Рабині з дипломом: усе більше закарпаток їдуть у Чехію на заробітки

Рабині з дипломом: усе більше закарпаток їдуть у Чехію на заробітки

Коли мігрант опиняється в іншій державі у пошуках роботи, то перше із питань, що постає по приїзді за кордон: як можна застосувати свій диплом і отримані знання? Це питання є настільки актуальним, що у столиці Чехії мультикультурний центр «Прага» навіть провів міжнародну конференцію про визнання кваліфікації іноземців в Чехії.

Звісно, ми не могли оминути цю актуальну для закарпатських заробітчан тему і теж відвідали її. Більшість проблем розглядалися на прикладі українських мігрантів, однієї з найбільших груп іноземних працівників в Чеській Республіці. Все більш популярним стає вислів «мати свою українку», який є не тільки синонімом праці українських жінок в домівках чехів, але і констатацією статусу українських заробітчанок у світі.

Саме це говорила доктор філософії, соціальний антрополог, магістр Петра Еззеддіне, яка тривалий час досліджує транснаціональну міграцію та транснаціональне материнство. Професорка кафедри загальної антропології гуманітарного факультету Карлового університету в Празі представила своє дослідження «Етнографія домашньої праці мігрантів в чеських домогосподарствах».

Праця «на дому» непомічена і недооцінена

За статистикою Міжнародної організації праці, в різних країнах світу оплачувану працю в домашніх господарствах нині виконують близько 52 млн. осіб, але за неофіційними даними ця цифра сягає 100 млн. людей, з яких переважну більшість становлять жінки (близько 83%). Зазвичай це — іноземки (хоча, наприклад, у Чехії робітницями по господарству працюють і чешки). Однак загальні дані, скільки їх і з яких країн трудяться в чеських родинах, досі, на жаль, нема. Але майже кожна іноземка починала саме із хатньої роботи.

Домашній працівник виконує оплачувану роботу в будинку свого роботодавця. Це можуть бути прибиральниці, виховательки для дітей, доглядачки хворих і літніх людей, економки, помічниці по господарству, кухарки тощо. Розрізняють дві основні форми найманої праці в домашньому господарстві: так звана live-in (працівниці живуть у сім’ях, в яких вони працюють) — це медсестри, домробітниці, няні, сиділки для хворих та людей похилого віку та live-out (живуть поза домом, в якому працюють). Хатня робота дуже часто недооцінюється як з фінансової точки зору, так і з точки зору громадськості (йдеться про престиж). Навіть у випадку більш складної роботи (догляд за дітьми, хворими або літніми людьми) не цінуються навички, необхідні для її виконання. 

Дослідження Петри Еззеддіне грунтуються на аналізі інтерв’ю 105 мігранток, які працюють у формі як live-in, так і live-out в чеських домогосподарствах. Жінки, які брали участь в опитуванні, мали середній вік 36,4 року, приїхали в Чехію вперше майже 8 років тому. Близько чверті з них розлучені чи не живуть з партнером. В дослідженні представлені були мігрантки з 16 країн світу, причому більшість з них (60%) з України, 8,6% — з Філіппін, 7,6% — зі Словаччини, 5,7% — з Молдови, 1,9% — з Росії. Відповідно вихідців з колишнього Радянського Союзу виявилося найбільше —73 респондентки, тобто 72%. 

Серед так званих основних чинників, які мігрантки вказали як важливі при виборі місця трудової міграції, є кращі фінансові умови (63%), наявність родини (45%) і друзів (38%).

Найбільше робітниць, які живуть у родинах, де працюють, є філіппінками — 69,2%, українки посіли друге місце — 15,4%, третю позицію розділили словачки і в’єтнамки — по 7,7%. Хоча ця робота більш ненормована, ніж live-out, і в більшості випадків триває 12—16 год. на добу. Такі хатні працівниці відчувають великий брак приватності, яка можлива хіба що… в туалеті. 76,9% працівниць live-in мали тільки одне місце роботи, на відміну від працівниць live-out, 46,7% з яких працювали в кількох родинах. 

На основі відповідей 63 українських респонденток вимальовується соціальний портрет українських мігранток: середній вік — 39,2 року, родинний статус — заміжня, 77,8% мають дітей, 35,6% працюють без трудової угоди. Становище наших співвітчизниць добре описане їхніми ж словами, які дослідниця наводить у формі цитат.

«Важко. Якщо ти українка, маєш сім’ю дома, то хто тебе візьме на роботу? На нормальну роботу. І коли маєш освіту і знаєш чеську мову, то скоріше візьмуть чешку. Це — свої люди. Українці ж тут для праці руками, а не для роботи за комп’ютером», — розповідає 30-річна Ольга, що має 2 дітей.

