Іконостаси дерев’яних церков Закарпаття. Наша спадщина.

Іконостаси дерев’яних церков Закарпаття. Наша спадщина.

Іконостасом, що з грецької перекладається як «місце стояння» є вівтарна перегородка з розміщеними на ній в певному порядку іконами.  Вона також є певним кордоном між святилищем та навою.

Звична для нас форма іконостасу почала формуватись у Візантії в ІХ – Х століттях. Про Українські іконостаси періоду Київської Русі існує інформація тільки в літературних згадуваннях та знахідках археологів. Зокрема Печерський Патерик. Ця інформація дає підставу вважати що в ХІ столітті Українські іконостаси могли мати вигляд візантійських темплонів.

Перші повністю збережені Українські іконостаси датуються лише початком XVII століття (П’ятницький та Успенський іконостаси у Львові, іконостас церкви Преображення в Любліні, Святодухівський іконостас в Рогатині), тому про вигляд вівтарних перегородок можемо говорити лише на підставі реконструкцій.

(На фото) Іконостас церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині Івано Франківської області.

Як стверджує дослідник Роман Зілінко у XІV-XV столітті в Україні утвердилась традиція вівтарної перегородки, що складалася з трьох рядів. Намісного ряду, Празникового ряду (який, можливо, ще не складався із усіх дванадцяти головних свят літургійного року) і ряду Моління.

У другій половині XVІ століття, як свідчать, нажаль, лише документальні пам’ятки, появився, четвертий, Пророчий ряд. Отож, наприкінці XVІ століття на Україні було сформовано чотирирядовий іконостас, якій ліг в основу українського високого іконостаса, що у XVІІ столітті міг складатись подекуди і з восьми рядів.

В Закарпатті серед найдавніших вважаються іконостаси в селі Колодне, Тячівського району. Крайніково – Хустського району та іконостас церкви Успіння Богородиці в селі Новоселиця (фото нижче), Виноградівського району.

(На фото) Іконостас церкви Успіня Богородиці в селі Новоселиця Виноградівського району

Цей іконостас сягає половину висоти східної стіни храму і містить Намісний та Праздниковий ряди. Ряд Моління та Пророчий написано безпосередньо на стіні зрубу. Завершується іконостас Розпяттям.

Центральну частину ряд Моління, або Деісусний чин виконав майстер Іоан Шваньков у 1673 році.

Новоселицька церква Успіння Богородиці є одним з досконалих взірців Українського дерев’яного зодчества.

(На фото) Церква Успіння Богородиці в селі новоселиця, Виноградівського району, Закарпаття

Побудовано її в 1996 році майстром Качаловичем, про що свідчить напис в бабинці. В храмі в хорошому стані збереглись численні настінні розписи. Існує кілька дуже цікавих легенд пов’язаних  з цією церквою. Та це вже тема для іншого матеріалу. Принаймні якщо ви будете в Закарпатті, не пошкодуйте часу для відвідин цієї унікальної пам’ятки.

До архаїчних памяток сакрального мистецтва належить іконостас церкви Святих Петра та Павла в селі Сухий, Міжгірського району.

(На фото) Церква Святих Петра та Павла в селі Сухий, Міжгірського району

Точних даних про час побудови церкви не має, та дослідники датують її XVIII століттям. Тут ми бачимо повний іконостас з іконою Таємної вечері, що розміщена над Царськими вратами та розділяє Праздниковий ряд. Та ікону Ісус Христос Вседержитель на троні, щоє центральною та основною іконою в чині Моління. Іконостас прикрашено чудовим різьбленням.

А ось ще один своєрідний феномен. Це дерев’яна церква Введення Марії до храму в селі Буковець, Міжгірського району.

 (На фото) Церква Веедення Марії до храму. Село Буковець Міжгірського району. Закарпаття

Не типовість іконостасу полягає в тому що він об’єднує в собі два Праздникових, Апостольських (Моління) та  Пророчих ряди. Перша згадка про те що село має дві церкви верхню та нижню, датуються 1751 роком. Після побудови нової теперішньої церкви громада очевидно не змогла продати старий іконостас, що був як ви самі бачите в чудовому стані. Таким чином було вирішено зробити в новій церкві подвійний іконостас. Щоб, як кажуть в Україні добро не пропало. Іконостас виконано в стилі бароко. На жертовнику зберігся напис що роботу 29 квітня 1760 року виконали Ісавка Черепанич та  Іван Баранишенець. Праві дияконські двері є Царськими вратами з старого вівтаря.

