Юрій Путраш - закарпатець у вищій лізі

Юрій Путраш - закарпатець у вищій лізі

Який рядовий не мріє стати генералом—перефразовуючи цей армійський вислів на спортивну термінологію, футболісти також прагнуть досягти  висот на своєму поприщі. У певній мірі подібне бажання успішно вдалося реалізувати міжгірцю Юрію Путрашу. Виступаючи у першості Закарпаття за місцевий ФК «Верховина» і поліпшуючи щораз клас гри, він відтак перейшов у соліднішу команду—тернопільську «Ниву», котра змагалася у другому дивізіоні чемпіонату України, а вже наступного сезону—першому. На досягнутому не зупинився, торік опинився у вищій лізі—київській «Оболоні». За всю верховинську футбольну історію він перший з нашого краю, кому пощастило «посмакувати» грою такого великого масштабу. Транслюючи по телебаченню матчі з участю столичних «пивоварів», диктори не забувають добрими словами відзначити майстерні дії і нашого земляка. До всього 21-річного міжгірця тренери охоче запрошують захищати і кольори молодіжної  збірної України. Це ще один досі небачений успіх футболіста з нашої гірської місцевості. Нещодавно у міжсезоння Юрію наставники клубу дозволили, як кажуть, лиш на хвильку відлучитися, щоб відвідати рідний райцентр. З нагоди його короткочасних футбольних канікул випала можливість побесідувати з спортивною гордістю Міжгірщини. Відверто кажучи, Юрко подивував за зустрічі своїм скромним характером, а це дуже добре—значить за злету у кар’єрі не заразився «зірковою» хворобою, яка шкодить декому із зазнайків.

            --Фортуна, ясна річ, посміхається сильнішим. У кількох словах, Юрку, за яких обставин ти потрапив у «Оболонь»?

            --«Нива», за яку виступав, за фінансового банкрутства руйнувалася. У скрутному становищі мої партнери почали думати про переходи в інші клуби. Особисто я потрапив на двотижневі збори київської команди «Оболонь». Витримавши іспит на оглядинах, наставники мені спочатку запропонували грати в дублюючому складі в ролі опорного захисника. Згодом почали довіряти виступати і  за основу в цьому амплуа.

            --Без конкуренції, звичайно, не обходиться…

            --ЇЇ особливо вистачає на моїй позиції. Треба грамотно і самовіддано боротися з суперниками на полі і доказувати, що саме ти найгідніший захищати кольори команди. Атмосфера конкуренції, відзначу, здорова, як і повинно бути. Її чітко формує головний тренер Сергій Ковалець, за спокійний характер і щиру вдачу якого дуже поважають футболісти. З таким наставником приємно і стараєшся його не підвести.

            --Скільки матчів зіграв за основний склад минулого сезону?

            --Повністю відіграв з «Кривбасом» у Кривому Розі, який закінчився з бойовим рахунком 2:2, «Зорею» у Луганську(0:1), у домашніх зустрічах з «Арсеналом»(1:1), харківським «Металістом»(0:2). На заміну виходив, коли приймали запорізький «Металург»(1:0), та в Донецьку проти «Шахтаря», в якого ми виграли—1:0.

               --Виходить, що в твоєму особистому активі дві перемоги, стільки ж нічиїх та поразок, що на перший раз дуже добре. Цікаво, а яку пораду тобі давав Ковалець, коли виходив на заміну у сенсаційно виграному матчі з майбутнім чемпіоном України?

            --Рекомендував коротко—треба допомогти обороні, щоб втримати виграш. І це нам вдалося на «Донбас-Арені». Скажу—це дуже класний стадіон, зіграти на ньому та ще з  таким іменитим суперником --це честь.

            --«Оболонь» зарекомендувала себе грозою грандів українського футболу у минулому чемпіонаті.

           

            --Дійсно так, бо лиш «Оболоні» вдалося двічі обіграти «Шахтаря». На виїзді також здобули перемогу з київським «Динамо»(1:0) та й у себе з ним домоглися нічиєї—2:2. Виходить, що вміє наша команда налаштуватися на бій з фаворитами.

            --Який для себе вважаєш найкращим матчем?

