Три штрихи до «ужгородського» Чемпіонату України з фехтування

Три штрихи до «ужгородського» Чемпіонату України з фехтування

Будь-які змагання всеукраїнського чи міжнародного рівнів на «дорослому» рівні з олімпійських видів спорту викликають посилену увагу. Адже в перспективній проекції йдеться про відбір до збірної, зрештою, на Олімпійські ігри.

І хай літні з них щойно завершилися, а перші номери переважно відпочивають після виснажливих пристрастей у Лондоні, однак у будь-якому разі увага, скажімо, до недавнього чемпіонату України з фехтування, що завершився в обласному центрі Закарпаття минулого тижня, була великою. Адже окремі учасники Олімпіади все ж на турнір потрапили. Крім того, зацікавленість викликав і найближчий резерв національної команди. Я-не-як, ті, що сьогодні лише подають надії, дивись, завтра і «змушкетерять» на ліцензії вже до Ріо-де-Жанейро-2016.

Отже, погляд фахівців на виступи в Ужгороді кращих фехтувальників України був більш ніж уважним. Якщо ж поглянути на змагання в закарпатському контексті, то потрібно виділити щонайменше три штрихи. 

Перший штрих. Що й казати, проведення будь-яких змагань рівня чемпіонату України — уже сам по собі факт значущий. Ідеться про хорошу рекламу регіонові, можливість додатково включити в заявку зовсім юних спортсменів, котрим потрібно досягати впевненості, стабільності у виступах, а виїжджати десь далеко на бої змоги немає. Тим більше, що в баталіях, про які мова, узяли участь понад 520 представників шпаги, рапіри й шаблі серед чоловіків і жінок (в особистому й командному заліках) із 18 міст держави. На турнір завітав особисто голова облдержадміністрації Олександр Ледида. За словами старшого тренера краю з фехтування Анатолія Герея, котрий уже з 30 років відвідує аналогічні заходи, це хоч і не сенсація, але факт показовий. Річ у тім, що в інших регіонах зазвичай від області змагання відкривають (або закривають) начальники відповідних управлінь, у крайньому разі заступники голів ОДА. Отже, навіть у такий спосіб Закарпаття демонструє і власне високе ставлення до чемпіонату. А найголовніше: організація ЧУ сподобалася як функціонерам від федерації, так і самим учасникам та глядачам. Це, мабуть, наголовніше.    

Другий штрих. Як зазначалося вище, домашній статус турніру дав можливість місцевим спортсменам узяти в ньому участь, що називається, по максимуму. В окремих видах програми було виставлено по дві дружини мушкетерів у загальнокомандному заліку. Можливо, вони зірок із неба й не хапали, але отримали справді безцінний досвід боротьби. Особливо слід відзначити перший і другий колективи рапіристок, які потрапили до першої п’ятірки. Поки Юліані Герей, Агнесі Гардубей, Ірині Мадяр, Ангеліні Цимболинець («Закарпаття-2», 4 місце), Ользі Куценко, Крістіні Рапинець, Аліні Рапинець, Крістіні Шомоді («Закарпаття-1», 5 місце) важкувато конкурувати за нагороди з киянками, львів’янками й миколаївками. Але ж потрібно десь і колись до основних суперниць підбирати ключі перемоги. Надто менш досвідченим, проте найперспетивнішим рапіристкам. Тому, мабуть, слід погодитися зі старшим тренером ОК ДЮСШ «Динамо» Сергієм Горецьким, що на початку сезону (після Олімпіади) цей чемпіонат для закарпатців став насамперед хорошою школою досвіду.

Третій штрих. Водночас закарпатські тренери наголошують, що їхні вихованці такими собі статистами на чемпіонаті не були. По-перше, високою була конкуренція. В окремих видах, наприклад, у чоловічій шаблі, жіночій рапірі, виступали й учасники Олімпійських ігор у Лондоні, але до числа переможців не потрапили. По-друге, окрім згаданих рапіристок, до вісімки найсильніших у командному заліку потрапили закарпатські шпажистки Катерина Басюк (Блохіна), Дарина Варфоломєєва, Вікторія Петрищак і Влада Харькова. В особистому заліку згадана рапіристка Аліна Рапинець показала шостий результат. А найголовніше, що основна олімпійська надія закарпатського фехтування шпажист Анатолій Герей-молодший став чемпіоном України. Перед цим він узяв участь у комерційному турнірі в Польщі й, упіймавши там кураж змагального духу, показав удома найвищий результат. Цей успіх вселяє надію, що наш кандидат до національної збірної  в новий чотирирічний цикл таки здобуде омріяну олімпійську ліцензію. 

У цілому, попри те, що від когось із наших фехтувальників очікували й кращих виступів, закарпатці довели: мушкетери в нас не перевелися. Потрібно тільки надалі працювати й кожному йти до поставленої мети.

Володимир Тарасюк

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Ай молодець,ляксеїч!Тепер лишається запросити нового главу європарламенту в Україну і відразу негайно арештувати в рамках порушеної проти нього кримінальної справи.Це буде крутійше,ніж вийшло з Трам ......
Алік (2017-01-24 16:19:25)
Готуються до народних протестів .Тваринних страх перед народом....
Случайный (2017-01-24 16:12:31)
Ти сам вилупок кремля. Пролетиш на виборах, що, не нахапався ше? Сам все розхитав, український народ знищуєш, а він виявився такий живучий....
Патріот (2017-01-23 16:38:05)
Відколи це демократичні методи стали ініціативою Москви? Якщо народ тобі більше не довіряє, то це означає тільки одне - ти не виправдав довіри, збирай манатки....
Толіч (2017-01-23 15:21:21)
Просто приспичило. Лучшее лекарство от поноса - кусты. Биотуалетов для неприглашенных катострофически не хватало....
Юрий (2017-01-23 13:36:16)