Міжгірська альтернатива газу. Плюси і мінуси

 Міжгірська альтернатива газу. Плюси і мінуси

Питання сміття в Міжгірському районі одне з найпроблемніших. Як його вирішити ламають голову чи не всі посадовці. Звісно, була ідея виділити земельну ділянку під сміттєзвалище, але на території Міжгірщини важко знайти місцевість, яка б  відповідала всім діючим нормам. Також можна побудувати завод із переробки непотрібу. Та в цей раз спрацьовує людський фактор — ніхто не хоче, аби біля нього розташовували таку структуру.

 Що стосується відходів лісозаготівлі, то також не все так просто, бо вже багато років закрите єдине паспортизоване сміттєзвалище, яке переповнене вщент. У результаті, до прикладу, тирсу просто нема куди вивозити. Саме над цією проблемою замислився один із підприємців --Андрій Попович і йому певною мірою вдалося її вирішити. Про те, як саме — наша з ним розмова.

— Пане Андрію, скажіть, будь ласка, як давно ви надумали створити підприємство, яке б займалося переробкою тирси?

--- Ідея в мене виникла ще 11 років тому. Однак тоді всі твердили, що вона є утопічною. Та я ніколи не покидав надії на її реалізацію. Особливо зацікавився цим, коли підняли плату за газ, використання якого досі вважали найвигіднішим для опалення.

На сьогодні нам вдалося запустили в Міжгір’ї лінію виробництва паливних гранул із тирси. Даємо розголос цьому тільки тепер, бо останні сім місяців проводили експерименти з відповідним обладнанням, у яких взяли участь крім мене ще і Василь Лучинець, керівник нашого підприємства, та спеціалісти одного з колективних підприємств, яке є одним із провідних виробників деревообробного обладнання в Україні.

Інвесторами проекту стали підприємці зі Львова Андрій Бойко та з Молдови Геннадій Хоменко. В перспективі вирішення цієї проблеми по всьому району, а потім, якщо все буде добре, візьмемося за переробку твердих кускових пиловідходів деревини.

Взагалі-то на Міжгірщині вже було п’ять спроб, якщо не помиляюся, переробляти тирсу, однак із різних причин вони зазнавали фіаско. Наша, на превелике щастя, вдала.

— Що ж за обладнання з яким ви експериментували?

-- На зовнішній вигляд воно дуже просте, але технологічно --- надзвичайно складне. Закупили ми його в Україні. Правду кажучи, воно нічим не гірше за іноземне, до того ж набагато дешевше. Це аеродинамічна сушка, яка на повітряній подушці тримає тирсу. Також є три печі, завдяки яким поетапно сушиться необхідна сировина без рухомих вузлів. Узимку, звісно, працюватимуть вони всі, а літом достатньо однієї-двох. Далі — циклон, який гасить потоки аеродинамічної подушки. За ним розташована шнекова подача і, власне, гранулятор.

За годину така установка може виготовити до 600 кг пелетів. Проектна потужність — до 1100 кг. Для виготовлення 1 т гранул необхідно 7,5 кубометрів тирси або 2,2 кубометри твердих кускових відходів деревини.  

— Андрію Івановичу, яка ціна такого біопалива?

— Для внутрішнього ринку — 1200 гривень за тонну. Та з кожним наступним роком вартість знижуватиметься. Тепловіддача така ж, як і при спалюванні однієї тонни кам’яного вугілля. Експортна ціна до Словаччини, з якою ми вже співпрацюємо, — 110 євро. До речі, нещодавно відбулася перша поставка 22 т пелет до цієї країни. У супровідних документах вказано, що це гранули з відходів деревини. А от до Італії буде дорожче — 150-180 євро. Та з нею поки що тільки домовляємося, бо там важче знайти покупців, яким підходила б саме наша продукція.

Радує, що починають користуватися для опалення своїх домівок такими гранулами і в нашому районі. До прикладу, в Колочаві один господар минулої зими закупив у мене таке біопаливо. До того ж роботи з пелетами набагато менше, ніж, приміром, із дровами. Адже їх можна засипати в спеціальні котли, які працюють в автоматичному режимі, а тому до 15 днів до останніх можна і не заглядати. Щоправда, діаметр гранул не має перевищувати 6 мм. Щоб отопити будинок середнього розміру на весь зимовий сезон вистачає 2,5-3 тонни пелетів. Я переконаний, що це реальна альтернатива газовому опаленню.

— Про плюси ми вже почули, а які мінуси цих паливних гранул?

— Недолік у тому, що для зберігання необхідне сухе приміщення, бо достатню кількість тепла ви отримаєте тільки в тому разі, якщо вологість у гранулах буде коливатися в межах 8-14%. Та, гадаю, з цим можна легко впоратися. Ще один мінус — зі старої тирси практично неможливо зробити гранули, бо вони просто розпадаються. Добре, коли вона пролежить на землі не більше року.

 Марина Шишола для 7dniv.info

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2017-06-27
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

У вас одни дебилы в редакции работают? Приезжайте в Крым и увидите своими глазами и услышите своими ушами как люди счастливы, что попрощались с такими идиотами как вы, галичане херовы!...
Макрон (2017-06-26 17:43:41)
А про "приватизацію" промисловості України агентами сіонізму забули? А такою самою "приватизацію" української землі сіоністами не переймаєтесь?...
Гардистон (2017-06-25 08:38:04)
Владу і бізнес України треба очистити від агентів сіонізму, мета яких - власне збагачення, розпродаж і розкрадання України!...
Запорожець (2017-06-24 11:29:04)
Знаем мы, как следователи НАБУ работают, читали, в сети множество статей про это. Занимаются политическими преследованиями по заказу, но при этом, естественно, зачастую доказательств не имеют. Недавно ......
Санек (2017-06-23 18:41:07)
. Вот до чего же наука дошла !... Из простого памятника Ленину, который есть в каждом селе, сделали вражьего Пилипа Орлика. Геть-мана. А зачем? думаете вы... А вот зачем ! ! Прийдут в станицу ......
Александр (2017-06-23 09:27:20)