            --У Києві з «Металістом». Хоч програли, але в цій грі було багато боротьби, яка сподобалася глядачам.

            --В один момент твоя команда була близька до того, щоб завоювати і путівку на участь у розіграшу єврокубка. Яку мету ставило керівництво клубу на минулий сезон?

            --Досягти конкретного місця не ставилося. Зате був девіз, щоб у всіх матчах змістовною грою радувати своїх вболівальників. Перед кожним поєдинком клуб настроюється на боротьбу за перемогу, в тому числі таке серйозне завдання ставилося у пам’ятному дербі з «Шахтарем». Зуміли все-таки забити гол і здобути бажаний успіх, незважаючи на те, що тривалий час у меншій чисельності ми грали. Десяте місце, яке посіла наша команда у турнірній таблиці,  в принципі непоганий результат.

            --На твою думку, хто в команді за лідера?

            --Безперечно,  що це—центральний захисник Ігор Пластун та воротар Сашко Рибка, якого вже завербував у свій склад «Шахтар». Впав у око донеччанам, напевне, тому, що надійно зіграв саме у матчах проти них.

            --Ти теж добре зіграв повністю товариський матч у складі молодіжної збірної України проти Франції, але не потрапив на першість Європи. Чому?

            --Тренерам, як кажуть, видніше хто є хто. Треба вірити, що все краще попереду.

            --Це, до речі, далеко не перша твоя гра у складі молодіжки…

            --Тренери Павло Яковенко та Олег Кузнецов запрошували на матчі з Німеччиною, Хорватією, Сербією, Білорусею, Іраном. У збірній міняю роль--граю лівим захисником.

            --Маєш на рахунку забиті голи?

            --Поки що вдалося забити єдиний гол полтавській «Ворсклі» у зустрічі дублерів. У мої обов’язки головним чином входить турбота про захист.

            --Ти відзначив товариський мікроклімат у «Оболоні». Котрі в тебе перші друзі в команді?

            --Маю тісні приятельські стосунки передусім з Пластуном, Березовським, Шевчуком, Толстяком…Повага один до одного—одна з найвиразніших рис духу «пивоварів».

            --А що скажеш про базу клубу?

            --«Оболонь» має відмінні футбольні поля, щоправда, поки що відсутній житловий комплекс для футболістів, але цей  недолік керівництво клубу обіцяє найближчим часом ліквідувати. Проживаю в орендованій клубом квартирі, яка близько розташована біля тренувальної бази.

            --Яблуко від яблуні, кажуть, далеко не котиться. Батько Володимир теж був здібним гравцем, виступаючи за міжгірську «Верховину». Спостерігаючи за тобою в «Оболоні», дає тобі підказки?

            --Зрозуміло, після телетрансляцій матчів аналізує мою гру і часто по телефону висловлює власні міркування. До слушних зауважень обов’язково прислухаюся, бо поважаю його думку.

--Спасибі, Юрку, за розмову і від вболівальників нашого краю, які тобою пишаються і вірять в тебе, зичимо успіхів на футбольних полях і в житті.

Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ для 7 днів

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Саме тому прем"єр навіз в Україну своїх братів по крові з Ізраїлю, Польщі, Словенії... Бо не довіряє українцям розпродажу України - можуть здати народу......
Запорожець (2016-12-09 16:43:32)
Далекосяжна путінська провокація розрахована на дестабілізацію в Україні!"..диверсантка "Правого сектору" Лілія Коц заявила про причетність "Правого сектору" до розстрілів на ......
Володимир Марківський (2016-12-07 17:34:09)
Готові взяти відповідальність за організацію та підтримку процесу формування галузевої політики по децентралізації в одному з таких секторів, як ЦНАПи, соціальний захист, охорона здоров'я, навкол ......
RevaA (2016-12-07 17:01:47)
Один из самых тупых вбросов) укро-жидовская хунта считает украинцев дураками,как и российские жидо-либеральные СМИ - россиян..кругом одни жиды))...
Царь Давид (2016-12-07 12:16:12)
Ну и зачем еще раз доказывать что вы умственноотсталая нация. Все давно это поняли...
петро нюхает зад (2016-12-07 10:53:48)