Який головний біль додасться аграріям і що можна очікувати

Який головний біль додасться аграріям і що можна очікувати

Нещодавно Україна розпочала процес імплементації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Безпосередньо він торкнувся й АПК. У вересні – на початку жовтня в нашій країні побувала місія фахівців Офісу з питань продовольства і ветеринарії (Food and Veterinary Office) гендиректората Європейської комісії САНКО. Вона проінспектувала деякі вітчизняні молочні підприємства. Про особливості здійснюваної імплементації, її перспективність для українського сільського господарства говоримо зі спеціалістом з питань аграрної політики Проекту USAID «АгроІнвест» Наталією СЕПЕРОВИЧ.

— Імплементацію угоди щодо євроінтеграції Україна проходить у прискореному темпі. Чим це зумовлено – політичною доцільністю чи економічними потребами?

— Європейський ринок для вітчизняного аграрного сектору набув вельми важливого значення. Особливо з огляду на останні події, що мають місце на півдні та сході нашої країни. Через них ми майже втратили російський ринок для нашої сільгосппродукції. На підтвердження цього, за офіційною інформацією, у 2013 році частка Російської Федерації у загальному експорті м’яса з України становила 34%, а яловичини ще більше – 72%. У поточному році частка експорту м’яса до Росії зменшилася на третину. Тому втрата цього ринку є досить чутливою для вітчизняних товаровиробників. Тож терміново треба шукати йому заміну.

Важливо, що у 2014 році (дані за 8 місяців) з України було збільшено експорт м’яса та м’ясопродуктів на 17% до рівня попереднього року. При цьому основними країнами-імпортерами стали В’єтнам, Грузія, Ірак, Узбекистан, Казахстан, Молдова, Нідерланди. Частка країн ЄС є ще незначною. Проте у зв’язку з необхідністю розширення експорту і на впровадження Угоди про асоціацію головний акцент вже сьогодні має робитися особливо на ринок Євросоюзу, а імплементаційні заходи для українських сільгоспвиробників, насамперед, матимуть суто економічне значення.

— Які заходи в рамках імплементації намічено виконати?

— Першим кроком є гармонізація національного законодавства з європейським. Головним чином це стосується безпечності та якості харчових продуктів, максимального забезпечення інтересів споживачів, створення прозорих умов ведення господарської діяльності, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції.

На сьогоднішній день уже зроблено деякі кроки у цьому напрямку. Зокрема, ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» №1602 від 22 липня 2014 року, яким передбачено нову редакцію Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Новий закон набере чинності 20 вересня 2015 року. Крім того, внесено зміни ще до 12 законодавчих актів. До їх числа потрапили закони «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», «Про захист прав споживачів» та деякі інші.

— Закон «Про безпечність та якість харчових продуктів» є дуже важливим, бо він передбачає впровадження в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах НАССР.

— Цим законом також передбачено створення єдиного контролюючого органу у сфері безпеки харчових продуктів, скасування дозвільних документів і процедур, які відсутні в ЄС, впровадження європейських принципів регулювання ГМО.

Візьмемо сою. Українські сільгоспвиробники вирощують сою, застосовуючи при цьому генетично модифіковані сорти, але жоден з них досі не зареєстрований Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідно до Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі (постанова КМ України №808). З цієї причини ми можемо експортувати сою лише для непродовольчих потреб.

— Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ідентифікації та реєстрації тварин». На вашу думку, він прискорить імплементаційний процес чи додасть головного болю тваринникам?

— І те, і друге, бо згаданий закон змусить нас працювати за європейськими правилами. І щоб підтягтися до них, треба добре постаратися, а подекуди – й витратитися.

Принцип простий: якщо ми хочемо вийти на європейський ринок зі своєю тваринницькою продукцією, то маємо надати повну гарантію її безпечності та якості. Відтак, треба забезпечити простеження проходження цієї продукції по всьому маркетинговому ланцюгу. А це можна зробити лише за умови, якщо худоба буде ідентифікована та зареєстрована, коли про неї буде зібрано всю необхідну інформацію і відкрито доступ до неї. Цим законом також передбачено, що для забезпечення ідентифікації і реєстрації тварин, які утримуються і розводяться у господарствах населення, надається державна підтримка, тобто, ці роботи здійснюються для фізичних осіб безкоштовно.