Ще один цікавий взірець іконостасу є в церкві Святого Духа села Гукливий, Воловецького району.

(На фото) Церква Святого Духа в селі Гукливий, Воловецького району. Закарпаття

Іконостас виконано в манері бароко, хоч тут помітні деякі елементи орнаменту властиві стилю рококо. Цей іконостас первісно отримав пірамідальну форму. Апостольський ряд вибудовано своєрідними сходинками, що піднімаються до центральної ікони «Христос». Завешує іконостас композиція «Голгофа». Ступінчастість  досягається також тим що Праздникові ікони розташовані двома ярусами.

Зважаючи на напис в обрамленні що під іконою Таємна вечеря, можна припустити що іконостас створено в 1748 році. Запис у Гукливському літописі стверджує що автором ікони є німець Франц Пеєр, отримавший за роботу 360 золотих.

Дуже цікавим та унікальним для Закарпаття зображення  є «Хрещення Святим Володимиром Русі» (фото нижче) розміщене під намісною іконою.

(На фото) Церква Святого Духа в селі Гукливий, Воловецького району. Закарпаття

 

Іконостас церкви Святого Миколая в присілку міста Свалява Бістрий, швидше за все було виконано під час перебудови храму в – 1756 році. Сама споруда датується 1588 роком.

(На фото) Церква Святого Миколая в селі Свалява-Бистрий. Свалявського району. Закарпаття

Іконостас має Намісний та Пророчий (Моління) ряди. Над царськими вратами образ Спаса нерукотворного. Завершується зображенням Таємної вечері. Специфіка різьблення Царських врат дає підставу віднести роботу до пам’яток Лемківської групи до якої належить і сам храм.

Надзвичайно виразним світлим і ніби казковим є іконостас церкви Святого Архангела Михаїла (Шелестівської).

(На фото) Церква Святого Архангела Михаїла. (Шелестівська) Ужгород.

Іконостас датується початком XIX століття. Сама церква має досить мандрівну долю. Збудовано її в селі Шелестово Мукачівського району в 1777 році. Хоча видатний дослідник Тиводар Легоцький вважав що це дата посвячення храму після ремонту. В 1928 році церкву було продано Мукачівській православній громаді, а з 1972 року вона прикрашає музей народної архітектури та побуту в Ужгороді. В свій час іконостас прикрашали роботи видатного Закарпатського живописця Іллі Бродлаковича-Вишенського. Зараз вони знаходяться в Закарпатській картинній галереї. Однак значна кількість ікон зникла безслідно. Зараз іконостас частково заповнено іконами з церкви Святого Духа, села Колочава, Міжгірського району.

Іконостас церкви Святої Параскеви в селі Олександрівка (Шандрово) слід віднести до другої половини XVIII століття.

(На фото)  Церква Святої Параскеви. Село Олександрівка (Шандрово), Хустського району, Закарпаття.

Вівтарну перегородку як таку, творить Намісний ряд, наступні лягають на стіну нави. Привертає увагу чудове різьблення. Архітектоніка іконостасу вказує на естетику бароко. В церкві також збереглась велика кількість настінних розписів виконаних майстром Іваном Теребельським та невідомими народними майстрами. Храм Святої Параскеви належить до стилю так званої Марамороської готики.

(На фото) Церква Святої Параскеви. Село Олександрівка, Хустського району, Закарпаття

От і закінчилась  коротка розповідь про деякі різьблені іконостаси дерев’яних церков Закарпаття. Безумовно це найменше що можна було розповісти (зауважує автор матеріалу). Та сподіваюсь (пише автор матеріалу), ви матимите нагоду та бажання все це побачити вживу. Та відчути неймовірно цікавий та загадковий світ дерев’яних храмів України.

З повагою, Юрій Крилівець.

Джерело: EvaСomInParis.ua

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2016-12-07
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)
Стоны необоснованны.В конце концов в стране прошла РЭВОЛЮЦИЯ ГИДНОСТИ !Жить стало лучше,жить стало веселей!...
простофиля (2016-12-06 22:35:16)