Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму (Фото)

Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Галасливі й усміхнені, вони завжди раді гостям. З перших хвилин знайомства розповідають про свої дитячі плани, показують улюблені іграшки та мріють про одне – про маму.

Щорічно у другу неділю листопада весь християнський світ молиться за сиріт. Цього дня українці просять Бога про захист, благословення й щасливі родини для цих діток, а також про Божу ласку для тих, хто приймає та виховує їх у своїх сім’ях. До Дня молитви «Карпатський об’єктив» відвідав Перечинську школу-інтернат і провів один день з її вихованцями.

Школі понад півсторіччя

«У 1962 році в селищі Перечин було побудовано і здано в експлуатацію школу-інтернат. Одразу після відкриття тут проживали й навчалися 470 вихованців. У 1979 році Перечинський інтернатний заклад було реорганізовано в школу, де стали проживати та навчатися діти-сироти й діти, які залишилися без батьківського піклування, – розповів при зустрічі директор школи-інтернату Василь Коба, котрий, до слова, керує цим навчальним закладом уже 25 років. – На сьогодні в нас виховується 78 дітей.

Старшокласники навчаються в міській школі. До прикладу, у 2009 році з 16 наших випускників 13 вступили у вищі навчальні заклади. Тепер, на жаль, такими успіхами похвалитися не можемо. Тільки троє діток навчаються в перечинській гімназії та 16 – у міській школі». Маленькі таланти Після недовгої розмови на подвір’ї навчального закладу заходимо всередину. Охайна будівля нагадує, швидше, міську школу, ніж заклад інтернатного типу. Піднімаємося до актової зали. Там через кілька хвилин має розпочатися міні-концерт вихованців школи. І ось уже за мить на сцені з’являються причепурені хлопчики й дівчатка. Виразно читають напам’ять поезію, співають патріотичних пісень, танцюють. За ними із залу спостерігають допитливі дитячі очі. Малеча радіє такому імпровізованому святу, плеще в долоні, підспівує своїм однокласникам.

«Діти у нас дуже відкриті до спілкування, – розповідає психолог Перечинської школи-інтернату Ігор Червеняк. – Їм цікаві будь-які теми.

Оскільки тут навчаються діти різного віку: з 1-го й до 11-го класу, коло їхніх інтересів дуже широке. До нас часто приїжджають гості з усієї області, України та з-за кордону, тож діти завжди раді пізнавати щось нове».

Нідерландські меценати

Як розповіли нам шкільні педагоги, протягом 17 років Перечинську школу-інтернат відвідують представники Благодійного фонду «Християнська допомога Східній Європі» з Нідерландів. Завдяки такій співпраці було реалізовано ряд спільних проектів. Особливо вагомими є оздоровлення та відпочинок дітей у нідерландських сім’ях. Уже 16 років поспіль вихованці школи-інтернату їздять на три місяці в Нідерланди. Цьогоріч там відпочивали 44 дитини.

Десятирічна Христинка Локотош розповідає, що цього літа теж їздила в Нідерланди. Дівчинці сподобалася ця далека країна на березі Північного моря, але зостатися там вона навряд чи хотіла би.

«У школі-інтернаті я живу не сама, а разом з двома сестричками та братиком. Насті буде 7, Надійці – 8, а Миколці – 9. Тож я найстарша. Маю приглядати за ними, адже ми одна сім’я», – каже Христя.

Шкільними коридорами

Після концертної програми разом з дітьми та вихователями йдемо на невеличку екскурсію навчальним закладом.

«Ось кабінет фізики, далі біології та хімії, а ось історичний», – показують діти. Шкільні класи просторі та світлі, для учнів тут є все необхідне.

У когось ще йдуть уроки… До прикладу, в Заріми та Юлі факультативне заняття із зарубіжної літератури. Тема – «П’ятнадцятирічний капітан» Жюля Верна.

«У нашому 6-му класі всього шість учнів. Двоє навчаються в гімназії», – розповідають дівчатка. – Учимося ми добре, тож, можливо, і нас туди скоро переведуть».

Творча майстерня

Справжня гордість навчального закладу – шкільний етнографічний музей «З бабусиної скриньки». Невеличке приміщення нагадує старовинну кімнатку. Тут представлені речі широкого вжитку ХІХ–ХХ ст.: автентичні меблі, посуд, одяг, старовинні книги, журнали і газети, пристрої для ткацтва, зразки шиття й вишивання.

«Чільне місце в музеї посідають персональні виставки талановитих учнів школи. Ось подивіться, хіба не справжні витвори мистецтва?» – показує нам із гордістю музейні експонати старший вихователь Марина Комишна.

Дійсно, розмаїття робіт вихованців Перечинської школи-інтернату вражають: вишивка, ліпка із соленого тіста, бісеро- і лозоплетіння, образотворче мистецтво, лялькарство.

