Фермер, що не цурається роботи (ВІДЕО)

Фермер, що не цурається роботи (ВІДЕО)

В Іршавському селі Дубрівка живе чоловік, який утримує та розводить свійських тварин, зокрема, нетипових для рівнини овець. Їх у нього близько тисячі голів. Щоб прогодувати свою отару, орендує землі у двох сусідніх селах, покинуті колгоспні ферми та техніку. Управляє великим ґаздівством разом з членами своєї родини.

Як живеться дубрівському ґазді? Таких людей, як Петро Гаврилик, в різні часи як тільки не називали: фермер, землевласник, бізнесмен і навіть куркуль. Та йому більше до вподоби слово ґазда – людина, яка сама завела і примножила власне господарство. А воно у пана Петра за 20 років розрослося до чималих розмірів..

Секрет успіху, каже, простий: все робив власними руками. Крім звичних свійських тварин, яких у нього кожного виду з десяток, чоловік утримує ще й овець, побачити яких на рівнинах Іршавщини аж ніяк не очікуєш. Близько тисячі голів пасуться на орендованих землях Дубрівки та сусідніх Білок. Люди охоче здають свої ділянки, адже там, де пасуться вівці, родючість землі з часом відновлюється. Щоб прогодувати худобу, потрібні. 2-3 центнери зернових щотижня. Тож орендовану землю пан Петро обробляє. Не обійтися господарстві й без сіна та соломи. За зиму їх витрачає близько 10 тисяч тюків. Покладається виключно на власні сили і підтримку родини, робочий день якої починається о 4-ій і закінчується пізно вночі.

У селі, де традиційно високий відсоток заробітчан, ведення власного господарства – альтернативне рішення, каже пан Петро. Погоджується з ним і його двоюрідний брат, який покинув заробітки, аби допомогти доглядати за вівцями. Вівці – основна стаття доходів у родинний бюджет. Переважно їх продають іншим господарствам на розплід по 50-100 голів. Непоганий прибуток і з м’яса та шерсті, а також бринзи. Та незважаючи на рентабельність, пан Петро не поспішає вішати на себе клеймо “фермера”, каже, держава буде тільки гальмувати розвиток господарства, а про гарантовані пільги не варто й мріяти. Надійний помічник пана Петра, син, підтримує батька. Але вже зараз розуміє, що вести власне господарство в сучасних умовах складно, як би йому не хотілося продовжити сімейну справу.

Родинне ґаздівство, яке Петро Гаврилик перетворив на бізнес – спроба довести, що заробити можна й там де живеш, головне – сумлінно працювати і не чекати на “паперові дотації” держави.

Знайшли помилку в тексті? Повідомте нам про неї: виділіть текст та нажміть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Loading...

Новини за темою

Останні новини

Інформаційне повідомлення
Коментувати новини на нашому сайті дозволено лише на протязі 30 днів з моменту публікації.

Новини партнерів

Останні коментарі

Да кому ти потрібен, урод. Шкода, що ти не зник навічно....
Патріот (2017-02-23 19:13:13)
Людмила Димерська та Леонід Фінберґ звинуватили його книжку «Націоналізм» (1926 р.) в повторенні думок Гітлера з «Mein Kampf» (L. Dymerskayaand L. Finberg. The «Willful» Nationalismof Dmytro Dontsov a ......
Aleks (2017-02-23 18:18:55)
Конечно этот конфликт на людях очень отражается и на экономике. Поэтому нужно идти в направлении мира, нужно прислушиваться к предложениям. Вот Медведчук как раз правильные вещи предлагает, напоминает ......
Ярослава (2017-02-23 16:46:02)
Молодець Семенченко! Вже час зупинити кровавий бізнес донецького наперсточника!...
Запорожець (2017-02-23 14:31:22)