На Міжгірщині сільська родина опікується дітьми з Росії

На Міжгірщині сільська родина опікується дітьми з Росії

Складні відносини між Україною та Росією обговорюють чи не на кожному кроці. На жаль, ворогувати стали не тільки політики між собою, а й люди, які проживають у цих двох країнах. Особливо складно тим громадянам, які мають родичів по той бік кордону. А скільки горя та сліз принесло це протистояння годі й казати, бо розсварилося чимало рідні через політичні чвари. Та радує одне, що і в такий час існують люди, для яких принципи доброти, взаємодопомоги й людяності понад усе. Саме такою є родина Михайла Янчика, яка живе в невеликому селі Ізках, що на Міжгірщині.

Проходячи повз їх двір, мимоволі звертаєш увагу на метушливий галас та радісний сміх дітей. Щоправда, таке щастя в них з’явилося зовсім недавно. І все це завдяки співчутливості цієї родини, яка стала опікуватися ще двома дітлахами, тим самим подарувавши їм так необхідні тепло і ласку.

Ще три роки тому Юліанка та Даниїл тішилися безтурботним дитинством. Разом з батьками проживали в невеликому російському містечку Ертіль. Як і інші діти, відвідували школу, мали друзів і ділилися з рідними своїми дитячими переживаннями та найпотаємнішими мріями. Здавалося, що ніщо не може завадити їх щастю. Однак волею долі все сталося зовсім по-іншому.

Перше горе завітало до будинку Лисікових ще 2011-го, коли помер їх батько. Звичайно, що було дуже важко сприйняти таку важку втрату, особливо малечі. Та на цьому все погане не закінчилося — у січні цьогоріч вони залишилися і без мами. І тут почалося… Спочатку 12-річну дівчинку й 9-річного хлопчика забрали до місцевого реабілітаційного центру “Незабудка”. Пробули вони там близько двох місяців, і невідомо як би склалося їх життя, якщо б не тітка по маминій лінії пані Наталія, яка разом із своїм чоловіком паном Михайлом щиро відгукнулися на нещастя, яке спіткало родину.

“До цього часу ми бачили дітей лише на фотографіях, а їх мама приїжджала до нас на Міжгірщину тільки одного разу. Ми з дружиною також збиралися поїхати до них погостювати, проте завжди було багато роботи. Ви ж розумієте, що в селі вона на кожному кроці знайдеться, — розповідає Михайло Федорович. — Коли почули про смерть Ольги, то не вагаючись вирішили забрати її дітей до себе. Якщо не ми, то хто це зробить?! Підтримали нас у цьому всі наші знайомі. А дочка Ліля взагалі розплакалася з радості, коли почула, що матиме сестричку й братика, які житимуть разом з нами”.

Михайло Янчик — сезонний робітник, а його дружина допомагає рятувати життя, адже працює молодшим медпрацівником в Міжгірській районній лікарні. До цього часу вони виховували тільки одну доцю, однак кажуть, що ласки й турботи вистачить і на трьох. Головне, щоб здоров’я не підводило. “Звичайно, ми дуже переживали за те, чи віддадуть нам дітей. Бо як-не-як це зовсім інша країна, а скільки різноманітних довідок потрібно було зібрати — навіть собі й не уявляєте. Подивіться, тут тільки деякі з них, — гортаючи папку з документами, промовляє Наталія Володимирівна. — Причому кожен папірець необхідно було перекладати на російську мову й завіряти в нотаріуса. Та все ж таки все необхідне було на руках уже за місяць. Особливо допомогли нам у цьому начальник служби у справах дітей Андрій Томаш і завідувач сектору опіки піклування та усиновлення Анатолій Ільницький. За це ми їм дуже вдячні. Також, правду кажучи, не виникло ніяких проблем і при перетині кордону. За це ми добряче напереживалися, адже ситуація в нашій країні не з кращих”.

Щодо встановлення опікунства пані Наталею Анатолій Ільницький зазначає: “Вони звернулися до нас з таким питанням у лютому. Ми розуміли, що необхідно все вирішити якнайшвидше, бо від наших дій залежатиме подальша доля дітей. Тому, практично за місяць наша служба разом з пані Наталею та паном Михайлом зібрали всі необхідні документи. Було приємним спілкування з російськими органами опіки, які йшли нам на зустріч. Завдяки злагодженій співпраці маємо хороший результат — діти вже звикають до свого нового дому”. Також він наголошує на тому, що для кожної дитини найціннішим скарбом є сім’я, в якій вона почуватиметься по-справжньому щасливою, а підтримання родинних стосунків має стати пріоритетним для кожної особи.

Що стосується самих дітлахів, то вони з радісною іскоркою в очах зустріли новину про те, що переїжджають на Закарпаття. Як не кажіть, а з рідними людьми їм буде більш затишніше й комфортніше. Хоча, можливо, також знайшлися б добрі люди в Росії, які стали б для братика й сестрички справжніми люблячими батьками. Однак реальною могла стати й інша життєва картина, якщо б два рідні серденька роз’єднали.  

Юліанка та Даниїл в Ізках із кінця березня. Проте вони настільки компанійські, що у них уже  чимало друзів. Також радує опікунів, що школа для дітей не стала тим місцем, куди вони боятимуться йти, а навпаки — у ній вони із задоволенням поступово призвичаюються до всього досі незнаного. Зокрема, улюбленим їх предметом тепер є українська мова і це попри те, що до цього часу вони розмовляли й навчалися тільки на російській. А у вільний від навчання час дівчинка полюбляє малювати й співати, а хлопчик — фотографуватися і поганяти у футбол із своїми новими знайомими.

Сподіваємося, що все погане, що мало статися в житті цих дітей уже позаду. Наразі залишилося тільки звикнути всім до нового життя: дітям до того, що у них з’явилася інша, але не менш любляча сім’я, а родині Михайла Янчика — до потрійного щастя, володарем якого спроможен стати не кожен.

Марина Шишола для 7dniv.info. 





Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)