Ужгородські волонтери, про те, хто, як і чому «крутить гвинтики» допомоги

Ужгородські волонтери, про те, хто, як і чому «крутить гвинтики» допомоги

Події Майдану, ситуація в Криму і на Сході країни спричинили розвиток потужного руху – волонтерства. Все більше людей, витрачаючи свої зусилля, час і кошти, прагнуть допомогти іншим.

 

Ці люди роблять свою справу, не тикаючи пальцем, хто винуватий у тому, що українські солдати не мають взуття, бронежилетів та інших, часом елементарних, речей. Аби допомогти ближньому.

 

Аби країна знову зажила мирно. А ми могли розбудовувати її та зміцнювати. Якщо стати волонтером, придбавши пару шкарпеток чи кілограм гречки, може кожен, то взяти на себе відповідальність за організацію – ні.

 

«Унґвар» – про тих, хто робить титанічну роботу, про яку навіть не підозрюють 90% наших громадян.

 

Ініціатива ужгородців вийшла за межі Закарпаття

 


 

Галина Ярцева – журналіст. Взимку була волонтером на Майдані. Тепер активно займається переселенцями зі Сходу і військовослужбовцями. Ініціюва­ла акцію здачі крові для військовослужбовців (отримані гроші теж пішли на потреби наших захисників), масштабні акції збору продуктів і речей першої необхідності для них, мистецький захід, який допоможе зібрати кошти на придбання необхідного.

 

Це вона знає, яким чином і куди направляти посилки нашим хлопцям на Схід і як розселити жінок із дітьми, що втікають від війни. І вона ж координує групу у Фейсбук «Підтримаймо армію України (Закарпаття)».

 

– Почала цим займатися, коли зрозуміла, що це працює і може принести користь, – розповідає Галя. – Досвід мами курсанта-прикордонника Вікторії Плавайко, яка збирала харчі для свого сина і його друзів ще на початку травня, довів, що це необхідно і цілком реально. Я тоді висвітлювала цю акцію і, відповідно, слідкувала на усіх етапах її проведення.

 

Зараз багато людей, які не просто долучаються, а й ініціюють певні акції. Ми знайомимося у соціальних мережах і відразу стаємо близькими. Інтуїтивно визначаємо, хто і чим може займатися. Одні шукають необхідне (зараз ми переключилися на збір коштів і закупівлю військового спорядження), інші стимулюють (здебільшого завдяки своєму авторитету) збір коштів, треті організовують логістику.

 

В Ужгороді таких людей уже близько 10. Ця тенденція поширюється і в райони, там уже теж збирають допомогу для військових.

 

Акція розповсюдилася і за межі області: мені подзвонили дівчата з Івано-Франківська та Рівного. Я навіть написала своєрідну інструкцію, спираючись на наш досвід, щоб було менше помилок і більший ККД.

 

У Франківську все пішло добре. Про Рівне поки не знаю. Але повідомили, що від франківчан «заразилися» дніпропетровці. У них теж стартувала подібна акція.

 

Хто скептично ставиться і каже, що все розкрадуть, можу сказати: в перші дні таких питань було багато. Я сама собі таке ставила, бо, як виявилося, провести акцію не так і складно, логістика – значно складніша. Але ОБС (одна баба сказала) – то велика сила. Уже на другий день у пункти збору продуктів підходили люди, які мали зв’язок з нашими військовими в зоні АТО: мама солдата, в.о. командира спецпідрозділу міліції. Завдяки обласному військовому комісару Івану Васильцюну ми отримали прямий контакт із нашими хлопцями на Сході України. І спілкуватися з людьми у супермаркетах стало значно легше.

 

Зараз діяльність волонтерів скерована у два напрямки: на військових і на біженців зі Сходу. Це якось усе само собою сплелося.

 

Ми на вході у магазини роздавали списки необхідних товарів, наголошуючи, що усе має бути не в скляній тарі. Але люди через свою неуважність або з інших міркувань несли усе, що могли. Тому при сортуванні у нас зібралося чимало товару, який не можемо відправити на Схід через велику відстань і умови зберігання та транспортування.

 

Скажімо, несли свіжі огірки, ковбасу, печиво з кремом. Багато приносили домашньої консервації. Зрозумівши, що так можемо паралельно допомогти біженцями – не відмовлялися.

 

До прикладу, манки ми зібрали мало, тому логічно її віддати дітям, гречки ду-у-уже багато (думаю, вояки не будуть проти, що трохи з’їсть дітвора), із печивом, шоколадом теж проблем нема.