— Раніше ніхто не сумнівався в якості та безпечності нашої м'ясо-молочної продукції. Може, ми не туди її спрямовували?

— Раніше молочну продукцію ми переважно експортували до Росії. Російські та українські стандарти були досить наближеними один до одного. Вимоги до якості молока були нижчими за європейські. Тому сільгоспвиробники і особливо переробники не надто переймалися цим. Вони також не поспішали запроваджувати систему контролю за безпечністю продукції НАССР.

Нині європейський ринок вимагатиме від них здійснити всі заходи, які забезпечать якість та безпечність продукції.

— Що найбільше стримує експорт молочної продукції?  

— Низька якість вітчизняної сировини для виробництва продукції, зокрема, молока. Воно переважно виробляється господарствами населення. А там дотепер здебільшого працюють дідівські технології, наприклад, ручне доїння. Недотримуються технології щодо швидкого охолодження молока, що негативно позначається на його якості.

Загалом щорічно вітчизняні підприємства переробляють майже 5 млн. тонн молока, близько половини якого надходить від особистих селянських господарств. Звідси й гострота проблеми. Проте вихід із ситуації, що склалася, є. Нині Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з представниками громадських організацій, проектів технічної допомоги, провідних експертів розглядає можливість створення на базі особистих селянських господарств сімейних фермерських господарств. Ця ідея не тільки підтримується «АгроІнвестом» – ми активно працюємо над її втіленням.

Створення сімейних ферм дасть нам змогу відійти від застосування примітивних технологій, в тому числі, й у сфері виробництва молока. Кожна з них, як показує практика, доглядатиме приблизно 8-10 корів. А це та кількість, котра, як мінімум, потребуватиме доїльних установок.

Так, технічне та технологічне оновлення потребує значних інвестицій. Господарям новостворених невеликих ферм власних коштів для цього не вистачить, та й комерційні банки на них не надто зважатимуть. Тому про їх підтримку в першу чергу має подбати держава.

— А як в цьому контексті виглядають рослинництво, плодоовочівництво, птахівництво?

— З рослинницьким сектором у нас немає аж надто великих проблем. Наше зерно успішно продається на зовнішніх ринках. Надходить воно і до Європи, особливо, зерно кукурудзи.

До слова, за обсягами експорту зерна Україна вже вийшла на друге місце у світі. Ми знаходимося у лідерах і за обсягами продажу олії. Незважаючи на військові дії на Донбасі, її виробництво збільшується.

Овочівництвом переважно займаються господарства населення, а вони здебільшого реалізують свою продукцію на внутрішньому ринку. Причому продають її на базарах, на стихійних ринках, бо на організовані ринки їм дорога, на жаль, закрита. Причина банальна – особисті селянські господарства не мають статусу сільгоспвиробника.

До того ж у плодоовочівництві спостерігається гостра конкуренція. Її спричиняють польські та деякі інші закордонні виробники. Хоча маю сказати, що останнім часом в Україні почали з’являтися компанії, які успішно входять у цей бізнес, займають ніші не лише на внутрішніх, а й на зовнішніх ринках. Вони застосовують сучасні технології, передові системи управління якістю продукції, займаються створенням потужностей для зберігання та переробки овочів тощо.

З минулого року європейський ринок почало освоювати українське птахівництво. І маю сказати, що воно це робить досить успішно. Наша безмитна річна квота за умовами угоди дорівнює 36 тис. тонн. Думаю, що невдовзі наші птахівники подадуть заявку на її збільшення до 80-100 тис. тонн на рік в рамках автономних торгових преференцій, які з боку Європейського Союзу продовжені Україні до кінця 2015 року.

— Нещодавно до України приїздили фахівці спеціальної комісії Офісу з питань продовольства і ветеринарії гендиректорату Європейської комісії САНКО. Чим конкретно вони займалися?

— Вони перевіряли готовність до експорту в ЄС молочної продукції українських підприємств. У молочному сегменті ситуація непогана. Деякі підприємства вже взяли участь у цій перевірці і, за прогнозом Міністерства аграрної політики та продовольства України, можуть очікувати на позитивний висновок. Остаточне рішення буде готове десь через півроку.

