Михайло Рошко: Життя – це матриця з багатьма варіантами

Михайло Рошко: Життя – це матриця з багатьма варіантами

Спілкуватися з такою людиною, як Михайло Рошко, можна годинами. Викладач, письменник, в.о. декана, депутат, член Національних Спілок письменників та журналістів і просто цікава людина – усе це та багато іншого про Михайла Михайловича. 

Недавно був Ваш День народження, як відзначили це свято?

—Ніяк. Я святкував свої Дні народження тільки у глибокому дитинстві. Якщо чесно, то я не дуже люблю свої Дні народження. Як правило, я їх взагалі не святкую і не чекаю подарунків. Є люди, які люблять раз у році потужно відгуляти, а я вважаю, що святкувати потрібно тоді, коли тобі весело і у тебе хороший настрій, незалежно, який це буде день. Тому я живу спонтанно, не виділяючи якісь окремі свята, але в той же час я у кожен буденний день ходжу з хорошим настроєм.

Від чого залежить Ваш настрій: чи легко його зіпсувати або навпаки підняти?

—Я, як правило, завжди в хорошому настрої, але бувають дні, коли мені його псують. На щастя, це буває не часто.

Де берете той заряд, що постійно бути «на позитиві»?

—Не знаю. Як правило, я прокидаюся з хорошим настроєм. Треба розуміти, що хороший настрій притягує хороші події, а поганий настрій — погані. Треба навчитися радіти дрібницям і порівнювати себе не з тими, кому краще (бо постійно будеш заздрити і жалітися), а з тими, кому гірше (бо будеш цінувати те, що маєш). У Вадима Зеланда написано, що життя – це матриця з багатьма варіантами: ти можеш піти направо чи наліво, і кожним вибором вибудовуєш свій життєвий шлях.

Якщо вже почали про книги, то скажіть, що найбільше любите читати?

—Важко відповісти, бо я з дитинства дуже люблю читати, і перераховувати потрібно було б дуже багато. Я люблю класні книги у різних жанрах. На перше місце все ж таки ставлю високу літературу, психологічну, глибоку, яка допомагає розібратися в прихованих законах життя, стосунках з людьми, яка тебе збагачує знаннями про світ і допомагає зрозуміти самого себе. Таких книг дуже мало: це Федір Достоєвський, Герман Гессе, Кен Кізі, Джон Фаулз, Умберто Еко та інші. Є книги не такі цікаві, але теж психологічні (другого ряду): Хемінгуей, Ремарк… Я дуже люблю читати Юнга, Фрейда, Грофа. Також люблю читати книги релігійного характеру: Біблію, Коран, Тіпітаку, Веди. Люблю й іншу літературу, дотичну: Ошо, Кастанеда… Тобто книги, які розширюють твій світогляд, твоє розуміння і сприйняття світу. Вони – як карта для мандрівника, котрий заблукав у лісі життя: допомагають знайти свій шлях у житті. Шлях, котрий виведе до Храму.

Як Вам вдається «розкодовувати» книги і розуміти приховані послання?

—Я просто бачу і відчуваю текст. Можливо це Божий дар, можливо напрацювання і багаж прочитаного, можливо певне психологічне налаштування. Я не знаю, яким чином я це роблю, але я справді бачу приховані в тексті концепції, проблеми, думки…Я цим живу. Це, зрештою, мій фах, я присвятив цьому усе своє життя.

А що можете сказати щодо своєї творчості, чи змінювалася вона з часом?

—Художня творчість дуже відстає у моєму житті, я не маю часу писати. Я більше часу віддаю лекціям, роздумам, тому, що я говорю. Тому, можливо, моя головна творчість – це мої усні проповіді на лекціях. Насправді великі книги не написані, а усно промовлені: Ісусом, Буддою, Магометом, Ошо, Доном Хуаном… Вони розказували, а за ними записували. І я би сказав, що у світі найглибші книги ті, які розказані.

У Вашому житті мала місце і журналістська діяльність, зараз це ще актуально?

—Колись я працював на телебаченні, став лауреатом Всеукраїнської премії, стажувався на телекомпаніях Нью-Йорку, робив фільми про інші країни. Зараз я не працюю журналістом, але інколи «пробиває» щось написати, тому що це близько до письменницької, літературної та лекторської діяльності: ти вмієш логічно викласти свої думки, ти бачиш проблеми і можеш добре про це написати.