«Українки звикли «вкалувати». Чехи — ні. Тому нас тут так багато. Ми тут потрібні на будівництві, на кухні, в готелі, прибирати їм помешкання. Якщо ти українка, то мусиш працювати. Тоді знайдеш працю, але чорнову і важку», — каже 40-річна Аліса, також мама 2 дітей.

Такої ж думки і 53-річна українська вчителька з Тернопільщини, яка прийшла на конференцію в надії довідатися якусь нову інформацію про нострифікацію диплома та подальше його застосування. Уже кілька років вона мешкає в Празі, але роботу, крім продавця в магазині, так і не змогла знайти.

Жінки-мігрантки через погане соціально-економічне становище і часту дискримінацію готові виконувати низькокваліфіковану працю з низькими зарплатами. Причини, які спонукають їх до цього, є характерними для економічної міграції в цілому: країни, з яких мігранти походять, є бідними, а рівень безробіття там високий. Міграції жінок для роботи в зарубіжних домогосподарствах сприяє і той факт, що хатня праця перебуває здебільшого в тіньовому секторі економіки. Так, більшість жінок знайшли роботу самостійно (82%), а послугами агенцій праці скористалося всього 5%.

Прибиральниця з вищою освітою

Стосовно кваліфікації мігранток — домашніх працівниць, то понад 25% з них має вищу освіту, більшість (понад 65%) — середню. Вони, до речі, є більш досвідченими, ніж чешки на цих посадах. Аналіз показав і те, що мігрантки володіють кількома мовами. Ті, що не знали чеську,  систематично навчалися (73%). Майже 82% з них в той же час говорять іншою мовою, відмінною від чеської або рідної — в основному це російська, далі йде англійська.

Ахіллесова п’ята хатньої працівниці

Робота в домашньому господарстві несе в собі багато ризиків, серед яких недотримання умов праці (типовими є, наприклад, неоплачувані понаднормові години), приниження, соціальна ізоляція, а також фізичне і психологічне насилля. Проте каменем спотикання є не самі ці загрози, а дуже обмежені можливості захисту. У цьому сенсі найгірша ситуація є з нелегальними мігрантами.

Ці ж люди мають дуже обмежені можливості домовитися про більш вигідні умови праці. Проте навіть жінки з правом постійного проживання часто бояться говорити про це. До внесення змін у міграційне законодавство Чехії, що відбулося цього року, офіційне перебування іноземного працівника на території цієї країни було лімітовано одним роботодавцем, і якщо той його втрачав, то мав, у кращому випадку, два місяці, щоб знайти нову роботу й оформити всі необхідні документи. Інакше треба було повертатися додому. Тому мігранти були готові на різні «поступки», оскільки від їхнього заробітку залежав добробут часто всієї родини, освіта та майбутнє дітей. 

Рівні можливості на порозі чеських домівок

Аби допомогти жінкам-мігранткам, які працюють в чеських сім’ях і є разом з тим однією з найбільш уразливих груп, започатковано проект «Рівні можливості на порозі чеських домівок», над яким з липня 2013 року працює Асоціація у справах інтеграції та міграції (SIMI), організація «Сlovеk v tіsni», рекламне агентство Ogilvy & Mather та Національний економічний інститут Академії наук ЧР.

«Мета нашого проекту — покращити становище на ринку праці цієї дуже вразливої групи жінок, надати їм необхідну інформацію, соціальне та юридичне консультування. Також ми плануємо за допомогою медіа та комунікаційної кампанії, над якою співпрацюємо з агентством Ogilvy & Mather, викликати суспільну дискусію та звернути увагу широкої громадськості на актуальність цієї теми», — розповідає Магда Фалтова, координатор проекту та директор SIMI. Зокрема, в рамках цього проекту вже функціонує спеціалізований сайт «Рівні можливості на порозі чеських домівок» (http://www.pracovnicevdomacnosti.cz) декількома мовами (українська, російська, англійська, чеська).

Частиною проекту є й широке наукове дослідження, яке нині проводить Національний економічний інститут Академії наук ЧР у співпраці з іншими експертами. «З результатами дослідження ми б хотіли ознайомити і представників уряду, і політиків, які можуть вплинути на чеське законодавство та міграційну політику», — додає Магда Фалтова.

Джерело: Новини Закарпаття

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-04
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 19:16:38)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-02 18:26:46)
Родненький,на когож ты нас покинул? А вообще 2 жулика....
Jktu (2016-11-30 18:55:10)
Новости. Москва." Россия создала танк, аналогов которому не существует" (как и упомянутого танка;))....
Русин (2016-11-30 15:05:27)
Очень странно, люди допущенные до самых сокровенных государственных секретов, так просто могут поменять страну проживания. Пока бывшие укр. чиновники будут так легко перебираться на пост. место житель ......
Вано (2016-11-30 14:26:10)