Також планується перевірка підприємств з виробництва свинини. За різними джерелами, по свинині було заявлено багато підприємств, проте на сьогодні відібрано лише три. Їх будуть перевіряти найближчими місяцями.

— Процедура аудиту дуже складна. Що вона передбачає?

— Досліджується не лише, скажімо, переробка молочної продукції. До уваги також береться наявність на підприємствах системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points – аналіз небезпечних чинників і критичні контрольні точки), інспектуються всі лабораторії, перевіряються корми, відстежується, чи всі корови ідентифіковані. Не залишаються поза увагою й питання, пов’язані з якістю сировини, і навіть такі, що пов’язані з її транспортуванням. Тобто, перевіряється весь ланцюг від поля до столу.

— Такі перевірки будуть регулярними?

— Вони будуть проводитися щоразу, коли з’являтимуться нові бажаючі отримати перепустку на європейський ринок. Нинішній аудит проходять перші українські підприємства. Вони зробили заявку на його проведення, і тепер з ними працює спеціальна комісія Офісу з питань продовольства і ветеринарії (Food and Veterinary Office; FVO).

— Що крім перепустки на європейський ринок отримають підприємства, які пройдуть таку ретельну перевірку?

— Ці підприємства отримають відповідний сертифікат. І коли підприємство його отримує, то зможе експортувати свою продукцію будь-куди. Наприклад, до країн Африки, Далекого Сходу, до Китаю. Повсюди європейські підходи щодо забезпечення якості та безпечності продукції визнаються і високо цінуються.

Про вітчизняні підприємства, які відповідають європейським стандартам, дізнаються всі бажаючі. Вони будуть публічними. Про них багато писатимуть і говоритимуть. Називатимуться марки продукції, які відповідають цим стандартам. Тому споживачі і на внутрішньому ринку більше зважатимуть на їх продукцію. Отож, на неї зростатиме попит, а, відповідно, й ціна.

Розпочаті імплементаційні процеси позитивно позначаться також на модернізації сільгоспвиробництва. Все це дасть змогу підвищити ефективність праці, її продуктивність. Тобто, конкурентоспроможність вітчизняної аграрної галузі суттєво зростатиме як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.

— З якими проблемами ми найчастіше стикаємося і як вони вирішуватимуться?

— Зупинюся лише на двох проблемах. Одна стосується особистих селянських господарств. Вони і надалі активно займатимуться виробництвом молока. Проте молоко, вироблене особистими селянськими господарствами, до Європи не доїде. Воно буде переважно продаватися на внутрішньому ринку. Хоча, думаю, у подальшому і наш споживач захоче купувати якісніше молоко, і це підштовхуватиме власників особистих селянських господарств до укрупнення – створення ферм сімейного типу та об’єднання – створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Це дозволить впровадити нові технології та підвищити якість молока, яке виробляється у цих господарствах.

Якщо говорити про виробництво яловичини, то в усі роки ми переважно вирощували корови двох порід – м'ясо-молочної та молочно-м’ясної. А треба активно займатися вирощуванням спеціалізованої м’ясної худоби. Вона буде відповідати стандартам яловичини, які діють в Європі.

На сьогоднішній день вихід м’яса яловичини у нас здебільшого становить приблизно 48-52%, а якщо доглядати спеціалізовану м’ясну худобу, то вихід м’яса перевищить 60%.

Тобто, сільськогосподарським підприємствам треба серйозно займатися племінною справою. Однак вітчизняна селекція худоби не досить розвинена, бо роками в її розвиток не вкладали фінансових ресурсів. Тому треба купувати нетелів або бичків м’ясних порід на європейському ринку. Але зробити це буде досить складно, тому що на цю племінну худобу надходять заявки не лише від нашої країни.

— На який термін розраховані імплементаційні заходи?

— Вони розраховані на 2014-2017 роки. Як бачимо, часу обмаль, а належить зробити ще дуже багато. Тож варто поспішати, зважаючи на нинішні та майбутні виклики.

Михайло ВЕРНИГОРА

Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-09
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)