Новий закон про вищу освіту – зміни для викладачів і вишів

Новий закон про вищу освіту – зміни для викладачів і вишів

Як уже повідомлялося, вже ближчим часом Верховна Рада може прийняти закон № 1187-2 про вищу освіту. Крім змін для абітурієнтів і студентів, чимало новацій буде і для вишів, викладачів та адміністрації. Про них – детальніше.

Для вузів, викладачів та адміністрації:

— Істотне розширення автономії вишів стало одним із основних досягнень нового закону. Вузи будуть самі розпоряджатися своїми фінансовими надходженнями. Плату за навчання не будуть обкладати податком і вилучати до бюджету. До вузів перейде право власності або господарського відання на майно, обладнання, землю. І вони зможуть здавати все це в оренду.

— Вводиться поняття «ендаумент» (endowment). Це матеріальний внесок або пожертвування, але не подарунок. Використовувати можнане сам внесок, а тільки нараховані відсотки. Вузи зможуть отримувати в подарунок від держорганів, компаній і приватних осіб майно і матеріальні цінності (будинки, обладнання, машини та ін.)

— Дозволяється піднімати вартість навчання. Але не частіше одного разу на рік і тільки на показник торішньої інфляції.

— Присуджувати вчений ступінь доктора філософії (PhD) або доктора наук буде вчена рада вузу або наукової установи, а не Департамент атестації кадрів при Міносвіти, як зараз. За Міністерством залишається присудження вчених звань — доцента, професора тощо, оскільки за звання йдуть надбавки з держбюджету.

— Посилюється покарання за плагіат. Карати будуть не тільки претендента на ступінь, а й членів вченої ради (відстороненням від участі в інших вчених радах на два роки), і самі вузи (позбавленням акредитації на рік). Боротьбою з плагіатом займеться комітет з етики при Нацагентстві з якісті освіти, яке ще належить створити.

— Спрощуються процедури для прийому на роботу іноземних викладачів. Нострифікувати іноземні дипломи зможуть вчені ради вузів.

— Не скасовується дозвіл викладати іноземною мовою. Окремо виділено англійську мову. Російська може використовуватися на правах мови нацменшин. Нагадаємо, норму про обов'язкове викладання у вузах державною мовою, введену при міністрі Івана Вакарчука, скасували ще в 2010 р. і поки не відновлюють.

— У рамках Болонського процесу планується узгодити Національну рамку кваліфікацій. До її розробки залучать роботодавців.

— Ректор і декан обиратимуться на 5 років (7 років — в національних вузах) не більше ніж на два терміни. Вибори проводяться в ІІ тури. Керувати кафедрою можна буде не більше двох термінів. Забороняється суміщати посаду ректора і завкафедрою, як це часто відбувається зараз.

— Поетапно буде знижуватися максимальне навантаження на викладача — до 600 годин/рік до початку 2018 р.

— Поетапно, починаючи з 2015 р., буде збільшуватися доплата викладачам і науковцям. До 20% — для доктора наук, 33% — для професора, починаючи з 2017 р.

— У законі пропонують виплачувати «наукову пенсію» (тобто більш високу) викладачам всіх вузів, у тому числі комерційних. Однак закон про вищу освіту не врегулює це питання. За словами голови комітету з освіти та науки Верховної Ради Лілії Гриневич, питання пенсії можна врегулювати на рівні пенсійного та бюджетного законодавства, але не Закону про вищу освіту.

— Створюється Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти. До нього увійдуть представники вузів, студентів і роботодавців. До нього перейде цілий ряд функцій, які виконувало Міносвіти і його підрозділи, в тому числі, розробка стандартів освіти та ліцензування/акредитація. Однак затверджувати ці документи буде все ж Міністерство, але на підставі рішень Агентства.

— Строк дії ліцензії встановлять на рівні 10 років. Зараз він варіюється — від 3 до 12 років. Час дії сертифікатів про акредитацію скоротять тільки для національних вузів — з 10 до 7 років, у решти — воно залишиться колишнім — 5 років. Уточнимо: ліцензія дає право навчати по тій чи іншій програмі, а акредитація підтверджує, що це робиться на належному рівні, це знак якості в освітній сфері.

— Закон дає вузам право вести навчання за неакредитованими програмами. Випускник такої програми не отримає державний диплом, а тільки диплом самого вузу. Але це не означає, що навчання буде поганим, а диплом не буде мати вагу на ринку праці. Наприклад, диплом «Бізнес-школи» при «Києво-Могилянській академії» високо цінується, незважаючи на те, що він не є державним.

Джерело: 112.ua  

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2017-04-22
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Сіоністи правлять Україною, а їм байдуже наскільки зубожіло населення України і скільки українців не доживуть до пенсії, бо вимруть від голоду і холоду... Сіоністам потрібна українська земля без украї ......
Веркблей (2017-04-22 18:08:23)
А гешефтники "саджають" тільки українців - крадії іншіих націй "нєпрікасаємиє"......
Гардистон (2017-04-22 17:41:34)
Проклятий Богом і людьми. Перший. Хто там в нас на черзі?...
Yevhen Horvat (2017-04-22 14:38:38)
Слухайте, панове журналісти, хто вас вчив так писати: "українська сторона має багато фактів, які бойовики застосовували до українців". Автор цих рядків сам собі уявляє, як можна проти когось ......
Yevhen Horvat (2017-04-22 14:27:08)
Знаєте, панове, це вже не смішно! Неназвані волонтери зафіксували докази розміщення в Криму якихось гвинтокрилів, які (ніби-то) можуть бути (а може й ні) застововані Росією для нападу на Україну. Ні д ......
Yevhen Horvat (2017-04-22 14:19:02)