зберігається навіть не в Марія-Повчі, а…у Відні. Отець-францисканець Ян-Віанней розповів цікаві факти про ікону. У 1676 році один чоловік замовив її намалювати, але не зміг викупити. Це зробив інший селянин Лаврентій Гурт, який подарував її греко-католицькій церкві в селі Повч. Понад 20 років вона була в тій церкві без особливого почитання, поки сама Пресвята Богородиця не привернула до себе увагу всього світу: 4 листопада 1696 р. люди, які були на богослужінні, побачили сльози в очах Божої Матері, і цей її плач тривав з перервами до 8 грудня 1696 р. Єпископ вислав комісію, яка підтвердила, що причиною сліз є тільки надприродна сила. Після того назву села змінили на Марія-Повч, а ікону проголосили чудотворною. А місцевість Марія-Повчі стала осередком побожних паломництв багатьох народів.

Священик  Николай Вояковський пише, що недалеко від Марія-Повчі стояло цісарське австрійське військо під командуванням графа Корбеллі. Коли вістка про плач ікони дійшла до нього, то він зі своїм генеральним штабом і численними старшинами та військом прибули до села Марія-Повч. Вони також пересвідчилися, що ікона плаче. Відтак уже церковна комісія, вислана єпископом з міста Єгер, провела своє розслідування. Всі свідки, між ними і граф Корбеллі й старшини, під присягою визнали, що бачили сльози, спливаючі з очей Матері Божої, чого в природний спосіб не можна ніяк пояснити. Граф Корбеллі  негайно написав до Відня, до австрійського цісаря Леопольда І, який, на прохання своєї дружини Елеонори, звелів генералові Еммерихові та графові Чакі перевезти чудотворну ікону Божої Матері до Відня, а копію цієї ікони залишити в Марія-Повчі.

У 1697 році граф Чакі переніс чудотворну ікону до Відня. Цілий Відень, цісар і цісарівна, все вище і нижче духовенство,  тисячі городян вийшли назустріч чудотворній іконі Божої Матері. Тридцять днів у Відні вона мандрувала від церкви до церкви, а найторжественніша процесія була подякою за перемогу Євгена кн. Савойського над турками під Зентою 11 вересня 1697 р. Відтак ікону було поміщено в соборі св. Стефана, де вона й досі перебуває.

Існує такий побожний переказ в народі. Коли перевозили ікону Божої Матері до Відня, то на відпочинок затрималися в селі Барца, куди отці єзуїти з Кошице запросили  славного митця-маляра, який відмалював три її репродукції: одну — для церкви в Кошице, в якій працювали отці єзуїти, другу — для каплички села Шариської столиці, Кшифалу, а третю — для монастирської церкви в Марія-Повчі.

♦ Одіяння ікони і залишені милиці.

Хоч оригінал ікони Матері Божої було перенесено до Відня, та Божа Мати вибрала собі не столицю, а невеличке село Повч. Там копія первісної ікони вдруге заплакала 1, 2 і 5 серпня 1715 р. Сльози спливали на обличчя, груди і руки та на підставлену тарілку. В днях плачу Пречистої люди, які там були, також не стримували сліз. 25 серпня 1715 р. духовна комісія зарахувала цю ікону до числа чудотворних і рекомендувала  її для прилюдного почитання. А Папа Пій VI уділив церкві в Марія-Повчі повний відпуст на п’ять Богородичних празників.  

Втретє плакала  ікона Божої Матері у Марія-Повчі 3—19, 30 і 31 грудня 1905 року. Є й чималий список її зцілень. Докази цьому ми побачили в музеї, який знаходиться неподалік.

Екскурсію для закарпатців провів брат Теофан. Музейна експозиція починається з фото Івана Павла II, який був тут із візитом у 1991 році. Далі в коридорі є шафки, де під склом зберігаються речі вже згадуваного єпископа Міклоша Дудаша. На одному з фото зауважуємо знаного закарпатського художника Йосипа Бокшая, з яким, ймовірно, єпископ був особисто знайомий. В одній із кімнат є навіть ліжко і унікальна різьблена шафа, що була в кімнаті єпископа. Але найголовніше – вбрання Богородиці (ікона без обличчя, лише вбрання). А поруч — милиці, які залишили зцілені. За склом – золоті вироби, з яких викладено оригінальну композицію. Це теж дари людей, яким допомогла  Богородиця.

На другому поверсі розташована  капличка із розписами, подібні яким бачити не довелося (домінують зелений і темно-рожевий кольори). Саме тут брати переважно моляться. А в середньому дворі є ще палісадник, за яким доглядають, та колодязь. Після подяк, купівлі сувенірів відправляємося з молитвою назад в Україну. Кордон перетнули швидко. Встигли до перезмінки, яка починається о 20.00. І натхненні Богородицею перед Великоднем щасливо повернулися додому.

Оксана ШТЕФАНЬО, Ужгород–Марія-Повч–Ужгород, газета «Новини Закарпаття». Фото автора.

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-02
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)