«Гляньте, хто б подумав, що ці картини зроблені із соленого тіста? До речі, створив їх один із найкращих учнів школи Ростислав Галелюк. Закінчивши у 2009 році наш інтернат, він потрапив до 15-ки найкращих учнів області. Потім вступив до Київського університету ім. Т.Шевченка. Тепер навчається в Канаді. Є автором двох книжок», – розповіла педагог.

За словами жінки, з дітлахами часто займаються народні майстри. До прикладу, нещодавно відбулася низка майстер-класів з вишивки, лозоплетіння та герданоплетіння. За однією з традицій Перечинської школи-інтернату кожна випускниця залишає на згадку про себе у шкільному музеї вишитий рушник. Цікаво, що в цьому навчальному закладі захоплюються вишиванням і хлопці.

«Останнім часом майже всі старшокласниці вишивають собі бісером сорочку на свято останнього дзвоника, – розповіли педагоги. – Це гарна річ і згадка на все життя».

Відтак ми завітали у шкільну їдальню, спортзалу, дівчачу спальню. Майже всюди сучасні меблі, вікна та двері, нова система опалення та каналізації. Загалом інтер’єр школи стриманий і невибагливий. Тут скромно, чисто й затишно. На території навчального закладу є стадіон, баскетбольний та волейбольні майданчики, медичний пункт.

Малечу всиновлюють американці та італійці

Але що б там не було, діти мріють про родину, про затишну оселю і люблячих батьків. Директор навчального закладу Василь Коба розповідає, що дуже часто дітей із Перечинської школи-інтернату всиновлюють сім’ї з США, Італії, Іспанії, Швейцарії. У закладі близько 30 діток ромської національності. Серед позитивних моментів те, що італійські сім’ї з радістю всиновлюють саме маленьких ромів.

«Процес цей доволі кропіткий, – зазначає юрист школи-інтернату Ольга Лангвізер. – До прикладу, якщо дитинку хоче всиновити українська сім’я, то процедурна тягнеться близько року. Якщо закордонна, то значно довше. Цього року з нашого навчального закладу було всиновлено п’ятеро діток. Двох забрали сім’ї зі Сполучених Штатів, ще двох – з Італії. Українці всиновлюють малят значно рідше. До прикладу, цьогоріч вони всиновили тільки одну дитину, ще одну взяли під опіку й одна потрапила в будинок сімейного типу. Нерідко буває й таке, що біологічні батьки одумуються і забирають своє чадо. Цього року було повернуто батькам трьох діток».

За словами пані Ольги, сім’ї, які наважуються на всиновлення, мріють саме про малечу. Це дітки максимум до 5-го класу. Вони краще піддаються перевихованню, легше адаптуються в нових сім’ях. Проте часто буває, що й старші діти добре живуть зі своїми новими батьками.

З нетерпінням чекає на переїзд у нову сім’ю 14-річна Анастасія. Дівчинка добре вчиться, захоплюється вишивкою та малюванням. «Моя сім’я зі Стрия. Рік тому вони взяли на виховання мою подругу зі школи-інтернату. А цього року й мене. Сподіваюся, що все буде добре і ми заживемо дружно та щасливо», – каже Настя.

Як розповідають вихователі закладу, найважче дітям після закінчення школи. Аби влаштувати випускника в училище, потрібно пройти «усі кола бюрократії».

Окрім того, діти слабо соціально адаптовані, їм досить важко навчатися в інших закладах, працювати.

Ще одна важлива проблема – місце проживання. Дітям просто нема куди податися, і вони опиняються сам-на-сам із проблемами.

На жаль, нині держава мало дбає про своє майбутнє – про своїх дітей.

Так, в Україні є хороші інтернати – чисті, з повноцінним харчуванням… Та навіть гарний дитбудинок не замінить родини. Адже для дітей найважливіше – це увага. Тож збираючись відвідати школу-інтернат, не журіться тим, які речі привезти діткам. Бо найцінніші для них подарунки – це ваш небайдужий погляд, ласкава усмішка і щира любов.

Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму
Діти в Перечинській школі-інтернат найбільше мріють про маму 

Христина БІКЛЯН,karpatskijobjektiv.com



Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Вчора, 2018-11-13
Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Це вже навіть дурістю не слід називати - явні ознаки розумового розладу......
Зоотехнік (2018-04-17 20:06:47)
Звичайно ж у влади гешефтників грошей немає, бо всі гроші розкрадені і виведені за межі України......
Запорожець (2018-04-16 20:31:24)
Світовій спільноті треба відкрито говорити про економічну агресію сіоністів проти України - саме агенти сіонізму, які прийшли до влади розграбували Україну....
Гардистон (2018-04-14 18:19:00)
Ото такі "європейські цінності" - обстрілювати та руйнувати міста інших держав... Та й "русскіє братья" такі ж самі гади - лізуть усюди як свині......
Запорожець (2018-04-14 13:36:45)
За декілька століть нічого не змінилося у ставленні ляхів до українців. Досить вже базікати про "польських друзів" - і вивчали історію, і класиків читали, і бували і клятій Польщі....
Веркблей (2018-04-14 06:56:22)