 

Для поселення біженців створили альтернативний координаційний центр на базі ГО «Комітет медичної допомоги Закарпаття». Є відповідна сторінка у соцмережах, єдиний телефон.

 

Розробили спеціальну анкету для біженців, з якої дізнаємося про їхні нагальні потреби. Одні люди відповідають за пошук житла, інші працюють адмінами на сторінці.

 

Ще потрібні волонтери, які б шукали тимчасову роботу для переселенців. До речі, на Закарпаття приїздять здебільшого люди скромні, ті, хто на чужій шиї не збирається сидіти.

 

Повертаючись до акцій зі збору коштів для військовослужбовців, варто проанонсувати ту, до якої долучилися наші художники. Ужгород усе ж – мистецька столиця. Такої кількості класних митців ніде нема! Вони охоче відгукнулися. Тепер разом вирішуємо бюрократично-податкові нюанси.

 

Це буде благодійна виставка-продаж картин в інтернеті. Власне, художники дарують свій твір, спілка його продає, а виручені кошти відразу потрапляють на спеціальний рахунок для військових. Такий досвід будемо так само поширювати із Заходу на Схід.

 

Інша важлива ініціатива, до якої долучилися і багато діток – організовуємо листи і дитячі малюнки для підтримки бойового духу наших захисників, – розповіла Галина Ярцева.

 

«Немає «наших» і «не наших». Є солдат, який захищає тебе і мене»

 


 

Наталія Угрин – невисока дів­чина із бойовим характером. Ужгородка займається волонтерством із грудня. Сьогодні вона – представник Логістичного Штабу Євромайдану і спільноти «Підтримаймо армію України». Думала, що завершить із цим, як тільки Майдан зробить свою справу. Однак вийшло по-іншому.

 

Дівчина обурюється, коли солдатів ділять на «своїх» і «чужих». «Немає «наших» і «не наших». Не важливо, він з Волині, із Закарпаття чи з Донбасу. Є солдат, який захищає мене і тебе. Якщо у нього є проблема із взуттям, одягом, плащ-наметом чи з окулярами – мусимо допомогти.

 

Мені друзі з Харкова переслали 1900 грн., щоб купити 6 пар рукавиць для закарпатського спецназу. Однак я ще не чула, щоб закарпатці перекинули якісь гроші, до прикладу, на одеський батальйон», – наголошує волонтерка.

 

Наталка розповідає, що події на Сході України мало кого залишають байдужим: «Допомагали нам люди з Франції. Отримали посилку зі Швейцарії з формами. Друзі у Лос-Анджелесі збирають гроші і купують препарат «Гемостоп», який спиняє кровотечу і суттєво збільшує шанси врятувати життя. Нашим же хлопцям треба багато чого. Банально не вистачає взуття, наколінників. Оптика потрібна. Скаржаться, що вони у сепаратистів – як на долоні. У тих оптика по 5 тисяч доларів, а ми своїм ледве по 3 тисячі гривень «нашкрябуємо».

 

Українці все активніше долучаються до волонтерства. Багато що робиться на довірі. Ми ж маємо координаторів у всіх областях. Надсилаємо допомогу їм, а вони вже довозять до хлопців. Є люди, які ризикують життям. Їдуть на Слав’янськ, Краматорськ, Донецьк, везучи харчі для солдатів, а звідти вивозять жінок, дітей, пенсіонерів. Своїм коштом оплачують маршрутки, які їздять по місту і збирають людей, щоб вивезти. Купують квитки, а потім розселяють, куди можуть.

 

Насправді кожен, кому не байдуже, – волонтер. Хтось витратив 20 хвилин, хтось – 24 години. Хтось кинув 5 грн на телефон солдатові, щоб той міг подзвонити матері, хтось витратив 30 тисяч гривень на берци. Долучитися може кожен. Можна звертатися до Логістичного Штабу. Нам дуже потрібні волонтери, які могли б виділяти свій час (бодай годину в день!), аби приймати дзвінки із запитами.

 

Допомога потрібна різна: пораненого евакуювати, відправити харчі, купити квиток, розселити біженців, чи запропонувати їм житло. Не вистачає людей, які би просто приймали ці дзвінки. Для цього треба лише бажання, трошки часу і комп’ютер. Телефонуйте мені, пишіть смс – я зв’яжуся, пишіть у Фейсбук – Natalka Aklatan», – запрошує дівчина.

 

Марія Орлова, газета «Унґвар».








Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-09
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)