А над науковими статтями працюєте?

—Безперечно. Я постійно пишу нові наукові статті. От недавно вийшла книга моїх статей «Розкодування» — вважаю це своїм професійним досягненням. Можу сказати, що у лекторстві і науці я зробив більше, ніж як письменник чи журналіст. Я читав свої лекції не тільки студентам, але і викладачам, вчителям, суддям, силовикам, журналістам…– усі сприймали їх на ура. До того ж, я читаю більше культурологічні лекції, ніж вузьколітературні. Через літературу я виходжу на ширші проблеми: психологічні, філософські, релігійні, моральні, сімейні. …  

Як Вам вдається поєднувати лекторство з роботою депутата?

—Часу бракує. А депутатство, у певній мірі, було вимушеним. Я зрозумів, що приймається дуже багато нехороших рішень, на які я не міг вплинути. Тому вирішив, що краще самому стати депутатом і вирішувати проблеми людей, які до мене звертаються. Я не шкодую про це, бо вдалося зробити для студентських гуртожитків такі речі, у які ніхто не вірив. Ми разом добилися того, що у не зимовий період у гуртожитку з’явилася гаряча вода, до цього часу такого ніколи не було. Також, коли зимою вибивало світло, ми попросили Івана Балогу, щоб нам замінили кабелі у гуртожитку і добилися цього. Тоді ж, у нижніх гуртожитках поміняли кухню, щоб студентам було комфортніше готувати, а у гуртожитку №4 зробили нормальну дощову каналізацію, і під час дощів там тепер не затоплює підвал, а значить, не зупиняється подача води студентам. Навіть дивлячись на це, я уже радію, що пішов у депутати і що Бог дав мені сили зробити щось корисне для своїх виборців, для студентів. Але я впевнений, що це ще не все і що я й надалі прикладатиму усі сили, аби покращити життя студентам.

Є уже якісь конкретні плани? Що будете робити для студентів найближчим часом?

—Плани виникають постійно. Я знаю усе, що болить у студентів, бо я весь час із ними контактую як викладач. На жаль, не все вдається. Наприклад, поки що не можемо добитися того, щоб зробили пандуси для інвалідів або хоча б щоб розблокували ліфт у гуртожитку. 

Чи задоволені Ви роботою Ужгородської міської ради?

—Задоволеності повної ніколи не може бути у місті, яке не має потрібного бюджету: де у нас великі підприємства, де виробництво? Де брати гроші, щоб їх вкладати у те, що треба? Яке може бути задоволення, якщо у нас течуть стріхи, жахливі дороги, проблема з водопостачанням і багато іншого, а грошей на вирішення цих проблем немає? Але є й специфічні проблеми: не завжди гроші витрачаються там, де важливіше. Не завжди ми у депутатському корпусі можемо добитися своїх рішень. Депутат сам не може впливати на рішення, він може його тільки висунути і сподіватися, що більшість його підтримають. Але, на жаль, у нас багато рішень приймаються політично. Тобто одна фракція не підтримає тебе тільки тому, що ти з іншої фракції, навіть якщо твої пропозиції дуже корисні.

Озираючись назад, що Вам найбільше пригадується за життя?  

—Дуже багато було приємного. Були і складні речі. З одного боку я усіх вчу радіти життю, тішитися ним, бути вдячним Богу і долі, що ти і твої рідні здорові, бо це найголовніше, але все ж потрібно рухатися в житті, реалізувати себе, бути корисним для інших, і найвищий пілотаж – розкритися духовно. Я думаю, що я рухаюся в правильному напрямку і вдячний Богу, що він мені вказав цей напрямок. Я щасливий, що маю таку роботу, бо відчуваю, що вона дає результат, я отримую від неї задоволення і приношу його людям, на яких направлена моя діяльність: це студенти, які слухають мої лекції. Це найбільші досягнення у моєму житті, але межі вдосконалення немає і, безперечно, ще є куди рости і рухатися. 

Інтерв'ю підготувала Юлія ДУБ
Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ну і ряха, з підручника .Ламбрози.! Не довіряє чиновникам,яких очолює?.Ну так поміняй! Лише не на "манів",досить вже,треба українців з титульної нації до влади ставити , а не своїх на грошо ......
Олег (2016-12-09 19:37:34)
Это тонкий намек на свою отставку по причине: не сработался с коллективом?...
Юрий (2016-12-09 17:53:23)
Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)