Олег Зайцев: «Хочу, щоб про них пам’ятали»

Олег Зайцев: «Хочу, щоб про них пам’ятали»

Кілька днів тому в Ужгороді вийшло друком нове тематичне видання «Режисери закарпатського театру ХХ сторіччя».

Автор книги театрознавець за освітою та любов’ю до всього, що зветься «театр», Олег Зайцев не вперше укладає книгу про специфіку закарпатської сцени. Раніше було видання про майстрів закарпатської сценографії (за неї автора удостоїли лауреатом обласної премії ім. братів Шерегіїв), буклети про закарпатський обласний театр та декорації Емми Зайцевої.

Про театр у житті пана Олега й специфіку написання вузькоспрямованих книг, якими сьогодні не часто цікавляться видавці та й самі митці — в інтерв’ю з ним.

— У 2007-му ви видали книгу «Майстри закарпатської сценографії ХХ століття». І ось зараз, через сім років, «Режисери закарпатського театру ХХ сторіччя». Звідки такий інтерес до театру?

— З театром мене пов’язує кілька речей. По-перше, у мене два профільних дипломи: театрального художника і театрального режисера. Закінчив Одеське державне театральне художньо-технічне училище та Рівненський державний гуманітарний університет за напрямком «театральна режисура». А, по-друге, я й нині, як казали колись, служу театрові (працює заступником директора в Закарпатському обласному українському музично-драматичному театрі ім. братів Шерегіїв. – Ред.)

— Відомо, що Ваша дружина Емма також людина театру – вона створює костюми, в яких актори виходять на сцену. Цей інтерес сімейний? Діти також цікавляться театром?

— Не тільки костюми створює дружина, а й декорації. Так, мабуть, це сімейне! Старша дочка займається в сфері туризму, а молодша, Амалія, саме йде до першого класу. Можу точно сказати, що вони обидві виросли в театрі. Хоча, розумію, що театр – це в першу чергу ілюзія, а дитині потрібна реальність…

— Повернімося до нового видання. У книзі 30 імен тих, хто свого часу створював і розвивав театри на Закарпатті і продовжує робити це зараз. Чому саме ці імена? За яким принципом обирали тих, хто увійшов до видання?

— Так, у книзі три десятки режисерів, які внесли свою майстерність в історію під назвою «Закарпатський театр». З нашими театрами пов’язано багато різних імен. Вони ставили одну-дві вистави і на цьому їх любов до театру закінчувалася. Ці люди, які в книзі, вони своїм талантом, любов’ю до театру, до глядача зробили все можливе, щоб про Закарпатський театр говорили в театральних колах України. У книзі представлені найбільш вагомі режисери закарпатських театрів, які працювали чи досі працюють.

— Серед портретів і ті, хто працював на сценах закарпатських театрів ще на початку 20 століття. Чи легко було знайти інформацію про них? З яких джерел дані, зокрема фотографії?

— Інформацію знайти дуже важко. Навіть сучасні режисери не пам’ятають усіх свої спектаклів. Довелося працювати в архівах театру і співставляти вистави з роками.

Світлини також із архівів театрів. Деякі надали режисери. У розділі бібліографії можна побачити, з яких джерел інформація. Окрім того, через інтерес у мене вже є і своя чимала бібліотека на театральну тематику.

Точно можу сказати, що сьогодні про закарпатський театр дуже мало книг, усього 11-ть. Дві книги «Руський театр Садовського», стільки ж «Нова сцена», 4 книги «Український театр», по одній книзі «Угро-русский театр», «Мукачівський театр»…

Ми інколи забуваємо людей, які приносять славу Закарпаттю. Не пам’ятаємо живих, а про тих, кого вже нема, узагалі забули. Моє головне завдання, пов’язане з цією книгою,--  щоб пам’ятали!

— Скільки тривала робота над виданням і що було найскладнішим?

— Більше півроку. Найскладніше було знайти інформацію про людей. Ми пам’ятаємо, коли вони працювали, що робили… А що зараз із ними? Де вони? Живі чи ні? Доводилося шукати, писати, телефонувати… Шукали і в Інтернеті. Але наш інет дає інформацію тільки про зірок, а про просту театральну людину – нічого.

Коли книга вже була написана і дизайнери у видавництві «Шарк» її робили, надійшла інформація про те, що не стало Володимира Нестеренка (колись головного режисера Закарпатського обласного театру). То в процесі роботи змінювали інформацію…

— 150 примірників видані за ваші власні кошти – хто, на вашу думку, оцінить таке видання? Де його можна буде знайти?

— Придбати його можна в самому видавництві. Цим виданням я не хотів нікого здивувати. Просто зробив книгу про режисерів, щоб, повторюся, пам’ятали про них, а не про мене.

— Це не перше видання, але, наскільки розумію, і не останнє! Над чим працюєте зараз, якщо не секрет?

— Зовсім не секрет. Попередньо робота називатиметься «Театрально-декораційне мистецтво театрів Закарпаття ХХ сторіччя». Матеріал для цього видання вже збираю.

Тетяна Лешко для 7dniv.info

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2017-02-24
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

эта статуя -языческая юогиня, которая не любит Христа отсюда все эти беженцы(которые ей как раз и поклоняются)Стало известно, что исламисты и их ставленники во всех странах заняли места по отделам гер ......
Инна (2017-02-24 22:08:29)
Главный враг всех людей (не только американцев)- это ваш экс-президент/24 февраля 2017гв президенты Франции какие-то неведомые(но явно про-турецко-исламские активисты хотят выдвинуть Обаму ПРезидент ......
Ра (2017-02-24 21:46:31)
понятно что бизмесьмена волнует это его бизнес а всё остальное по барабану...
спрут (2017-02-24 20:14:59)
а экстрадировать в США его просто необходмо .только так можно остановить международную мафию-и раследовать все в США. Мартина Шульца , кандидата в кнцлкры германи не просто так обвиняют в финансовых ......
Сергей (2017-02-24 18:37:59)
В 2016году в Ватикане состоялось вручение Папе Франциску премии имени Карла Великого.онклав (лат. conclave — запертая комната[1][2], от лат. cum clave — с ключом, под ключом[3]) — собрание кардиналов, ......
Роза (2017-02-24 12:56:59)