Найвищу вершину Іршавщини тепер прикрашає тризуб (ФОТО)

Найвищу вершину Іршавщини тепер прикрашає тризуб (ФОТО)

НАЙВИЩУ ВЕРШИНУ ІРШАВЩИНИ УВІНЧАЛИ ТРИЗУБОМ.

Богдан Попов більше означує себе як еколог, аніж коваль. І в цьому нема нічого суперечливого: вогонь бо ж очищає. Більше десятка років тому цей молодий чоловік поміняв столичні проспекти і багатоповерхівки на закарпатські круті бездоріжжя та приполонинські села. В Лисичові прикипів душею до його родзинки – кузні-гамори та зійшовся в баченні її перспективи з її орендарем Віктором Петровцієм.

Буремний Східний фронт відтермінував традиційний уже у Лисичові фестиваль ковальського мистецтва з його широким фольклорним супроводом. Як під золою тліє присок, так і в головах тих, хто вже десятиліттями жив цим дійством, велелюддям, настроєм душі, пульсувала думка: яким чином зберегти традицію, відійшовши від фестивального формату, і перемістити сутність ковальського ремесла в рамки цехового побратимства?

Богдан Попов разом із головою Асоціації ковалів Іршавщини Віктором Петровцієм вирішили скликати симпозіум «Інструментальне ковальство», де кращі майстри молота і ковадла провели б майстер-клас. На їхній заклик з готовністю відгукнулися не тільки закарпатські побратими горна, але й хлопці з Києва, Херсона, Хмельницького, Вінниці.

Три дні полум’янів горн гамори. На його розпеченому вугіллі не тільки розжарювався метал, але й загоралося бажання пізнання, в тиглі плавився спільний досвід. Коли в п’ятницю ввечері на спільній раді метикували, чим відзначити перший ковальський симпозіум на гаморі у 2014 році, тоді й зародилася ідея встановити на полонині Кук один із державних символів України – тризуб. Старий мудрий коваль Михайло Пилипчинець захотів, щоб такий самий символ, хоча й набагато менший, але точна копія того, полонинського, оздобив і його рідну кузню-гамору.

Давно такий веселий і в різних тонах передзвін не перебивав гамірливий шум води із повноводих лотоків, як тієї п’ятниці й суботи. В кожного коваля і молотобійця своя манера, свій почерк, свій стиль письма по металу. До того ж і метал різний за структурою та призначенням для інструментів: один для молотка, інший – для сокири, інакший – для ножиць, зовсім відмінний – для теслиці. Так зветься інструмент, яким видовбують дерев’яні корита, ночви. Під час майстер-класу її викували Антон Шатов і Андрій Зубрицький. Навдивовижу простий за формою та навіть витончений, цей древній інструмент достоту технологічно складний. При його виготовленні ковалям доводиться застосовувати кілька технік – одну для обуха, іншу – для леза долота. Не тільки різні техніки, але й різний метал та сталь єднають в інструменті ковалі.

Сергій Поляковський виготовив ножиці, а іршавець Павло Густі – сікач.

У суботу ввечері, в годину відпочинку, голова Асоціації ковалів Іршавщини Віктор Петровцій добрим словом згадав спонсора симпозіуму Євгенія Савка, а потім разом із сільським головою Ярославом Пальком вручив ковалям грамоти.

Піднімаючись із-за далечі гір, вранішнє недільне сонце першими променями востаннє торкнулося одинокого голого піка тригонометричного знака на полонині Кук. Опускаючись за Гатом, воно тими ж променями, пасмами відблисків лишалося світлом на піках свіжовикуваного і нововстановленого герба.

Організатори й учасники фінальним акордом вирішили зробити встановлення державного герба України на найвищій географічній точці району. Для цього Павло Густі вивіз на Кука власні ковальські міхи, кіївські хлопці – ковадло, і тепер на віки державний символ на Кукові “перегукуватиметься” із таким самим на Говерлі – найвищій вершині України.

Ця акція була символічною ще в одному аспекті. За новітньої історії краю на самому пікові Кука ніхто не кував. Тільки перекази свідчать, що піввіку тому в лісистому підніжжі полонини, де проводилася заготівля деревостанів, майстри підковували лісокомбінатівських коней.

Михайло ІСАК.
Іршавський район, "Новини Закарпаття"





Нашли ошибку в тексте? Сообщите нам о ней: выделите текст и нажмите Ctrl + Enter. Спасибо!
Loading...

Новости по теме

Последние новости

Вчера, 2019-11-16
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 30 дней со дня публикации.

Обсуждения

не могу найти подтверждение данной истории ни на каком другом ресурсе. Пожалуйста предоставьте ссылку на оригинал...
Philip (2019-11-11 21:35:39)
Интересно, чем закончилось? Молодец пацан....
Константин (2019-11-10 15:27:34)
Ця новина була опублікована 6 років тому, але про неї забули...
Хантер (2019-11-09 18:47:55)
Да уж совсем не ждал... Какая неожиданность...
Олечка (2019-11-06 12:30:32)
А вот это очень хорошая новость...
Taras (2019-11-06 12:28:05)